16 вересня 2025 рокуСправа № 380/14930/24 пров. № А/857/32252/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_5 , провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_4 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року (суддя Гулкевич І.З., м.Львів), -
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_5 (далі - в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 2382, 9938, НОМЕР_5 , в/ч відповідно) в якому просив:
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 31.01.2017 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 31.01.2017 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по травень 2018 включно;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по травень 2018 року включно у розмірі 4463,15 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із червня 2018 року по травень 2019 включно;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із червня 2018 року по травень 2019 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_3 щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період червень 2019 року по жовтень 2020 року включно;
зобов'язати в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період червень 2019 року по жовтень 2020 року включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_4 щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із листопад 2020 року по липень 2022 року включно;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію - різницю грошового забезпечення за період із листопад 2020 року по липень 2022 року включно у розмірі 4463,15 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_5 щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із серпень 2022 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по 06.06.2024 включно;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди із серпень 2022 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по 06.06.2024 включно у розмірі 4463,15 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 31.01.2017 по 28.02.2018 включно. Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.01.2017 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 в період із 01.03.2018 по травень 2018 року включно у розмірі 4463,15 грн на місяць. Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період 01.03.2018 по травень 2018 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із червня 2018 по травень 2019 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Зобов'язано в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із червня 2018 по травень 2019 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із червня 2019 по жовтень 2020 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Зобов'язано в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із червня 2019 по жовтень 2020 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із листопада 2020 року по липень 2022 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Зобов'язати в/ч НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із листопада 2020 року по липень 2022 року у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із серпня 2022 року по 31.12.2022 у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. Зобов'язано в/ч НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із серпня 2022 року по 31.12.2022 у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його в частині відмовлених позовних вимог оскаржив позивач, а в частині задоволених позовних вимог оскаржили в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , які із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просять позивач: скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, в/ч скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позовних вимог відносно якими скаржники є відповідачами.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що з 01.01.2024 право на проведення індексації заробітної плати працівникам поновлено, а тому індексація різниця повинна була бути виплачена позивачу з 01.03.2018 по день звільнення з військової служби 06.06.2024.
Відповідачі в апеляційних скаргах, які по суті є ідентичними за змістом вказують, що судом першої інстанції не встановлені всі обставини, зокрема щодо складових грошового забезпечення, які враховуються в обрахунок при визначені розміру індексації-різниці, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду, в частині задоволених позовних вимог, законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Відповідачі відзивів на апеляційну скаргу не подали.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги в/ч не підлягають задоволенню, а апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі протиправно в період з березня 2018 року по грудень 2022 року включно не виплачували позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
В частині відмовлених позовних вимог, цей суд вказав, що оскільки з 01.01.2024 посадовий оклад позивача не збільшився, тому базовим місяцем для нарахування індексації буде грудень 2023 року. Позаяк у січні 2024 року індекс споживчих цін становив 100,4%, тому підстави для виплати індексації грошового забезпечення позивача у місяці звільнення відсутні.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з не правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.06.2024 №251-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 06.06.2024.
Відповідно до інформації відображеній в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення, ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період: - з 31.01.2017 (наказ від 31.01.2017 №28-ОС) по травень 2018 року включно - у в/ч НОМЕР_1 ; - з червня 2018 року по травень 2019 року включно у в/ч НОМЕР_2 ; - з червня 2019 року по жовтень 2020 року включно - у в/ч НОМЕР_3 ; - з листопада 2020 року по липень 2022 року включно - у в/ч НОМЕР_4 ; - з серпня 2022 року по 06.06.2024 включно - в у в/ч НОМЕР_5 .
Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення вбачається, що:
у в/ч НОМЕР_5 позивачу за період з липня по грудень 2022 року нараховано та виплачено індексації грошового забезпечення 7632.94 грн, у червні 2024 року за період з січня 2017 по лютий 2018 виплачено 891,91 грн;
в/ч НОМЕР_3 за 2019-2020 роки з базовим місяцем березень 2018 року індексацію виплачено у розмірі 3136,22 грн;
в/ч НОМЕР_2 за травень 2018 року по травень 2019 року виплачено 616 грн індексації;
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин).
Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За правилами статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
«Порядок проведення індексації грошових доходів населення» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 1 Порядку №1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-ХІІ.
Так, абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 визначено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Водночас абзацом 4 пункту 4 Порядку №1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 (у новій редакції) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15.03.2018 до 01.04.2021, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141), і встановлював, що, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 до нині у редакції Постанови №1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01.12.2015 у редакції Постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15.03.2018 до нині діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 до нині у редакції Постанови №1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01.12.2015 у редакції Постанови №1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15.03.2018 до 01.04.2021 діяв у редакції Постанови № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі Постанови №1013. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Спірні правовідносини склалися щодо обставин невиплати відповідачем на користь позивача індексації грошового забезпечення: за період з 31.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та виплати індексації грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2018, у неналежних розмірах.
Порядок №1078 (у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015) містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
З 01.12.2015 норми Порядку №1078 діють із змінами, внесеними Постановою № 1013.
Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою № 1013, з 01.12.2015, діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Унаслідок цих змін Порядок № 1078, у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таке визначення цього поняття випливає із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078, у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Отож з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», адже визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативно-правових положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача з 01.12.2015 не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на службу цивільного захисту чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
З 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, так званої «поточної індексації» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Так, відповідно до пункту 14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08 серпня 2017 року №48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18 липня 2017 року №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18 квітня 2018 року №28/о/66-18 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики від 09 лютого 2005 року №024-106 вбачається, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.
З огляду на, вказані попередньо, положення Порядку №1078 та роз'яснення Мінсоцполітики, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що за загальним правилом підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи, тоді як зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала законної сили 01 березня 2018 року), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
Отже, у період з 31.01.2017 по 28.02.2018 місяцем підвищення доходу для нарахування індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала законної сили 01 березня 2018 року), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
При цьому необхідність застосування місяцем підвищення, з якого обраховується індексація за період з 01.03.2018 саме березня 2018 року позивачем не заперечується.
За правилами абзацу 2 пункту 5 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Разом з цим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.
Відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналізуючи вказані вище положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, суд вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
В даному випадку, суб'єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону 1282-XII та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Відповідачі врахували лише норми абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, що відповідачем не заперечується.
Також в/ч у межах спірних правовідносин безпідставно оминули норми абзацу 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.
З огляду на доводи скаржників, дослідженню судом апеляційної інстанції також підлягає питання проведення розрахунку фіксованої щомісячної індексації грошового забезпечення та її розміру.
З 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); - сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Цей же абзац 3 з 15.03.2018 і дотепер діє у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 і дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Цей же абзац діє з 02.04.2021 у редакції постанови Уряду від 31.03.2021 № 278 і встановлює, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 (діє в редакціях постанов Уряду №1013, № 141 та № 278 і дотепер) додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозволяє суду апеляційної інстанції зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, тому повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, 12 квітня 2023 року у справі №420/6982/21 з подібними правовідносинами, яка, в аспекті порушеного у апеляційній скарзі питання, підлягає застосуванню і до спірних правовідносин.
При цьому, варто зауважити, що вищевказана позиція Верховного Суду не суперечить висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у постанові від 15 червня 2022 року у справі № 520/4061/21, оскільки нею не заперечується відсутність в положеннях Порядку №1078 (в редакції, чинній після 15.12.2015) такого поняття як фіксована сума індексації, однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації - різниці, що мають щомісячний фіксований характер.
Таким чином, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Тому для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, потрібно встановити: - розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року); В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078). - суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078)); - чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Шляхом простих математичних розрахунків судом апеляційної інстанції встановлено, що в березні 2018 року грошовий дохід позивача у порівнянні з лютим 2018 року не збільшився (7724,01 грн - 7092,68 грн), тоді як у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762 грн, а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762 грн х 253,30%:100 = 4 463,15 грн).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання відповідачів виплатити позивачу індексацію різницю за спірні періоди у сумі 4463,15 грн.
Так, відповідно до абзацу 18 пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710-IX) зупинено на 2023 рік дію Закону № 1282-XII.
Вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.
Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році були звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). При цьому, оскільки дію Закону № 1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок № 1078, який прийнятий на виконання вимог частини другої статті 6 Закону № 1282-XII, також не підлягав застосуванню протягом 2023 року.
З урахуванням наведеного, у відповідачів не було обов'язку нараховувати та виплачувати позивачу індексацію грошового забезпечення (в тому числі, індексацію-різницю) у період з 01.01.2023 по 31.12.2023. Наведені обставини враховані судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин.
Разом з тим, судом першої інстанції не правильно вирішено вимоги щодо визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_5 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці з 01.01.2024 по 06.06.2024.
Слід зазначити, що статтею 39 Закону № 3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Індекс росту споживчих цін у січні 2024 року становив 100,4%, у лютому 2024 року - 100,3%, у березні 2024 року 100,5%, у квітні 2024 року -100,2%, у травні 2024 року 100,6%, у червні 2024 року 102,2% внаслідок чого підстав для нарахування та виплати позивачу «поточної» індексації грошового забезпечення у січні-травні 2024 року не було.
Зважаючи на те, що позивач-апелянт у період з 01.01.2024 по 06.06.2024 продовжував проходити військову службу у відповідача чергового підвищення тарифних ставок у військовослужбовців не відбулося, тому враховуючи абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці повинна виплачуватися позивачу, починаючи з 01.01.2024.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 , в частині відмовлених позовних вимог є визначення відповідачу зобов'язання в/ч НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01.01.2024 по 06.06.2024 у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК) передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 від 15.01.2004 затверджено «Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу» (далі - Порядок №44).
Згідно з пунктом 1 Порядку №44, цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (грошова компенсація).
Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Системний аналіз наведених вище пунктів 2 - 3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що індексація грошового забезпечення відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, тому вищенаведений Порядок в спірному випадку підлягає застосуванню.
Також є безпідставними покликання в/ч НОМЕР_2 , НОМЕР_4 щодо того, що вони не є належними відповідачами у цій справі оскільки, у в/ч НОМЕР_5 (останнє місце служби позивача) не існував і не міг існувати обов'язок провести нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період служби в інших військових частинах ДПСУ, оскільки відповідачі кожний за свій період порушили право позивача на належний розмір грошового забезпечення.
Відтак, за наслідками апеляційного перегляду рішення суду, доводи апеляційних скарг відповідачів (в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_4 ) не знайшли свого підтвердження щодо неналежної оцінки всіх обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права судом першої інстанції при вирішенні справи по суті.
Натомість є підставними вимоги позивача-апелянта в частині неправильності висновків суду першої інстанції щодо відмовлених позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
В підсумку, такі обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та ухвалення постанови про задоволення позову в цій частині з наведених вище підстав. В решті ж, щодо задоволених позовних вимог, рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_4 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог, скасувати та ухвалити постанову, якою позов в цій частині задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_5 щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01.01.2024 по 06.06.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 06.06.2024 у розмірі 4463,15 грн на місяць (з врахуванням виплачених сум), із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич