Справа №:755/17029/25
Провадження №: 2-а/755/629/25
про залишення позовної заяви без руху
"17" вересня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У поряду автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею
171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить із такого.
Згідно із частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, приписи процесуального закону пов'язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.
Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Оскаржувану постанову № Б/1473 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 2101 КУпАП винесено 17 січня 2025 року. Таким чином, десятиденний строк на оскарження такої постанови тривав до 27 січня 2025 року (включно).
Позов подано до суду 03 вересня 2025 року засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС (вхід. від 03 вересня 2025 року, № 51935), тобто з пропуском встановленого статтею 286 КАС України
10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.
Адміністративний позов ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
На обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що 22 серпня 2025 року позивач отримав інформацію про те, що 18 липня 2025 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 січня 2025 року № Б/1478 про стягнення штрафу у розмірі 34 000,00 грн. Про існування вказаної постанови позивачеві не було відомо, станом на 26 серпня 2025 року про розгляд справи повідомлений не був. Водночас, 22 серпня 2025 року у мобільному застосунку «Резерв+» з'явилося повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності та оголошення позивача в розшук. Також зазначено, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4, чим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 26 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав позов до Подільського районного суду міста Києва, також 26 серпня 2025 року на адресу відповідача направлено адвокатський запит про надання інформації.
До матеріалів справи долучено копію постанови Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18 липня 2025 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 січня
2025 року № Б/1478, паперову копію інформації із застосунку «Резерв+» від 22 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 , та копію адвокатського запиту адвоката Матвійчук Д.В. до ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 серпня 2025 року.
Суд враховує, що постанова від 18 липня 2025 року про відкриття виконавчого провадження
№ НОМЕР_1 містить ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження в АСВП, в тому числі заяви про відкриття виконавчого провадження з копією оскаржуваної постанови від 17 січня 2025 року
№ Б/1478.
Так з матеріалів справи встановлено, що оспорювана постанова прийнята відповідачем 17 січня 2025 року та направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку. Жодних відомостей про ненадходження на адресу позивача засобами поштового зв'язку, оспорюваної постанови, до позовної заяви позивачем не долучено, зокрема, але не виключно, інформаційної довідки оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» про поштові відправлення на ім'я позивача за період після 17 січня 2025 року із зазначенням інформації про їх статус, в тому числі про причини повернення.
Суд також враховує, що постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 винесено державним виконавцем 18 липня 2025 року, вказана постанова містить ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження в АСВП.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що про відкриття виконавчого провадження та факт притягнення до адміністративної відповідальності за постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 від
17 січня 2025 року № Б/1478 дізнався 22 серпня 2025 року, водночас будь-яких доказів на підтвердження дати ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не надає, в тому числі шляхом отримання сповіщень у мобільних застосунках банків чи «Дія», в системі «Електронний суд», тощо. Тобто, доказів необізнаності про наявність виконавчого провадження № НОМЕР_1 та неможливості ознайомлення з його документами позивачем також не надано.
Електронний військово-обліковий документ за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» сформовано позивачем 22 серпня 2025 року, також позивач зазначає, що отримав інформацію про виконавче провадження № НОМЕР_1 також 22 серпня 2025 року, тобто, ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, оскільки постанова від 18 липня 2025 року містить ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження в АСВП. Позов про скасування оскаржуваної постанови подано до Дніпровського районного суду міста Києва засобами підсистеми «Електронний суд» 03 вересня 2025 року, тобто, з пропуском встановленого законом десятиденного строку звернення до суду, неможливість своєчасного звернення до суду з позовом позивач та його представник не обґрунтовують.
Суд також враховує, що у паперовій копії електронного військово-облікового документу
ОСОБА_1 від 22 серпня 2025 року міститься повідомлення про порушення військовозобов'язаним правил військового обліку та розшук ІНФОРМАЦІЯ_4 з 26 листопада 2024 року у зв'язку із неприбуттям за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4.
Водночас, паперову копію інформації із застосунку «Резерв+» сформовано позивачем 22 серпня 2025 року, будь-яких доказів відсутності примітки про порушення правил військового обліку від
26 листопада 2024 року до дати формування такого витягу - 22 серпня 2025 року, матеріали справи не містять, з урахуванням обов'язку військовозобов'язаного мати актуальний (дійсний) військово-обліковий документ.
Також позивач не зазначає причини неможливості безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та отримання копії оскаржуваної постанови особисто чи представником, як після
26 листопада 2024 року - дати вчинення правопорушення, чи 22 серпня 2025 року - дати формування витягу із мобільного за стосунку «Резерв+».
Суд також враховується, що питання, пов'язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, де вказано на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Враховуючи викладене, строк на звернення до суду з цим позовом не може бути поновлено з тих підстав, які зазначені у позовній заяві, за відсутності відповідних доказів обставин, на які посилається позивач.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, з урахуванням визнання судом підстав для поновлення пропущеного строку неповажними у зв'язку із необґрунтованістю, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачеві можливості в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, подати до суду заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, долучивши докази на підтвердження поважності причин такого пропуску.
відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч вказаним вимогам законодавства позивачем до матеріалів адміністративного позову не долучено копії оскаржуваної постанови.
Водночас, прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 містить клопотання про витребування доказів, а саме позивач просить витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали адміністративної справи та інші докази, які є в розпорядженні відповідача, пов'язані зі складанням постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 17 січня 2025 року № Б/1478.
Надаючи оцінку заявленому позивачем клопотанню про витребування доказів суд враховує таке.
Частиною першою статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Заявлене позивачем клопотання подано з дотримання встановленого процесуальним законодавством строку.
Водночас, частиною другою статті 80 КАС України встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Водночас, всупереч вказаним вимогам законодавства заявлене позивачем клопотання є неконкретизованим, зокрема, позивачем не зазначено якій саме інші докази слід витребовувати, окрім матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Також заявлене позивачем клопотання про витребування доказів не містить інформації про вжиті позивачем заходи з метою самостійного отримання витребовуваних доказів, зокрема, відомостей про неможливість безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення та отримання копії оскаржуваної постанови особисто позивачем чи його представником. Також позивач не зазначає чи отримував відмову такого територіального центру комплектування та соціальної підтримки у наданні запитуваної інформації та матеріалів.
Витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Окремо суд звертає увагу позивача, що частинами першою, четвертою статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
З огляду на викладене клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволенню не підлягає у зв'язку із недотриманням позивачем вимог частини другої статті 80 КАС України.
Також, частиною першою, другою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частини дев'ятої статті 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідачем у справі зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 , водночас доказів надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачеві, відповідно до вимог частини першої, другої статті 161 КАС України, з урахуванням положень частини дев'ятої статті 44 КАС України, до матеріалів позовної заяви не долучено.
Також до позовної заяви ОСОБА_1 долучено клопотання про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1, відкритого постановою Головного державного виконавця Білець Т.М. від
17 січня 2025 року, до набрання законної сили судовим рішенням у справі щодо оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 січня 2025 року № Б/1478.
Суд враховує, що відповідно до частини першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Види заходів забезпечення позову в адміністративній справі передбачено частиною першою статті 151 КАС України.
Суд звертає увагу позивача, що вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову встановлено статтею 152 КАС України.
Таким чином, якщо сформульована позивачем вимога про зупинення стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на підставі оскаржуваної постанови, є обраним позивачем заходом забезпечення позову, то відповідну обґрунтовану заяву про забезпечення позову слід оформити відповідно до вимог статті 152 КАС України та подати до суду з урахуванням вимог статті 153 КАС України.
Також суд вважає за необхідне наголосити, що до заяви про забезпечення позову також додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).
За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а тому його слід залишити без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов ОСОБА_1 згідно із вимогами пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України буде повернуто позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248, 286 КАС України,
Визнати причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом - неповажними.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова