465/7590/24
3/465/463/25
Іменем України
17.09.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21.09.2024 року о 15:32 год. у м.Львові, по вул. Боберського, 19, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 з'явився в судове засідання, призначене на 17.09.2025 року на 13:30 год., повідомив, що його захисник зайнятий у судовому засіданні в Буському районному суді Львівської області об 11:00 год., може прибути через 1-1,5 год. Суд відклав розгляд справи на 15:00 год. 17.09.2025 року з метою явки адвоката в судове засідання. ОСОБА_1 не дочекавшись на захисника, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю адвоката Петрика І.Я. 17.09.2025 року в іншому судовому засіданні. Адвокат Петрик І.Я. в судове засідання, призначене на 17.09.2025 року не з'явився.
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями ОСОБА_1 та його представника - адвоката Петрика І.Я., а саме 18.12.2024 року у зв'язку з надходженням клопотання адвоката Петрика І.Я. про неможливість прибуття в судове засідання у зв'язку з невідкладними процесуальними діями за участю адвоката Петрика І.Я.; 26.02.2025 року у зв'язку з надходженням клопотання адвоката Петрика І.Я. про неможливість прибуття в судове засідання у зв'язку з участю адвоката Петрика І.Я. в інших процесуальних діях; 14.04.2025 року у зв'язку з надходженням клопотання адвоката Петрика І.Я. про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою захисника, 21.05.2025 року у зв'язку з надходженням клопотання адвоката Петрика І.Я. про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою ОСОБА_1 , 12.08.2025 року у зв'язку з надходженням клопотання адвоката Петрика І.Я. про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою захисника; 14.08.2025 року у зв'язку з надходженням клопотання адвоката Петрика І.Я. про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою захисника; 10.09.2025 року у зв'язку з надходженням клопотання адвоката Петрика І.Я. про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою захисника; 16.09.2025 року у зв'язку з надходженням клопотання адвоката Петрика І.Я. про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні; 17.09.2025 року у зв'язку з надходженням клопотання адвоката Петрика І.Я. про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Судом було здійснено виклик поліцейського взводу №1 роти № 2 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Суряка Юрія Ігоровича для дачі пояснень в судовому засіданні щодо складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 637538 від 21.09.2024 року, проте поліцейський не з'явився в судові засідання.
Сукупність вищевказаних обставин свідчить про неналежну процесуальну поведінку учасників процесу, оскільки згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство.
Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Враховуючи, що справа розглядається вже тривалий час, а також те, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Петрик І.Я. ознайомлені з матеріалами справи, брали участь у судових засіданнях, подали клопотання про закриття провадження у справі, письмові пояснення та додаткові докази, суд вжив заходів для забезпечення явки як ОСОБА_1 , так його захисника - адвоката Петрика І.Я., роз'яснив ОСОБА_1 щодо залучення іншого захисника у випадку неявки захисника Петрика І.Я., а також, враховуючи вимоги 268 КУпАП, відповідно до якої участь ОСОБА_1 у судовому засіданні не є обов'язковою, суд вважає за можливе завершити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Петрика І.Я., а також поліцейського УПП у Львівській області ДПП, на підставі наявних у справі доказів.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Петриком І.Я. подано клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивував тим, що в матеріалах справи, в тому числі, рапорті від 2 1.09.2024 на ім'я начальника УПП у Львівській області ДПП відсутні вихідні дані повідомлення, яке стало передумовою зупинки транспортного засобу. Також в матеріалах відсутні протоколи чи постанови, які свідчили б про те, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити. На відеозаписах відображено, як працівники поліції повідомили ОСОБА_1 причину зупинки, що: «зупинили Вас за зверненням, що водій може перебувати в стані сп'яніння», «звернувся громадянин, що особа у стані сп'яніння», «в нас є звернення, після чого ми Вас зупинили. Перевіряємо Вас зараз на ознаки». Також в рапорті від 21.09.2024 на ім'я начальника УПП у Львівській області ДПП, який долучено до матеріалів справи, вказано, що «звернувся перехожий, який повідомив, що водій неадекватно поводився, імовірно перебуває в стані сп'яніння. В ході перевірки було встановлено, що таким водієм є ОСОБА_1 ». При цьому, жодних анкетних даних і пояснень пішохода немає, а також немає вихідних даних звернення такої особи, зокрема невідомі час і місце такого звернення перехожого. Не зафіксоване таке звернення на відеокамеру службового автомобіля і не зафіксовано на боді-камеру поліцейських. В подальшому, працівники поліції перевірили документи ОСОБА_1 , і з реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху їм стало відомо, що 12.09.2024 він притягався до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. У зв'язку з відсутністю законної причини зупинки транспортного засобу, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім цього на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, відображено, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції здійснював витягнення пальців рук. і за результатом такої перевірки відсутнє тремтіння пальців рук. При просвічуванні працівником поліції очей ліхтариком не вбачалося наявності неприродної реакції зіниць на світло. У ОСОБА_1 відсутня неприродна блідість шкіри обличчя. Також, як пояснив ОСОБА_1 , він кожного ранку приїжджає на роботу о 05:00 год. на ринок «Шувар», тому втомлений. При цьому, із відеоматеріалів вбачається у ОСОБА_1 чітке мовлення, коректні висловлювання, добра координація, відповідна до обстановки поведінка. Відмова водія виконувати безпідставну (необґрунтовану) вимогу працівника поліції проходити огляд на стан сп'яніння, не може мати наслідків у вигляді адміністративної відповідальності за порушення п.2.5 ПДР України, оскільки у ОСОБА_1 не було ознак наркотичного сп'яніння, зазначених у фабулі протоколу. Представник ОСОБА_1 - адвокат Петрик І.Я. додав, що як відображено на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичною сп'яніння, а навпаки погоджувався це зробити в присутності адвоката, проте, такі вимоги було проігноровано працівниками поліції. Таким чином, право на правову допомогу працівниками поліції не забезпечено, що свідчить про порушення працівниками поліції права особи на захист. В матеріалах справи відсутнє письмове направлення на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння до закладу охорони здоров'я. З огляду на зазначене просив провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких ОСОБА_1 пояснив, що 21.09.2024 року близько 15:30 год він повернувся з роботи додому, і поруч з його помешканням до нього підійшли працівники поліції з вимогою пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 попросив роз'яснити підставу такої вимоги, оскільки працівники поліції не зупиняли його автомобіля по дорозі додому і не повідомляли про порушення ним вимог ПДР, а без причини підійшли до ОСОБА_1 біля його помешкання, коли автомобіль ОСОБА_1 вже був припаркований. У відповідь працівники поліції вказали, що отримали звернення від перехожого про те, що ОСОБА_1 імовірно перебуває в стані сп'яніння. Після цього працівники поліції перевірили у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння. Після перевірки ознак сп'яніння працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 зазначив, що ознаки наркотичного сп'яніння у нього були відсутні, зокрема за результатами перевірки було встановлено, що у ОСОБА_1 руки не тремтіли, очі нормально реагували на світло, шкіра обличчя не бліда. Вказав, що вигляд у нього був втомлений, оскільки він кожного ранку приїжджає на роботу о 05:00 год на ринок «Шувар». При цьому ОСОБА_1 чітко і виразно висловлювався, логічно і адекватно спілкувався з працівниками поліції. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, та наголошував працівникам поліції, що бажає пройти огляд на стан сп'яніння лише у присутності адвоката, та просив зачекати адвоката. З огляду на зазначене, просив провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції №474503, долучених до матеріалів справи, відображено, що працівник поліції підійшов до автомобіля Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 , всередині якого перебував ОСОБА_1 . Після чого працівником поліції повідомлено, що автомобіль Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 зупинено у зв'язку з надходженням повідомлення про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння. При розмові із працівником поліції ОСОБА_1 зазначив, що він нічого не порушував та їхав обережно. Додав, що він їхав з роботи. А отже, ОСОБА_1 визнав факт керування автомобілем Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 . На зазначених відеозаписах відображено тремтіння рук у ОСОБА_1 (clip-0 час відеозапису 15:40 хв.). А також відображено, що при розмові з працівником поліції поведінка ОСОБА_1 була така, що не відповідала обстановці, крім того, ОСОБА_1 вказав, що без адвоката він не поїде в медичний заклад з метою проходження огляду на стан сп'яніннія, але адвокат зайнятий та звільниться через 3 години.
Згідно з рапортом поліцейського взводу №1 роти № 2 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Суряка Юрія Ігоровича на ім'я начальника УПП у Львівській області ДПП Андрія Крутня, поліцейський доповів, що він 21.09.2024 року у складі 503 екіпажу «Омега» спільно з рядовим поліції Доскоч О.О., патрулюючи по вул. Мельника, було виявлено автомобіль Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 , стосовно якого до працівників поліції звернувся перехожий і сказав, що водій поводиться неадекватно, можливо перебуває в стані сп'яніння. Після чого працівники поліції поїхали за автомобілем і зупинили його на вул. Боберського 19. Зупинивши транспортний засіб, водію було повідомлено, причину зупинки згідно з ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», а саме звернення громадянина, стосовно причетності водія до вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме перебування в стані сп'яніння. Здійснюючи перевірку документів, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_2 громадянина ОСОБА_1 , який почав нервувати і його поведінка не відповідала обстановці, тремтіли руки, було встановлено, що 12.09.2024 року водій притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Водій керував т/з Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 , мав чіткі ознаки наркотичного сп'яніння, йому було запропоновано прослідувати до лікаря нарколога на освідування в кабінеті водія, після чого водій відмовився від проходження медичного огляду, намагаючись уникнути відповідальності, йому було неодноразово повідомлено, що в протилежному випадку на нього складається протокол за відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку і розуміє, що буде складено на нього протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є : наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ Інструкції).
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція та Порядок.
Відповідно до п.7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок) поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно з п.8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Петрика І.Я., про безпідставну зупинку автомобіля, оскільки такі доводи спростовані відеозаписами, долученими до матеріалів справи, зокрема відображено, що працівник поліції підійшов до автомобіля Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 , всередині якого перебував ОСОБА_1 , після чого працівником поліції повідомлено, що автомобіль Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 зупинено у зв'язку з надходженням повідомлення про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння. А отже зупинка автомобіля Peugeot 3008 д.н.з. НОМЕР_1 була здійснена працівником поліції на підставі п.3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».
Суд також відхиляє доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Петрика І.Я., що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, оскільки такі доводи спростовані відеозаписами, долученими до матеріалів справи, зокрема відображено тремтіння рук у ОСОБА_1 , а також відображено, що при розмові з працівником поліції поведінка ОСОБА_1 була така, що не відповідала обстановці, він нервувався.
Доводи ОСОБА_1 , що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, а лише хотів пройти такий огляд виключно в присутності адвоката, який зайнятий та може прибути через 3 години, суд розцінює як свідоме уникнення від проходження такого огляду з метою уникнення від відповідальності. На відеозаписах, долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 сказав, що без адвоката не поїде в медичний заклад з метою проходження огляду на стан сп'янінні, і його адвокат зайнятий та звільниться через 3 години. Разом з тим, працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 , що огляд на стан сп'яніння, відповідно до Порядку, має бути проведений у найближчому закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Отже, ОСОБА_1 , будучи обізнаний у тому, що огляд на стан сп'яніння має бути проведений не пізніше двох годин з моменту виявлення, не вчинив дій для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не поїхав до найближчого закладу охорони здоров'я. Зазначене свідчить про ухилення його від огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд вважає, що працівник поліції дотримався вимог ст. 3 Конституції України, ст. 268 КУпАП, Інструкції та Положення, роз'яснив ОСОБА_1 його права та обов'язки, в тому числі право на захист. При цьому, суд враховує, що відповідно до Інструкції та Положення огляд особи на стан сп'яніння повинен бути проведений впродовж двох годин з моменту виявлення ознак сп'яніння, однак ОСОБА_1 зазначив, що його захисник зайнятий і прибуде лише через три години, а тому працівник поліції діяв відповідно до вимог Інструкції та Положення. Крім цього, захисник ознайомився з матеріалами справи, подав клопотання про закриття провадження, пояснення та додаткові докази, брав участь у судових засіданнях, а тому суд вважає, що право ОСОБА_1 на кваліфіковану правову допомогу не порушено.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Петрика І.Я., про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я з метою проходження огляду, з огляду на таке.
За своїм правовим значенням направлення на огляд є лише правовою підставою для проведення огляду лікарем медичного закладу. Однак ОСОБА_1 умисно вчиняв дії, спрямовані на уникнення від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а саме відмовився проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я з метою проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому відсутність направлення не має істотного значення для вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначене узгоджується з п.8 Порядку.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що стверджується такими дослідженими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №637538 від 21.09.2024, відеозаписами на DVD диску з нагрудних камер працівників поліції, рапортом працівника поліції, які в сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд оцінює, як спробу ухилитись від притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене, разом з тим суду надано достатньо доказів на підтвердження вчинення порушення за ч.1 ст.130 КУпАП та вини у цьому ОСОБА_1 , підстав сумніватися в їх достатності та достовірності немає.
Як встановлено судом, поліцейськими було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Також судом встановлено, що поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 його права відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 користувався кваліфікованою правовою допомогою під час розгляду справи в суді.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація, на думку суду, не є сумнівними, узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, доходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю. ОСОБА_1 не подав доказів, які б ставили під сумнів встановлені судом обставини.
Клопотання захисника про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягає.
Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд звертає увагу на те, що вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке свідчить про підвищену небезпеку подібних правопорушень та осіб, що їх вчиняють, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, вважаю, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети, зокрема її виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з, особи яка притягається до відповідальності на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 130, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Петрика І.Я. про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, відмовити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 грн. судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до змісту статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, у порядку якого з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя Г.П. Мигаль