Справа №:755/13977/24
Провадження №: 1-кс/755/2076/25
"04" вересня 2025 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12024100040002629 від 25 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , звернувся до слідчої судді з клопотанням про скасування арешту майна, а саме: грошових коштів в розмірі 499 420,00 гривень, які перебувають на рахунку ФОП ОСОБА_6 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
Адвокат мотивує клопотання тим, що у кримінальному провадженні за № 12024100040002629 від 25.07.2024 року ТОВ «ТК «МЕРЕЖЕВИЙ СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ: 33740410) є потерпілою особою, оскільки з рахунку Товариства невстановлені особи, шляхом втручання в роботу інтернет-банкінгу та зміни паролю доступу, здійснили несанкціоноване списання грошових коштів в сумі 502 500,00 гривень на рахунок ТОВ «СІТІ-СТАРТ КОМПАНІ» (ЄДРПОУ: 45422461).
Постановою слідчого від 26.07.2024 року грошові кошти в сумі 502 500 грн, які належать ТОВ «ТК «Мережевий Стандарт» визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду міста Києва від 14.11.2024 року по справі № 755/13977/24 (провадження № 1-кс/755/3630/24) накладено арешт на грошові кошти в розмірі 499 420,00 гривень що перебувають на рахунку ФОП ОСОБА_6 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», із забороною користування та розпорядження грошовими коштами на вказаному рахунку.
Адвокат просить звернути увагу на той факт, що арешт на вищевказаний банківський рахунок накладено більше, ніж 8 (вісім) місяців тому, що на думку ОСОБА_4 , обмежує права ОСОБА_6 на вільне користування власним банківським рахунком.
Окрім того, заявник посилається на те, що в рамках кримінального провадження відсутні будь-які просування, жодній особі не повідомлено про підозру, слідчі дії не здійснюються, а кримінальне провадження фактично зупинене та є без результативним.
В той же час грошові кошти в розмірі 499 420,00 гривень, є власністю потерпілої особи в кримінальному провадженні № 12024100040002629 від 25.07.2024 року, а саме ТОВ «ТК «МЕРЕЖЕВИЙ СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ: 33740410).
А оскільки вказані грошові кошти надійшли на банківський рахунок ОСОБА_6 без його наміру, бажання та відома, то останній вважає за можливе перемістити зазначені кошти з його банківського рахунку на банківський рахунок потерпілого ТОВ «ТК «МЕРЕЖЕВИЙ СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ: 33740410), як речові докази на відповідальне зберігання.Однак, передача грошових коштів на відповідальне зберігання не можлива за умови арешту цих коштів на рахунку ОСОБА_6 .
Відтак, враховуючи вищевикладені підстави представник власник майна - адвокат ОСОБА_4 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 14.11.2024 року та передати грошові кошти в розмірі 499 420,00 гривень, на відповідальне зберігання потерпілій особі в даному, а саме: ТОВ «ТК «МЕРЕЖЕВИЙ СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ: 33740410).
У судовому засіданні представник власник майна - адвокат ОСОБА_4 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з викладених в нього підстав, також зазначив, що потерпіла особа намагається стягнути вищезазначені кошти.
Власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти клопотання про скасування арешту на майно, зазначив, що немає підстав для зняття арешту на вказане майно. Також повідомив, що на момент перерахування коштів за допомогою невстановленого обладнання, ОСОБА_6 здійснював господарську діяльність, тому на даний час не доцільно знімати арешт, оскільки проводиться досудове розслідування , майже були проведені всі слідчі дії. Окрім того, зазначив, що потерпіла сторона не проти щоб грошові кошти які перебувають на рахунку ФОП ОСОБА_6 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» були заарештовані на даний момент.
Потерпілий - у особі директора ТОВ «ТК «МЕРЕЖЕВИЙ СТАНДАРТ» ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти клопотання про скасування арешту на майно.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими адвокат обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думку учасників, слідча суддя дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 5 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про скасування арешту майна суд повинен перевірити наступні обставини: по-перше, чи звернувся із клопотанням про скасування арешту майна належний суб'єкт; по-друге, чи накладався арешт на майно, по-третє, чи наявні підстави, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість скасування арешту майна - відсутність подальшої потреби в арешті або накладення арешту необґрунтовано.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року вбачається, що при арешті майна слідча суддя виходила з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами у даному кримінальному провадженні в розумінні ст.98 КПК України, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу.
Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідча суддя виходила з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст. 170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
З огляду на викладене, слідча суддя вважає, що при ухваленні рішення слідчою суддею Дніпровського районного суду м. Києва належним чином враховані, як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимоги КПК України, у зв'язку з чим слідча суддя обґрунтовано дійшла висновку, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та наклала арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, стороною захисту не наведено належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року.
Зокрема, представниками власників майна та власниками майна не надано переконливих доказів, щодо того, що грошові кошти в розмірі 499 420,00 гривень, які перебувають на рахунку ФОП ОСОБА_6 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», не використовувались у злочинній діяльності, а відтак і не мають значення для даного кримінального провадження.
Це дає слідчій судді підстави дійти висновку, що необхідність арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
Таким чином, слідча суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на її розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року, в рамках даного кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідча суддя,
у задоволенні клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12024100040002629 від 25 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 09 вересня 2025 року.
Слідча суддя ОСОБА_1