Справа №:755/16226/25
Провадження №: 1-кс/755/3251/25
"03" вересня 2025 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Київ ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040002813 від 27.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, про накладення арешту на майно,
слідча СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_4 , за погодженням прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернулась до слідчої судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 27.08.2025 під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення, в тому числі й збереження речового доказу шляхом заборони відчуження та користування.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100040002813 від 27.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.08.2025 о 17 год. 50 хв., за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та під час особистого обшуку слідчим слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, 27.08.2025 в період часу з 21 год. 32 хв. по 21 год. 46 хв. виявлено та вилучено:
- п'ять згортків обмотаних чорною пластиковою стрічкою з речовиною рослинного походження;
- мобільний телефон марки Alkatel в корпусі чорного кольору з імеі: НОМЕР_1 з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_2 та упаковано в сейф-пакет WAR1148024.
З урахуванням відомостей зазначених в матеріалах кримінального провадження №12025100040002813 від 27.08.2025 та те, що вилучені речі мають значення для кримінального провадження - 28.08.2025 слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві прийнято рішення про визнання їх речовими доказами.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що перелічені вище предмети мають значення речових доказів в значенні ст. 98 КПК України, а саме являються матеріальними об'єктами, які могли бути знаряддям вчинення злочину та/або могли зберегти на собі його сліди (п. 1, 2, 3, 15, 16), можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідно накласти арешт шляхом заборони використання, відчуження майна.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане слідчою клопотання, просив задовольнити з викладених в ньому підстав.
Представник власника майна у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, повідомлявся належним чином.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не був доставлений конвойною службою.
З огляду на положення ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідча суддя, вислухавши думку прокурора, ознайомившись з клопотанням, дослідивши матеріали, яким воно обґрунтовується, дійшла такого висновку.
Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, здійснює особистий обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 цього Кодексу (ч. 6 ст. 298-2 КПК України).
Згідно положень ч. 7 ст. 223 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.
Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії, крім особливостей, встановлених статтею 615 цього Кодексу.
Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
27.08.2025 з 21 год 32 хв по 21 год 46 хв слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у присутності понятих проведено особистий обшук затриманого, у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 під час якого виявлено та вилучено: п'ять згортків обмотаних чорною пластиковою стрічкою з речовиною рослинного походження; мобільний телефон марки Alkatel в корпусі чорного кольору з імеі: НОМЕР_1 з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_2 та упаковано в сейф-пакет WAR1148024.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ст. 98 КПК України визначеною, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.
Постановою слідчої СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Київ ОСОБА_4 від 28.08.2025 вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами.
Відтак, у судовому засіданні слідчою суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АGОSІ" проти Сполученого Королівства" (АGОSІ v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Під час розгляду клопотання, встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Приймаючи до уваги правову підставу для арешту майна, тобто виключення можливості втрати слідів злочину, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб, суд вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованих підстав для арешту зазначеного слідчим у клопотанні майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 26, 98, 100, 170-173, 175, 309, 369-372, 392, 395, 532 КПК України, слідча суддя
клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Київ ОСОБА_4 , погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040002813 від 27.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, про накладення арешту на майно -задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 27.08.2025 під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: п'ять згортків обмотаних чорною пластиковою стрічкою з речовиною рослинного походження; мобільний телефон марки Alkatel в корпусі чорного кольору з імеі: НОМЕР_1 з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_2 та упаковано в сейф-пакет WAR1148024, із забороною відчуження та користування майном.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя: ОСОБА_1