ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18828/25
провадження № 2/753/11933/25
"18" вересня 2025 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
08.09.2025 Адвокат Глушак В.Е. в інтересах ОСОБА_1 наручно подала позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Позовна заява підсудна Дарницькому районному суду м. Києва.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд вважає, що позов необхідно залишити без руху з огляду на таке.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Згідно з ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У позовній заяві адвокат Глушак В.Е., посилаючись на вищезазначену статтю, зазначає, що стороною позивача до позову додано докази сплати судового збору в граничному розмірі в рамках предмета позову на суму 9 084,00 грн (яку представник обраховує наступним чином - з урахуванням коефіцієнту 0,8 х 9 084,00 грн), однак додає квитанції про сплату судового збору на іншу суму - 8 478,40 грн:
№ 4493-8103-9520-8221 від 18.08.2025 на суму 7 267,20 грн;
№ 6782-4321-8188-4576 від 03.09.2025 на суму 1 211,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору встановлена у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» встановлено граничний розмір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, станом на 08.09.2025 (дату подачі позову до суду) судовий збір в граничному розмірі в рамках предмета позову має дорівнювати 15 140 грн 00 коп.
Позовну заяву представником позивача до Дарницького районного суду м. Києва було подано особисто через Загальну канцелярію суду.
Тому підстави для застосування понижуючого коефіцієнту 0,8 до максимальної ставки судового збору за подання фізичною особою позову з вимогами майнового характеру - відсутні, оскільки згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», коефіцієнт 0,8 застосовується для пониження відповідного розміру ставки судового збору самепри поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі в системі «Електронний суд».
Отже, позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 6 661, 6 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу слід надати документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 6 661, 6 грн.
Керуючись нормами ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.М. Маркєлова