Справа № 640/13650/21 Головуючий у 1-й інстанції: Жукова Є.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
18 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів за 2006 рік - 1,36730; за 2007 рік - 1,29184; за 2008 рік - 1,29732; за 2009 рік - 1,33696; за 2010 рік - 1,05507; за 2011 рік - 1,17489; за 2012 рік - 1,17590; за 2013 рік - 1,14909; за 2014 рік - 1,07919; за 2015 рік - 1,06584; за 2016 рік - 1,20527; за 2017 рік - 1,23555; за 2018 рік - 1,37070; за 2019 рік - 1,24787; за 2020 рік-1,18413;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів за 2006 рік - 1,36730; за 2007 рік - 1,29184; за 2008 рік - 1,29732; за 2009 рік - 1,33696; за 2010 рік - 1,05507; за 2011 рік - 1,17489; за 2012 рік - 1,17590; за 2013 рік - 1,14909; за 2014 рік - 1,07919; за 2015 рік - 1,06584; за 2016 рік - 1,20527; за 2017 рік - 1,23555; за 2018 рік - 1,37070; за 2019 рік - 1,24787; за 2020 рік - 1,18413.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років, ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів за 2008 рік - 1,29732; за 2009 рік - 1,33696; за 2010 рік - 1,05507; за 2011 рік - 1,17489; за 2012 рік - 1,17590; за 2013 рік - 1,14909; за 2014 рік - 1,07919; за 2015 рік - 1,06584; за 2016 рік - 1,20527; за 2017 рік - 1,23555; за 2018 рік - 1,37070; за 2019 рік - 1,24787; за 2020 рік-1,18413;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів за 2008 рік - 1,29732; за 2009 рік - 1,33696; за 2010 рік - 1,05507; за 2011 рік - 1,17489; за 2012 рік - 1,17590; за 2013 рік - 1,14909; за 2014 рік - 1,07919; за 2015 рік - 1,06584; за 2016 рік - 1,20527; за 2017 рік - 1,23555; за 2018 рік - 1,37070; за 2019 рік - 1,24787; за 2020 рік - 1,18413.
07.08.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про роз'яснення зазначеного вище судового рішення, в якій заявник просить:
- надати роз'яснення про те, з якого періоду має здійснюватися перерахунок та виплата пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 у справі № 640/13650/21;
- надати роз'яснення про те, чи підлягає перерахунку та виплаті пенсія ОСОБА_1 з 2008 року, тобто з дати призначення йому пенсії, згідно з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 у справі № 640/13650/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що прийнята із порушенням норм процесуального права, та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 є чітким, зрозумілим, належним чином обґрунтованим та таким, яке не потребує додаткового роз'яснення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.03.2020 у справі № 240/4946/18.
Верховний Суд в ухвалах від 26.02.2019 у справі № 802/1961/17-а та від 17.01.2019 у справі № 802/2257/17-а зазначив, що виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, роз'яснення рішення суду - це процесуальний засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У заяві про роз'яснення судового рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість такого рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 цього Кодексу вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Так, дослідивши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що у вказаній заяві позивач просить суд роз'яснити необхідність вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення.
Однак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 є вмотивованим і зрозумілим.
При цьому, на переконання колегії суддів, у судовому рішенні у цій справі судом було чітко викладені обставини справи, законодавство, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а також мотиви, якими суд керувався під час прийняття судового рішення, у зв'язку з чим таке рішення є зрозумілим і підстав для його роз'яснення немає.
Між цим, статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.
Колегія суддів зазначає, що з доводів апелянта слідує, що потреба у роз'ясненні судового рішення полягає у тому, щоб суд пояснив як його виконувати, тоді як зазначений процесуальний засіб має на меті усунути невизначеність змістовного навантаження судового рішення, зокрема його резолютивної частини.
Водночас, аргументованих доводів того, у чому полягають або чим зумовлені труднощі з розумінням змісту резолютивної частини судового рішення, і, яким чином це перешкоджає виконанню цього судового рішення, позивач не навів.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з тим, що наведені у заяві доводи не свідчать про наявність визначених процесуальним законом підстав для роз'яснення рішення суду, а тому підстави для задоволення відповідної заяви ОСОБА_1 відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 241-244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Мельничук В.П.