Справа № 758/675/25 Головуючий у 1-й інстанції: Захарчук С.С. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
17 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Мельничука В.П.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19.05.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 4А-1722 від 30.11.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25 500, 00 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишено без руху та надано позивачу строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.05.2025 ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що у наданий судом десятиденний строк позивач не виконав вимоги ухвали Подільського районного суду м. Києва від 15.01.2025, а тому на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України прийшов до висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що повернення позовної заяви суперечить завданню адміністративного судочинства. Судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
Колегія суддів вважає доводи апелянта частково обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 169 КАС України).
Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Подільського районного суду м. Києва від 15.01.2025 про залишення позовної заяви без руху 30.01.2025 та 09.04.2025 була направлена на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ).
В той же час, як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до трекінгу поштових відправлень 19.02.2025 та 29.04.2025 рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», тобто, позивач ухвалу про залишення позову без руху не отримав.
Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення у тому числі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В свою чергу, положення КАС України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою повернення кінець терміну зберігання (за закінченням встановленого строку зберігання), така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.
Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає, чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.
Подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 12.02.2019 у справі № 906/142/18 та у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 814/1469/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08.11.2018, у справі Созонов та інші проти України , в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що повернення поштового відправлення, яким позивачу направлено копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, з відміткою повернення - кінець терміну зберігання, не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та як наслідок, наявності у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків позовної заяви, визначених у цій ухвалі у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що наявні у матеріалах справи відомості не дають колегії суддів обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення ухвали суду від 15.01.2025 про залишення позовної заяви без руху у встановлений процесуальний спосіб, що, відповідно, слугує початком перебігу процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому, застосування наслідків, встановлених положеннями ст. 169 КАС України, можливе лише за умов беззаперечного встановлення та з'ясування судом дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, яке є визначальним для обчислення строку, встановленого судом для усунення відповідних недоліків.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі № 560/694/22.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги безпідставність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, а також невжиття судом першої інстанції всіх можливих заходів щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху (повідомлення позивача вказаними в позовній заяві засобами мобільного зв'язку), колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, а тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вимоги апелянта про прийняття рішення по суті позовних вимог не підлягають задоволенню, оскільки це не входить до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, виключний перелік яких встановлений положеннями КАС України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт незаконності та необґрунтованості ухвали суду першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19.05.2025 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Мельничук В.П.