Справа № 379/1141/25 Суддя (судді) першої інстанції: Шабрацький Г.О.
17 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
при секретарі судового засідання Харечко Ю.В.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Пальчевського А.А.,
розглянувши в у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 05 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області, Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія КХ №001995 від 20.06.2025,
ОСОБА_1 звернулася до Таращанського районного суду Київської області з позовом до Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області, Головного управління ДСНС України у Київській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії КХ №001995 від 20.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 185-14 КУпАП;
- провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 185-14 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутності в діях позивачки складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 05 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Таращанського районного суду Київської області від 05 серпня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що відповідно до пункту 15 статті 32 Кодексу цивільного захисту населення України, акт обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту - це обов'язкове до виконання балансоутримувачем письмове рішення, яке містить перелік порушень (якщо вони виявлені) та строк для їх усунення (який не повинен перевищувати двох місяців з дати їх виявлення). Згідно пункту 3 акту, балансоотримувачем об'єкту фонду є відділ освіти Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області.
Апелянт стверджує, що нею вжиті всі можливі заходи шляхом звернень до балансоотримувача - відділу освіти Таращанської міської ради щодо вжиття усіх можливих заходів з метою забезпечення пожежною безпекою в протирадіаційному укритті №143007, яке розташоване за адресою: вул. Шкільна, 3, с.Ріжки Білоцерківського району Київської області.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та від 05 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі №379/1141/25, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 вересня 2025 року.
Від Головного управління ДСНС України у Київській області до суду 03.09.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що відсутність коштів не є підставою для не виконання порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Білоцерківське РУ ГУ ДСНС України у Київській області своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання з'явилися сторони, їхні представники, учасники процесу надали свої пояснення та аргументи, обмінялися питаннями.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу начальника Відділу освіти Таращанської міської ради Київської області №60/03-01 від 31.08.2023, призначено ОСОБА_1 виконуючу обов'язки директора Ріжківської гімназії Таращанської міської ради Київської області.
Головним фахівцем ВОЗ ЦЗ Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Вадимом Шелудько 28 березня 2025 року складено акт обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту №138 за результатами проведення комплексного обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту протирадіаційного укриття №143007, розташованого за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Ріжки, вул. Шкільна,3.
У вищевказаному акті зазначено, що балансоутримувачем об'єкта фонду є відділ освіти Таращанської міської ради Білоцерківського району, Київської області.
За результатами обстеження вищевказаного об'єкту виявлені порушення вимог законодавства, а саме:
- стаття 28 Закону України "Про архітектурну діяльність" - відсутній комплект проектної документації ПРУ;
- пункт 15 глави 3 розділу VІ Вимог - не забезпечено ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробовувань, поточних та капітальних ремонтів тощо, що передбачено додатком 18 Вимог;
- пункт 6. глава 1 розділу 7 наказу МВС №579 ПРУ - не забезпечено необхідним майном в повному обсязі, відповідно до переліку майна необхідного для укомплектування захисної споруди , згідно з додатком 20 Вимог;
- пункт 5 розділу ІІ Наказу МВС від 09.07.2018 № 579 - приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» ( підпункт 1.2, пункт 2, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417);
- пункт 5 глави 1 розділу VІІ Вимог Наказу МВС від 09.07.2018 № 579 - Захисна споруда недоукомплектована шанцевим інструментом що передбачено додатком 19 Вимог;
- пункт 6 розділу II Вимог - не забезпечено вільний доступ осіб з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення;
- пункт 3 п.п.12 глави 1 розділу VІІ Вимог - в захисній споруді не в повному обсязі доукомплектовано запаси лікарських засобів та медичних виробів. Встановлено строк усунення порушень до 28.05.2025 року.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії КХ № 002019, складеним головним фахівцем ВОЗ ЦЗ Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Вадимом Шелудько, ОСОБА_1 18.06.2025 о 10 год 00 хв за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Ріжки, вул. Шкільна, 3, являючись керівником Ріжківської гімназії Таращанської міської ради Київської області відповідальним за протирадіаційне укриття №143007 не виконала законні вимоги у сфері цивільного захисту, викладені в акті обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 №138, а саме:
- пункт 1 акту (відсутній комплект проектної документації ПРУ, стаття 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687- XIV);
- пункт 4 акту (приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5/56:2014 «Системи протипожежного захисту» (підпункт 1.2, пункт 2, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417).
У графі «Пояснення особи щодо якої складено цей протокол, по суті порушення» міститься запис: «В зв'язку з тим, що за результатами розглянутого клопотання про облаштування ПРУ системою протипожежного захисту 78-ї сесії Таращанської міської ради 25.03.2025 року рішення про виділення коштів не було прийнято».
Права та обов'язки, передбачені ст. 59, 63 КУ та ст.268 КУпАП роз'яснено 18.06.2025, що засвідчено підписом ОСОБА_1. Також позивачку повідомлено, що розгляд справи відбудеться 20.06.2025 о 09 год 00 хв в приміщенні Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України, за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква вул. Фастівська, 21а.
Головним фахівцем ВОЗ ЦЗ Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Вадимом Шелудько 20.06.2025 винесено оскаржувану постанову серії КХ №001995 про накладення на позивачку адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 185 - 14 КУпАП.
Вказаною постановою на позивачку накладено адміністративне стягнення у розмірі 3417,00 грн.
Відповідно до зазначеної постанови 18.06.2025 о 10 год 00 хв за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с.Ріжки, вул. Шкільна, 3, являючись керівником Ріжківської гімназії Таращанської міської ради Київської області відповідальним за протирадіаційне укриття №143007 не виконала законні вимоги у сфері цивільного захисту, викладені в акті обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 №138, а саме:
- пункт 1 акту (відсутній комплект проектної документації ПРУ, стаття 28 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687- XIV);
- пункт 4 акту (приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5/56:2014 «Системи протипожежного захисту» (підпункт 1.2, пункт 2, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417).
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 зверталась з приводу встановлення системи протипожежного захисту до балансоутримувача - відділу освіти Таращанської міської ради ще 19.08.2024 року, але після складання акту від 28.03.2025 її звернення відсутні. Крім того, з приводу забезпечення комплекту проектної документації протирадіаційного укриття, ОСОБА_1 не вчинено жодних дій.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина перша статті 185-14 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) до захисних споруд цивільного захисту належать: сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.
Згідно з частиною другою статті 32 КЦЗ України для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.
Отже, протирадіаційне укриття є складовою фонду захисних споруд цивільного захисту.
Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі протирадіаційних укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі Порядок №138).
Питання утримання та експлуатації фонду захисних споруд цивільного захисту врегульовано Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 (далі - Вимоги № 579).
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд та є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згідно з частинами першою, другою статті 64 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки - це діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання, крім суб'єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю, аварійно-рятувальними службами.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо суб'єктів, визначених статтею 65 цього Кодексу, здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок земельних ділянок, будинків, будівель, споруд, у тому числі тих, що будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та будь-якої форми власності (далі - об'єкти нагляду).
Статтею 17-1 Кодексу цивільного захисту України визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
Згідно з частиною другою статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, серед іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами, визначеними статтею 65 цього Кодексу та складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи.
Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі - Положення № 1052).
Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 1052).
Частиною першою статті 19 Кодексу цивільного захисту України передбачені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту до яких, крім іншого, віднесено: забезпечення цивільного захисту на відповідній території; взаємодія з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб'єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.
Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто.
Отже, Кодексом цивільного захисту України передбачено функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, яка згідно із Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11, є сукупністю органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.
Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України фінансування заходів щодо проектування та будівництва об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та пристосування інших об'єктів для укриття населення може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел. Утримання об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об'єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.
Пунктом 9 Порядку № 138, зокрема, передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
Згідно із пунктом 11 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів фонду захисних споруд у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд, крім об'єктів, що мають перебувати в постійній готовності.
У пункті 3 Порядку № 138 визначено, що балансоутримувачі - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають об'єкти фонду захисних споруд (у тому числі ті, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Вимог № 579 споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Балансоутримувач за нормами цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог № 579).
Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що основним критерієм розмежування повноважень та відповідальності у сфері додержання вимог законодавства щодо утримання фонду захисних споруд цивільного захисту між особами, які фактично використовують чи утримують такі споруди, незалежно від правової підстави такого користування, є перебування об'єкта на балансовому рахунку.
Отже, особою, яка зобов'язана забезпечувати утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд, є саме балансоутримувач, тобто власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.
Обов'язок утримання таких об'єктів у стані, який відповідає нормативним вимогам безпосередньо кореспондується з наявністю відповідних фінансових можливостей (за рахунок власних коштів), що випливає із формулювання частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України.
В межах даної справи суду необхідно встановити, чи доведений відповідачем факт вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-14 КУпАП, ОСОБА_1.
Судом апеляційної інстанції з метою офіційного з'ясування всіх обставин справи ухвалою від 15.09.2025 витребувано у Таращанської міської ради Київської області належним чином засвідчені копії Статуту Ріжківської гімназії Таращанської міської ради Київської області та посадової інструкції директора (в.о.) цього навчального закладу.
На виконання вимог ухвали до суду надані:
- належним чином засвідчена копія рішення Таращанської міської ради Київської області від 26.07.2022 №5301-26-VIII «Про зміну типу та перейменування Ріжківського закладу загальної середньої освіти I-II ступенів - закладу дошкільної освіти Таращанської міської ради Київської області»;
- засвідчена копія Статуту Ріжківської гімназії Таращанської міської ради Київської області;
- засвідчена копія посадової інструкції директора закладу загальної середньої освіти Таращанської міської ради від 01.09.2023 №3/03-03.
Так, відповідно до Статуту Ріжківської гімназії Таращанської міської ради Київської області, затвердженого рішенням Таращанської міської ради №5301-26-VIII від 26.07.2022, 10 липня 2024 року № 41/VIII-45, Ріжківська гімназія Таращанської міської ради Київської області знаходиться у комунальній власності Таращанської міської територіальної громади (п.п.1).
Відповідно до п.п.1.3 Статуту Ріжківська гімназія є юридичною особою, має печатку, штам ідентифікаційний номер, бланк, обслуговується централізованою бухгалтерією відділу освіти Таращанської міської ради Київської області, може мати самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в фінансових установах і банках державного сектору.
Засновником Ріжківської гімназії є Таращанська міська рада Київська області (далі - Засновник). Ріжківська гімназія заснована на комунальній формі власності. Уповноваженим органом управління Засновника є відділ освіти Таращанської міської ради Київської області (далі - відділ освіти Таращанськсої міської ради).
Згідно п.п.4.4 Розділу IV Статуту Засновник спільно з відділом освіти Таращанської міської ради зобов'язані забезпечити утримання та розвиток гімназії, її матеріально-технічної бази на рівні достатньому для виконання вимог Державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо.
Відповідно п.п.7.5 Розділу VII порядок діловодства і бухгалтерського обліку в гімназії визначається директором гімназії відповідно до законодавства України. Бухгалтерський облік здійснюється через централізовану бухгалтерію Відділу освіти Таращанської міської ради. У разі самостійного ведення бухгалтерського обліку у гімназії утворюється бухгалтерська служба, яка діє відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України, Положення про бухгалтерську службу закладу освіти, затвердженого директором.
З матеріалів справи слідує, що протирадіаційне укриття № 143007 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Ріжки, вул. Шкільна, 3, є комунальною власністю Таращанської міської ради і перебуває на балансі Відділу освіти Таращанської міської ради.
Ріжківська гімназія Таращанської міської ради не є розпорядником коштів, не має власного банківського рахунку та не веде бухгалтерського обліку, який здійснюється через централізовану бухгалтерію управління освіти Таращанської міської ради.
Згідно з пунктом 5 розділу І Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 № 974 (далі - Правила № 974), забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі) (далі - керівники навчальних закладів та установ), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.
Разом з тим, дотримання правил пожежної безпеки саме на об'єктах фонду захисних споруд у частині визначення відповідальної за це особи, має окреме правове регулювання, пов'язане з особливим їх призначенням, складністю та специфічними вимогами до обладнання таких об'єктів, які потребують, щоб відповідальний орган або особа мали реальні механізми та можливості забезпечення їх дотримання.
Положення пункту 5 розділу І Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України (далі - Правила № 974) не суперечить статті 32 Кодексу цивільного захисту України, оскільки передбачає альтернативну відповідальність як власників, так і уповноважених ними органів, або керівників закладів, керівників структурних підрозділів.
Саме для того, щоб розмежувати обов'язки і відповідальність конкретних органів та посадових осіб з числа вказаних вище, необхідно під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення з'ясовувати обставини, які є складовою об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, а саме: у кого на балансі перебуває споруда цивільного захисту, хто несе відповідальність за обладнання вказаної споруди системами протипожежного захисту, з яких джерел такі роботи фінансуються, ким мають виконуватися та чи була реальна можливість, фінансові та технічні спроможності у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснити ефективні заходи щодо виявлення та усунення порушень.
Як слідує з аналізу норм законодавства та досліджених матеріалів справи, орган місцевого самоврядування - Таращанська міська рада Київської області, яка одночасно є власником захисної споруди, а також уповноважений нею орган - відділ освіти Таращанської міської ради, який є її балансоутримувачем, наділені повноваженнями, мають власні кошти та зобов'язані в силу прямих вказівок закону забезпечувати утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням, у тому числі шляхом обладнання їх відповідними системами протипожежного захисту.
Судова колегія зазначає, що згідно п.10 частини п'ятнадцятої статті 32 Кодексу цивільного захисту населення України акт обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту - це обов'язкове до виконання балансоутримувачем письмове рішення, яке містить перелік порушень (якщо вони виявлені) та строк для їх усунення (який не повинен перевищувати двох місяців з дати їх виявлення).
Так, в акті обстеження об'єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 18.06.2025 №518 зазначено, що балансоотримувачем об'єкта фонду є відділ освіти Таращанської міської ради (а.с.60-67).
Вказані обставини не заперечувалися представником відповідача у судовому засіданні.
Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що наказом «Про призначення відповідальної особи за захисну споруду (ПРУ) від 09.10.2023 №46/01-29 призначено відповідальну особу у Ріжківській гімназії в.о. директора ОСОБА_1 за захисну споруду цивільного захисту не може свідчити про покладення на неї обов'язків, які передбачені до виконання балонсоотримувачем.
Колегія звертає увагу на те, що для покладення на конкретну особу адміністративної відповідальності, недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані.
Зважаючи на специфіку створення та функціонування захисних споруд, директор навчального закладу має вкрай обмежені повноваження, а також не наділений фінансовими та технічними можливостями для ефективного забезпечення дотримання протипожежних вимог на цих об'єктах, а тому у даному випадку не повинен нести відповідальність за порушення правил пожежної безпеки.
Державний інспектор з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки перед складанням протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача мав з'ясувати межі її компетенції.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 зверталася до відділу освіти Таращанської міської ради із клопотанням, в якому просила з метою якісної підготовки до нового навчального року посприяти в організації заходів щодо покращення стану пожежної безпеки в закладі, а саме: привести вогнезахисну обробку дерев'яних елементів будівель закладу, встановити систему протипожежного захисту, виконати захист будівель та споруд від прямих попадань блискавки (а.с.19).
Вищевказане свідчить про відсутність у діях позивача суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
За положеннями частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем не надано суду беззаперечних доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, виконання посадовою особою дій у дотримання вимог статті 280 КУпАП, забезпечення всебічного та повного з'ясування обставин, що підлягають встановленню та дослідженню при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
За положеннями статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-14 КУпАП.
При цьому, колегія суддів зазначає, що недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Водночас, забезпечення таких прав має бути здійснене у правовий спосіб, у межах наданих відповідним державним органам повноважень та не за рахунок порушення прав осіб, які притягуються до відповідальності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Оскільки вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії КХ №001995 від 20.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 185-14 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача.
Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною шостою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою цієї статті передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у даній справі сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн за подання позовної заяви згідно квитанції до платіжної інструкції №72346880-1 від 26.06.2025 та судовий збір у розмірі 908,40 грн за подання апеляційної скарги згідно квитанції до платіжної інструкції №73889775-1 від 11.08.2025.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, колегія суддів вважає, що судовий збір підлягає стягненню у сумі 1514, 00 грн.
Керуючись статтями 243, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Таращанського районного суду Київської області від 05 серпня 2025 року у справі №379/1141/25 - скасувати, прийняти нове, яким позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії КХ №001995 від 20.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 185-14 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 185-14 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДСНС України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд.8, код ЄДРПОУ 38537963) судовий збір в сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді О.В.Карпушова
Є.І.Мєзєнцев