Справа № 366/132/17
17 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н.П.
Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П.
За участю секретаря: Мірошниченко С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року, суддя Слободян Н.П., за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулись до Іванківського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області, у якому просили: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їм у перерахунку пенсії згідно з довідками про заробітну плату (грошове забезпечення) № Ш-705 від 04.01.2017 року, № А-768 від 04.01.2017 року, № Б-6 від 06.01.2017 року, які видані Іванківським РВ ( з обслуговування Іванківського та Поліського районів) ГУ МВС України (ліквідаційною комісією) та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вказаних вище довідок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 05.01.2017 року, а ОСОБА_3 - з 10.01.2017 року.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року позов задоволено повністю.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області щодо відмови у прийнятті для перерахунку пенсії довідок про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № Ш-705 від 04.01.2017 року, № А-768 від 04.01.2017 року, № Б-6 від 06.01.2017 року, які видані Іванківським РВ ( з обслуговування Іванківського та Поліського районів) ГУ МВС України (ліквідаційною комісією) - неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату:
ОСОБА_2 пенсії, відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № Ш-705 від 04.01.2017 року з 05 січня 2017 року, із врахуванням вже виплачених сум.
ОСОБА_1 пенсії, відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № А-768 від 04.01.2017 року з 05 січня 2017 року, із врахуванням вже виплачених сум.
ОСОБА_3 пенсії, відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № Б-6 від 06.01.2017 року з 10 січня 2017 року, із врахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року пеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області залишено без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року - без змін.
08 травня 2025 року до Іванківського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, в якій заявник просить роз'яснити резолютивну частину постанови Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року у справі № 366/132/17, а саме: чи підлягає нарахуванню і виплаті йому пенсії відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержаної за роботу (службу) у зоні відчуження в 1986-1990 роках від 04.01.2017 № А-768 з урахуванням збереженого середнього заробітку за дні роботи (служби) у зоні відчуження в 1986-1990 роках в сумі 15,04 крб + оплати праці за дні роботи (служби) в зоні відчуження в 1986-1990 роках у сумі 54,64 крб., що дорівнює 69,68 крб донараховано за рішенням суду подвійний збережений середній заробіток за дні роботи (служби) у зоні відчуження в 1986-1990 роках в сумі 15,04 крб + подвійну оплату праці за дні роботи (служби) в зоні відчуження в 1986-1990 роках у сумі 54,64 крб + одноразову грошову винагороду за рішенням суду - 615,00 крб + добові по рішенню суду - 7, 00 крб, що дорівнює 691,68 крб, а разом складає 761,36 крб (69,68 крб+691,68 крб).
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017 задоволено.
Роз'яснено постанову Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017 у справі № 366/132/17 та зазначено, що цією постановою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № А-768 від 04.01.2017 року з 05 січня 2017 року, із урахуванням зазначених у ній складових заробітної плати, в т.ч. на підставі рішення суду від 14.09.2016.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови від 26.01.2017.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Згідно ч. 3 вказаної статті КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
За змістом наведених норм слідує, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
Як зазначено в п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення" в адміністративній справі, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Таким чином, суд може роз'яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Як убачається із матеріалів справи, постановою Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року у справі №366/132/17 визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області, щодо відмови у прийнятті для перерахунку пенсії довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану ОСОБА_1 за службу в зоні відчуження в 1986-1990 роках № А-768 від 04.01.2017, яка видана Іванківським РВ (з обслуговування Іванківського та Поліського районів) ГУ МВС України (ліквідаційною комісією). Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату: ОСОБА_1 пенсії, відповідно до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках № А-768 від 04.01.2017 року з 05 січня 2017 року, із врахуванням вже виплачених сум.
Так, відповідно до зазначеної довідки, заробітна плата, з якої визначається пенсія ОСОБА_1 складає суму 691,68 грн.+69,68 грн.=761,36 грн ( а.с.7).
У відповіді на звернення ОСОБА_1 від 17.04.2025, заступник начальника управління обслуговування громадян-начальника відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) ГУ ПФУ у Київській області зазначив, що постанова Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017 не містить зобов'язань щодо врахування певних виплат, в тому числі тих, які носили разовий характер, а отже робить висновок про те, що підстав для їх врахування немає.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що позовні вимоги у справі №366/132/17 полягали саме у визнанні неправомірними та зобов'язанні УПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату № А-768 від 04.01.2017.
Вказана довідка була видана на підставі постанови Іванківського районного суду від 14.09.2016 у справі №366/2483/16-а, що набрала законної сили 07.12.2016, якою, зокрема, визнано протиправними дії Іванківського РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області в особі ліквідаційної комісії щодо видачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату за роботу у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період 26 та 27 квітня 1986 року за № 358-А від 04 серпня 2016 року без включення: подвійного посадового окладу та подвійного окладу за спеціальне звання, добових, одноразової грошової винагороди за перевищення дози радіоактивного ураження в розмірі 615 крб та зобов'язано Іванківський РВ (з обслуговування Іванківського і Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області в особі ліквідаційної комісії здійснити перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку та включити ОСОБА_1 у довідку про заробітну плату за період роботи 26 та 27 квітня 1986 року у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: подвійний посадовий оклад та подвійний оклад за спеціальне звання, добові, одноразову грошову винагороду за перевищення дози радіоактивного ураження організму 615 крб,- і надати довідку з урахуванням вказаних виплат.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, у постанові Іванківського районного суду від 14.09.2016 у справі №366/2483/16-а було чітко визначено види оплати праці, які підлягали врахуванню згідно з довідкою роботодавця (ліквідаційної комісії) та у мотивувальній частині рішення чітко обґрунтовано які виплати мають бути вказані у відповідній довідці, підстави їх включення у довідку.
При цьому, відповідач у даній справі зазначав, що у судовому рішенні відсутні зобов'язання щодо перерахунку пенсії ОСОБА_4 , а також те, що в його особових рахунках за 1986 рік суми одноразової грошової винагороди не зазначені, а отже вони не мали постійного характеру.
Водночас, залишаючи без змін постанову Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_4 на підставі вказаної вище довідки є протиправним, а позовні вимоги визнані обґрунтованими і підлягали задоволенню.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посилання у листі ГУ ПФУ у Київській області від 01.05.2025 № 10907-12298/А-02/8-1000/25 про те, що постанова не містить зобов'язань щодо врахування певних виплат, в тому числі тих, які носили разовий характер, а отже підстав для їх врахування немає є безпідставним.
Також є безпідставними доводи апелянта про те, що в резолютивній частині постанови Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року відсутнє посилання на рішення суду від 14.09.2016 року, тоді як в оскаржуваній ухвалі суд посилається на нову обставину.
Разом з тим, як убачається зі змісту постанови Іванківського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року суд першої інстанції у мотивувальній частині послався на судове рішення від 14.09.2016 року та надав оцінку щодо застосування встановлених у ньому обставин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Іванківського районного суду Київської області від 26.01.2017 року у справі №366/132/17 підлягає задоволенню, оскільки наявна неправильність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши доводи позивача, викладені у заяві, прийняв законну ухвалу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Іванківського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 312, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Мельничук В.П.
Постанову виготовлено: 17 вересня 2025 року.