17 вересня 2025 року Справа № 320/20054/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В. та суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І. у м. Києві, перевіривши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.
Перевіривши доводи заявника та дослідивши відповідні матеріали цієї справи, колегія суддів вважає, що в цьому випадку відсутні достатні правові підстави для задоволення його клопотання, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд встановив, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої 28 квітня 2025 року, отримано апелянтом в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 30.04.2025 о 02:19, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в Електронному суді /а.с.34/. Втім апеляційна скарга направленна засобами поштового зв'язку лише 10.06.2025, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
Перевіривши доводи апелянта, зазначені в його клопотанні суд відзначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
При цьому, посилання пенсійного органу на повітряні тривоги, відключення електрозабезпечення апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про можливість апелянта звернутись до суду в упродовж строку на апеляційне оскарження.
Окрім того, апелянт є суб'єктом владних повноважень, на нього покладено обов'язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо оскарження судових рішень у встановлені законом строки. Внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк з моменту отримання копії рішення суду, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві.
Крім того, колегія суддів зазначає, що наявність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції входить до предмета доказування та повинно бути підтверджено належними і допустимими в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, яких у даному випадку суду не надано.
Водночас, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно, зокрема строку подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 133, 295, 298, 321, 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев