Справа №567/1248/25
Провадження №2/567/526/25
15 вересня 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Пономаренко Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
встановив:
в Острозький районний суд Рівненської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини звернулася ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що з 21.06.2017 перебуває з відповідачем в шлюбі, в якому в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , яка проживає разом з нею та перебуває на її повному матеріальному утриманні.
Зазначила, що вона самостійно не може надати дитині належне матеріальне утримання у зв'язку з тим, що на даний час не працює, на обліку в Острозькому управлінні Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості не перебуває та допомоги по безробіттю не отримує, на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Острозької міської ради Рівненської області, не перебуває та не отримує ніяких видів державних соціальних допомог. Вказує, що фактично увесь її дохід складається з доходу в натуральній формі, який вона отримує від обробітку земельної ділянки та грошових коштів, які надають їй її батьки. Вказує, що власного нерухомого та рухомого майна не має, грошові заощадження у неї відсутні, її стан здоров'я та стан здоров'я дочки є добрим. Крім того зазначає, що на її утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_4 , стан здоров'я якого є незадовільним.
Вказує, що відповідач фактично проживає разом з нею та дочкою, однак категорично відмовляється брати будь-яку матеріальну участь в утриманні дитини, хоча має всі можливості для цього, так є працездатною особою та з 19.05.2023 призваний на військову службу, де отримує грошове забезпечення,
Посилаючись на те, що відповідач, будучи працездатним, свідомо ухиляється від належного утримання дочки, просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 18.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу було встановлено строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву. Вказаною ухвалою витребувано шляхом доступу до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків відомості про місце роботи та отримані доходи відповідача за період з 01.01.2025 по даний час.
Ухвалою суду від 12.08.2025 вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, розглянувши справу, відповідно до ст.274-279 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судове засідання позивачка не з'явилася, подала суду заяву, в якій позов підтримала та просить розгляд справи здійснювати за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомив.
В судовому засіданні з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 встановлено, що сторони у справі перебувають в шлюбі з 21.06.2017.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04.06.2019, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст.180 СК України, обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття лежить на обох батьках.
Згідно ст.181 СК України, у разі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з яким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.
Відповідно до ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з вимогами ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум і встановлюється законом про бюджет кожного року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Отже, мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років, якою є дочка сторін у справі становить 3196 грн.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що, будучи батьком малолітньої ОСОБА_5 , ОСОБА_2 її належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити. При цьому суд виходить з того, що відповідач доказів про те, що він на даний час належним чином займається утриманням дочки не надав.
Таким чином, загальний розмір утримання дочки від відповідача є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач не бере належної участі в її утриманні.
Оскільки відповідач, будучи батьком дитини, на даний час її належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити, то з нього на користь позивачки необхідно стягнути аліменти.
В той же час, при вирішенні позову суд виходить з того, що відповідач не заперечив наявності у нього можливості утримувати дитину.
Окрім того судом береться до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини та сторін.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості того, що на утриманні відповідача перебувають інші особи та відповідачем таких доказів суду не надано.
Водночас, з довідки про отримані доходи та утримані податки вбачається, що ОСОБА_2 отримує дохід.
Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, встановленого прожиткового мінімуму для дитини, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Одночасно суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 14.07.2025, а тому за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Крім того, за правилами ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір.
На підставі ст.84, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.76-84, 141, 258-259, 263-265, 273-279 ЦПК України, суд
позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 14 липня 2025 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ),
відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повне рішення складено 18.09.2025.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.