Cправа № 563/1112/25
17.09.2025 року Корецький районний суд
Рівненської області
у складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Представник ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" звернувся до суду з позовом, вказуючи, що 14 січня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 3172624, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., строк позики - 10 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Того ж дня, позикодавець виконав свої зобов'язання та передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 4000,00 грн. шляхом їх перерахування на її банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес». Враховуючи умови Договору позики та здійснені відповідачкою платежі в рахунок погашення заборгованості (які складають - 534,13 грн.), заборгованість останньої складає 11 425,87 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7425,87 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Зазначає, що 21 червня 2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2106 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 3172624 від 14 січня 2021 року.
Також, 03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 030423-ФК за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 3172624 від 14 січня 2021 року.
Зважаючи на те, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором позики, тому останній вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.
Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про часткове визнання позову та розгляд справи без його участі.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
14 січня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 3172624 відповідно до умов якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), без забезпечення, на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти позикодавцю відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах, тобто повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми позики протягом строку позики, згідно графіка платежів або достроково. Згідно з п. 2 договору позики, сума позики становить 4000,00 грн., строк позики (договору) - 10 днів, процентна ставка (базова) - 1.99 % в день (фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису 1Rs0Xp18VN, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ОСОБА_1 з яким укладено договір № 3172624 від 14.01.2021 ідентифікований ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів". Акцепт договору підписаний позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: 1Rs0Xp18VN, про що свідчить довідка про ідентифікацію.
В матеріалах справи містяться також Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», що були затверджені рішенням загальних зборів учасників ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» №14/08/2020 від 14.08.2020, тобто діяли на момент укладення договору позики з відповідачем. Підписуючи договір позики від 14.01.2021 ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився з повною інформацією про позикодавця та його послуги, в тому числі і з вищезазначеними Правилами.
Факт видачі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 4000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 підтверджується підтверджується платіжною інструкцією № 67983e72-0b29-461d-9a76-837a5326cb1c від 14.01.2021 року.
Згідно з листом № 8/05/25-48 від 08.05.2025, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № 67983e72-0b29-461d-9a76-837a5326cb1c перераховано кошти на виконання умов Договору позики № 3172624.
Згідно довідки № КД-000026886/ТНПП від 06.05.2025 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 14.01.2021 року, сума 4 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 67983e72-0b29-461d-9a76-837a5326cb1c. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
За розрахунком «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» загальна заборгованість відповідача за спірним договором позики станом на 05 червня 2025 року становить 11 425,87 грн. (тіло - 4000 грн., проценти - 7425,87 грн.)
21 червня 2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2106 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 3172624 від 14 січня 2021 року.
03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 030423-ФК за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 3172624 від 14 січня 2021 року.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Всупереч умовам договору позики, відповідач не виконав своїх зобов'язань та не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості, доказів протилежного стороною відповідача суду не надано.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінпром Маркет» за договором позики № 3172624 від 14 січня 2021 року в загальному розмірі 11 425,87 грн.
Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги є обгрунтованими та не спростовані стороною відповідача, а тому підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., відповідно до Платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579936603.1 від 18 червня 2025 року.
Оскільки позов задоволено, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 3500 грн. суд дійшов наступного.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, на підтвердження здійснених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: Договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, Витяг з Акту № 14-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року (з якого вбачається, що позивач отримав послуги з правничої допомоги у даній справі в загальній сумі 3 500 грн.), Платіжна інструкція кредитового переказу коштів, Ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1149961 від 01 листопада 2024 року та Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17) та від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд у справі №922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
У постанові №908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн., на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Так, розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні, зважаючи на те, що справа є незначної складності, участі в судових засіданнях представник позивача не брав. Оцінка дій, що полягали в підготовці позовної заяви та вивчення матеріалів та надання усної консультації, вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними.
Крім іншого, розмір правничої допомоги в сумі 3500 грн. є неспівмірними від стягненої суми в розмірі 11425,87 грн.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відтак, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 2000 грн., що на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204 (банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП Банк», код банку - 300528), заборгованість за Договором позики № 3172624 від 14 січня 2021 року в розмірі 11 425 (одинадцять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 87 коп., суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
позивач: ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя