Справа № 550/814/25
Провадження № 2/550/419/25
12 вересня 2025 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді - Михайлюк О.І., за участю секретаря судового засідання - Шукевич Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75132899 від 30.08.2021 року у розмірі 47688,21 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., та понесених витрат на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.
Заявлені вимоги мотивує тим, що 30.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №75132899, згідно умов якого сума позики становить 14000,00 грн. Відповідно до договору, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 % в день. Відповідач свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконує, проценти за користування коштами не сплачує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. 27.01.2022 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу №27/01/2022 відповідно до якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту у т.ч. за договором №75132899 від 30.08.2021, що укладений між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та позичальником, яким є ОСОБА_1 . У свою чергу, ТОВ "Вердикт Капітал" відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" відповідно до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, в тому числі за договором №75132899 від 30.08.2021, що укладений між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та позичальником. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 47688,21 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 14000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 33432,00 грн.; нараховані 3 % річних - 32,21 грн., інфляційні збитки - 224,00 грн.
Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 03 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Позивач просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд даної справи в суді.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в якому категорично не згоден із заявленими позовними вимогами, оскільки заборгованість за нарахованими процентами в сумі 33432,00 грн. значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту та сума нарахованих в такому порядку відсотків є очевидно не пропорційною до суми зобов'язання та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
По-друге відповідача не було повідомлено належним чином про заміну кредитора у зобов'язанні, а дізнався лише тоді коли знайомився з матеріалами справи, в яких містилися Договори про відступлення права вимоги. Відповідач вважає Договір про відступлення права вимоги, на підставі якого позивач звернувся з даним позовом до суду, нікчемним відповідно до ст. 215 ЦК України в силу того, що відповідно до ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, яким у даному випадку є отримувач фінансової послуги.
По-третє договір про споживчий кредит №75132899 був укладений 30.08.2021 року строком на 30 днів, тобто до 30.09.2021 року. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Виходячи з вищевказаного строк звернення до суду про стягнення заборгованості сплинув 30.09.2024 року в частині звернення стягнення заборгованості основної суми позики 14000,00 грн.
По-четверте, щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн. відповідач зазначає, що враховуючи складність справи, яка не є складною, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову відповідач вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі не підлягають. Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №75132899 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 14000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити плату від суми позики. Строк позики 30 днів, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 %. ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" свої зобов'язання перед відповідачем за договором позики виконало та надало йому кредит в сумі 14000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок відповідача (а.с.19).
Після прийняття відповідачем умов договору з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого відповідач отримав кредит в сумі 14000,00 грн. на свою платіжну карту. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківський картковий рахунок, який відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту.
Відповідно до умов договору позики №75132899 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) Позикодавець надав Позичальнику у користування кредитні кошти строком на 30 днів в розмірі 14000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
27 січня 2022 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір факторингу №27/01/2022 відповідно до якого ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту у т.ч. за договором №75132899 від 30.08.2021, що укладений між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та позичальником, яким є ОСОБА_1 (а.с.7-11).
У свою чергу, ТОВ "Вердикт Капітал" відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" відповідно до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, в тому числі за договором №75132899 від 30.08.2021, що укладений між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та позичальником, яким є ОСОБА_1 (а.с.20-25).
На підтвердження виконання Товариством п. 1 Договору позики, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Фінансова компанія ФІНЕКСПРЕС» від 21.05.2024 року №21/05/24-1, відповідно до якої 30.08.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 14000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів (а.с.54).
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання - в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.35).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №75132899 від 30.08.2021 року заборгованість відповідача перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 18.06.2025 року складає 47688,21 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14000,00 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 33432,00 грн.; інфляційні збитки 224,00 грн.; нараховані 3% річних 32,21 (а.с.6).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо нарахування процентів за договором позики суд зазначає таке.
Судом встановлено, що договір позики між сторонами укладено на строк 30 днів.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 18.06.2025 року, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (10.01.2023) складає 33432,00 грн.
Нарахування відсотків за користування кредитом припиняється після закінчення строку дії кредитного договору, якщо інше прямо не передбачено умовами договору, а також за наявності вимог, пред'явлених позичальнику згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позивач не мав права нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами по закінченню строку дії кредитного договору (після 30.09.2021).
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
У постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 зроблено висновок про те, що за договором, що визначає щомісячні платежі перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а також початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин (п.п.6.43, 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 по справі №911/3681/17).
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Суд зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Як вище зазначалося, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14256,21 грн. з яких: 14000,00 - заборгованість за основним зобов'язанням; 224,00 грн. - інфляційні збитки, 32,21 грн. - 3% річних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.
Крім того, пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».
В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк якого на даний час продовжено.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, кінцеву дату повернення кредиту за укладеним 07 квітня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 кредитним договором №200498317 - 07.04.2019, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі в силу в силу п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України на момент подання позову (03.04.2024) не спливла та продовжувалася на строк дії карантину (до 30.06.2023), а у подальшому продовжується на період дії в Україні воєнного стану.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов поданий у строки визначені законом та вони не пропущені.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в суді першої інстанції надається адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року (а.с.41).
Згідно з п. 4.1 договору визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
Для підтвердження факту надання професійної правової допомоги надана заявка на надання юридичної допомоги №989 від 01.05.2025 року та Витяг з Акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року, за змістом яких вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 16000 гривень, із яких - надання усної консультації з вивченням документів 2 год/4000 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 год/12000 гривень. Загальний розмір витрат на правову допомогу в сумі 16000,00 гривень підтверджений належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в Акті №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судових витрат у розмірі 12000,00 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» обсягом послуг, що відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, керуючись ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, та враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог, в розмірі 724,05 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, ст.ст. 207, 610, 627-629, 638, 525, 526, 536, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договором №75132899 від 30.08.2021 року в розмірі 14256 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят шість) гривень 21 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати по сплаті судового збору у розмірі 724 (сімсот двадцять чотири) гривні 05 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати на правову допомогу в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування та ім'я сторін.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт невідомий.
Повний текст рішення суду складено 17 вересня 2025 року.
Суддя О. І. Михайлюк