Справа № 549/405/25
Провадження № 3/549/105/25
18 вересня 2025 року селище Чорнухи
Суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Василюк Т. М., під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2025 року визначено головуючу суддю Василюк Т.М.
18 вересня 2025 року суддею Василюк Т.М. було подано заяву про самовідвід у розгляді зазначеної справи, мотивуючи самовідвід тим, що ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності, є присяжною Чорнухинського районного суду Полтавської області, у якому здійснює правосуддя суддя Василюк Т.М., та входить до складу суду при розгляді цивільних справ, які розглядаються за участю присяжних, що може бути підставою для сумніву в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду вказаної справи.
Розглянувши заяву судді Василюк Т.М. про самовідвід, дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що заявлений самовідвід підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 127 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють судді. У визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Відповідно до частини 3 статті 5, частини 1 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» народ бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, також за участю присяжних.
Статус та гарантія прав присяжного визначені в статтях 63, 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя.
Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що присяжний під час здійснення правосуддя за своїм статусом прирівняний до судді.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, є присяжною Чорнухинського районного суду Полтавської області, у якому здійснює правосуддя суддя Василюк Т.М., що підтверджується рішенням тринадцятої сесії VIII скликання Лубенської районної ради Полтавської області № 197-ХIII від 22 грудня 2022 року «Про затвердження списку присяжних Чорнухинського районного суду Полтавської області».
Норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачають процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, і не містять спеціальних норм, що передбачають для судді можливість заявити самовідвід, однак діючі КПК України, ЦПК України та КАС України, мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, вирішуючи питання про самовідвід слід застосувати аналогію права.
Метою забезпечення виконання положень статті 1 КУпАП при вирішенні питання про відвід (самовідвід) судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є необхідність у застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального права, у зв'язку з чим при розгляді заяви про самовідвід слід керуватися положеннями статей 76, 80, 81 КПК України. Можливість застосування чинних процесуальних норм за аналогією передбачена також рішенням Ради суддів України від 08 червня 2017 року №34.
Відповідно до частини першої статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
З аналізу змісту пункту 4 частини першої статті 75 КПК України, слідує, що наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді є підставою для його відводу (самовідводу).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Лауко проти Словатчини» від 02.09.1998, Суд зазначив, що будь який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи, тобто заявити самовідвід.
Згідно з вимогами статті 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, як присяжна входить до складу Чорнухинського районного суду Полтавської області, у якому здійснює правосуддя суддя Василюк Т.М., при розгляді цивільних справ, які розглядаються за участю присяжних, що може бути підставою для сумніву в об'єктивності та неупередженості судді під час розгляду наявної справи, з метою уникнення можливих суджень учасників судового процесу про упередженість судді Василюк Т.М. недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами рішення суду, приходжу до висновку, що заява про самовідвід є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки заявлений самовідвід суддею Василюк Т.М. з заявлених підстав узгоджується з вимогами статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
На підставі статті 15 Кодексу суддівської етики, керуючись статтями 1, 221 КУпАП, суддя, -
постановив:
Заяву судді Чорнухинського районного суду Полтавської області Василюк Т. М. про самовідвід - задовольнити.
Справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - передати до канцелярії суду для визначення іншого судді у встановленому законом порядку.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Василюк Т. М.