єдиний унікальний номер справи 546/68/25
номер провадження 2/546/194/25
іменем України
18 вересня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Лівер І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лещенко В.В.,
представниці позивача - Демчик О.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представниці відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів в розмірі 146 707,53 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 27.09.2016 по 09.01.2020 як одержувач пенсії за вислугу років, а з 10.01.2020 - як одержувач пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_1 звернувся із заявою № 1707 від 30.11.2022 про перерахунок пенсії перехід за іншим законом, а саме за ЗУ «Про державну службу». Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області № 916240129652 від 07.12.2022 відповідачу відмовлено в перерахунку пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 по справі № 440/1917/23 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Полтавській області № 916240129652 від 07.12.2022; зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 з 24.01.1983 по 03.08.1984 в Решетилівському райкомі ЛКСМ України Полтавської області, з 04.08.1984 по 21.09.1986 на посаді заступника голови виконкому Решетилівської селищної ради народних депутатів Полтавської області, з 22.09.1986 по 30.08.1991 на посаді інструктора заввідділом в Решетилівському райкомі Компартії України Полтавської області, з 10.04.1998 по 08.02.2018 на посаді селищного голови Решетилівської селищної ради Полтавської області, Решетилівського міського голови; зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу», а також перерахувати та виплатити йому пенсію за віком з дати подання заяви, тобто з 30.11.2022. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 у даній справі вказане рішення залишено без змін. На виконання постанов про відкриття виконавчих проваджень, відкритих на виконання вказаного вище рішення Полтавського окружного адміністративного суду, ГУ ПФУ в Полтавській області проведено перерахунок пенсії, після чого з 30.11.2022 її розмір зменшився і становить 2027,00 грн., у результаті чого виникла переплата пенсії за період з 30.11.2022 по 31.07.2024 в сумі 146 707,53 грн. Листами ГУ ПФУ в Полтавській області № 1600-0403-8/59824 від 13.08.2024 та № 1600-03-06-8/75910 від 11.10.2024 ОСОБА_1 був повідомлений про факт виникнення переплати пенсії та необхідність вирішення питання її утримання. Однак, відповідач переплату не сплатив в добровільному порядку, а тому у зв'язку з його недобросовісною поведінкою, позивач просить суму надмірно виплаченої пенсії в розмірі 146 707,53грн. стягнути з ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 11.02.2025 року відкрито провадження у цивільній справі розгляд справи визначено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
24.02.2024 до суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необгрунтованістю, безпідставністю та недоведеністю. В обгрунтування відзиву відповідач зазначає, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області з 27.09.2016 року, із зазначеної дати по 09.01.2020 відповідач отримував пенсію за вислугу років, а з 10.01.2020 - пенсію за віком на підставі норм ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 30.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про перехід на інший вид пенсії - згідно з нормами ЗУ «Про державну службу». Відповідно до рішення від 07.12.2022 № 916240129652 позивачем було відмовлено у призначенні відповідачу пенсії згідно ЗУ «Про державну службу», яке було оскаржено в судовому порядку. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 60.06.2023 у справі №440/1917/23, залишеним в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, вказане вище рішення позивача скасовано, зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області провести перерахунок пенсії відповідачу. Однак під час перерахунку пенсії позивач черговий раз не врахував наявних в матеріалах пенсійної справи відповідача довідок та зробив висновок про те, що розмір його пенсії необхідно зменшити до 2027,00 грн. Такі дії позивача ОСОБА_1 також оскаржив до Полтавського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 25.11.2024 відкрив провадження у справі № 440/13749/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо неврахування під час переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця довідки про складові заробітної плати. Також відповідач вказав, що безпідставно набута пенсія може бути повернута тільки за наявності рахункової помилки зі сторони особи, що проводила таку виплату, а також недобросовісності зі сторони набувача виплати. Оскільки, позивачем не надано доказів на підтвердження недобросовісності дій відповідача, то у позові про стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплаченої пенсії в розмірі 146 707,53грн. слід відмовити.
03.03.2025 представником позивача надано відповідь на відзив, в якому ГУ ПФУ в Полтавській області вказало, що перерахунок пенсії, в результаті якого виникла переплата за період з 30.11.2022 по 31.07.2024 в сумі 146 707,53 грн., здійснений не з ініціативи позивача а на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 по справі № 440/1917/23. Даним рішенням суду на ГУ ПФУ в Полтавській області під час здійснення переведення відповідача на пенсію державного службовця не покладено обов'язку щодо врахування довідок про складові заробітної плати № 946 від 29.11.2022, № 947 від 29.11.2022, № 948 від 29.11.2022. Позивач вказав, що зазначені довідки про складові заробітної плати були надані відповідачем до територіальних органів Пенсійного фонду України разом із заявою від 28.10.2024 про перерахунок пенсії. За принципом екстериторіальності вказану заяву відповідача було розглянуто ГУ ПФУ в Одеській області та винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії, що було оскаржено ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду. А тому, з врахуванням, що відповідачем у справі № 440/13749/23, на яку посилається ОСОБА_1 у відзиві, є ГУ ПФУ в Одеській області, вказана справа не є тотожною з даною справою, а рішення в справі № 440/13749/23 ніяким чином не може вплинути на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 по справі № 440/1917/23, що набрало законної сили та виконане ГУ ПФУ в Полтавській області. Крім того, на спростування твердження відповідача про недоведеність недобросовісної його поведінки та зловживань, позивачем вказано, що на підтвердження викладених в позовній заяві доводів, до позовної заяви додані: копія листа Управління № 1600-0306-8/44263 від 13.06.2024; копію рішення про перерахунок пенсії від 06.08.2024 № 916240129652; копія листа Управління № 1600-0403-8/59824 від 13.08.2024; копія листа Управління № 1600-0306-8/75910 від 11.10.2024. Листами від 13.08.2024 № 1600-0403-8/59824 та від 1.10.2024 № 1600-0306-8/75910 ОСОБА_1 був повідомлений про факт виникнення переплати пенсії, однак переплату в добровільному порядку не сплатив.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, зазначила, що даний позов виник не з вини позивача, оскільки органи ПФУ здійснили перерахунок пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 по справі № 440/1917/23, внаслідок чого виникла переплата пенсії. Вказаним рішенням суду орган Пенсійного фонду України не було зобов'язано під час здійснення перерахунку врахувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, у зв'язку з чим вони не були враховані. Представник позивача зазначила, що перед проведенням перерахунку пенсії відповідач неодноразово викликався в територіальний орган Пенсійного фонду України та повідомлявся про можливість виникнення переплати пенсії після проведення перерахунку, але відповідач ніяким чином не реагував на вказані повідомлення, в добровільному порядку не здійснив дій щодо врегулювання питання з погашення заборгованості, що вважає ознакою недобросовісності поведінки відповідача, у зв'язку з чим у нього наявний обов'язок щодо погашення зазначеної переплати пенсії.
а запитання представника відповідача, які недобросовісні дії були вчинені відповідачем саме на момент здійснення перерахунку пенсії (виникнення заборгованості), представник позивача зазначила, що їй невідомі, наскільки недобросовісними були дії відповідача на момент здійснення перерахунку, але відповідач розумів, що після виконання рішення суду у нього буде заборгованість, про що йому повідомлялось неодноразово. На запитання представника відповідача, чи є в матеріалах справи хоча б один доказ недобросовісності набуття грошових коштів відповідачем на момент їх нарахування, представник позивача повідомила, що всі наявні у позивача докази знаходяться в матеріалах справи.
Представник відповідача в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки обставини недобросовісності набуття відповідачем грошових коштів (пенсії) є недоведеним. Зазначила, що повернення надмірно сплачених грошових сум пенсійних виплат можливе виключно у випадку недобросовісної поведінки набувача коштів, а саме навмисне подання ним недостовірних даних, або вчинення протиправної поведінки, що згідно правової позиції Верховного Суду повинно бути вчинено ним саме в момент набуття цих коштів. Представник відповідача зазначила, що при здійсненні перерахунку пенсії орган ПФУ повинен був врахувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які були подані відповідачем до органу ПФУ ще разом із заявою від 30.11.2022. Однак позивачем вказані довідки не враховані, за основу перерахунку відповідачу пенсії була взята мінімальна заробітна плата, у зв'язку з чим особі, що прослужила більше двадцяти років в органах місцевого самоврядування, було призначено мінімальну пенсію, та у зв'язку з чим виникла переплата пенсії, яку позивач просить стягнути з відповідача. Такі дії позивача вважає протиправними та зазначила, що вони оскаржуються в судовому порядку в Полтавському окружному адміністративному суді.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, зазначив про відсутність в його діях недобросовісності. Відповідач повідомив, що 30.11.2022 ним було подано до органу Пенсійного фонду України всі необхідні документи, передбачені законом, для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу», а саме відповідну заяву разом із довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та паспортними даними. Пізніше ним також було подано повторно аналогічний пакет документів. Повідомив, що жодного разу будь-яких недостовірних відомостей чи прихованої інформації відповідач до органу Пенсійного фонду України не подавав, листів про необхідність сплатити переплату пенсійних виплат чи будь-яких інших від органу Пенсійного фонду України не отримував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Так судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного від 30.06.2023 у справі № 440/1917/23 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Полтавській області № 916240129652 від 07.12.2022; зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 з 24.01.1983 по 03.08.1984 в Решетилівському райкомі ЛКСМ України Полтавської області, з 04.08.1984 по 21.09.1986 на посаді заступника голови виконкому Решетилівської селищної ради народних депутатів Полтавської області, з 22.09.1986 по 30.08.1991 на посаді інструктора заввідділом в Решетилівському райкомі Компартії України Полтавської області, з 10.04.1998 по 08.02.2018 на посаді селищного голови Решетилівської селищної ради Полтавської області, Решетилівського міського голови; зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу», а також перерахувати та виплатити йому пенсію за віком з дати подання заяви, тобто з 30.11.2022.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 в справі зазначеній справі вказане рішення залишено без змін.
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.09.2024 ВП № 75570587 рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/1917/23 про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 з 24.01.1983 по 03.08.1984 в Решетилівському райкомі ЛКСМ України Полтавської області, з 04.08.1984 по 21.09.1986 на посаді заступника голови виконкому Решетилівської селищної ради народних депутатів Полтавської області, з 22.09.1986 по 30.08.1991 на посаді інструктора заввідділом в Решетилівському райкомі Компартії України Полтавської області, з 10.04.1998 по 08.02.2018 на посаді селищного голови Решетилівської селищної ради Полтавської області, Решетилівського міського голови - виконано.
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.09.2024 ВП № 75571202 рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/1917/23 про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» з дати подання заяви, тобто з 30.11.2022 - виконано.
Згідно постанови про накладення штрафу від 02.10.2024 ВП № 75571430 за невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/1917/23 про зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 30.11.2022 на ГУ ПФУ в Полтавській області накладено штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.
Рішенням територіального органу ПФУ від 06.08.2024 № 916240129652 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно якого розмір пенсії з надбавками з 30.11.2022 становить 2027,00 грн., з 01.12.200 по 29.02.2024 - 2093,00 грн., з 01.03.2024 - довічно - 2361,00 грн.
В обґрунтування повідомлення відповідача ОСОБА_1 про добровільну сплату переплати, позивачем до позову додано лист № 1600-0306-8/44263 від 13.06.2024 ГУ УПФУ в Полтавській області на ім'я ОСОБА_1 про проведений ними перерахунок пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 по справі № 440/1917/23, після чого розмір пенсії ОСОБА_1 зменшується з 30.11.2022 та становить 2027,00 грн., вимога про визначення розміру пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 29.11.2022 № 946 та № 948 судом не розглядалась, запропоновано звернутись до відділу обслуговування громадян № 11 для вирішення питання виконання судового рішення. Листи № 1600-0403-8/59824 від 13.08.2024 та № 1600-03-06-8/75910 від 11.10.2024 ГУ ПФУ в Полтавській області на ім'я ОСОБА_1 про наявність переплати пенсії в сумі 146707,53 грн. за період з 30.11.2022 по 31.07.2024, вказано реквізити Пенсійного фонду України, на які запропоновано провести оплату зазначеної суми переплати.
Разом з тим, на підтвердження отримання листів ОСОБА_1 , суду надане поштове повідомлення про вручення 14.10.2024 поштового відправлення, без опису вкладення у цінний лист, що унеможливлює встановити, що саме отримав відповідач. Представник позивача, на запитання суду в судовому засіданні зазначила, що напевно ОСОБА_1 вручено останній лист, виходячи з дати отримання.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 та Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України № 25-3 від 25.11.2014).
Згідно пункту 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Отже, стягнення надмірно сплачених сум пенсій передбачене лише у випадках, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації, ненадання відповідної інформації або внаслідок рахункової помилки органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 487/3380/16-а та від 11.02.2020 року у справі № 761/41107/16-а.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених чим кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року, «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08 квітня 2008 року, «Москаль проти Польщі» від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» від 18 червня 2002 року та «Беєлер проти Італії» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що будь-яких доказів, які б свідчили про рахункову помилку головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області або надання відповідачем завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживань з його боку при отриманні наведеної в позові суми, позивач суду не надав.
Додані до позовної заяви документи, зокрема копії листів ГУ ПФУ в Полтавській області про повідомлення ОСОБА_1 про наявність суми переплати пенсії та необхідності її сплати не є доказами недобросовісної поведінки відповідача. Будь-яких доказів вини пенсіонера, а саме його зловживання, зокрема, надання недостовірної інформації, ненадання відповідної інформації, позивачем не надано.
Крім того, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 06.06.2025 у справі №440/13749/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково; визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.11.2024 №916240129652 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області обчислити (здійснити перерахунок) ОСОБА_1 з 30.11.2022 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідках виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 29.11.2022 №947 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), від 29.11.2022 №948 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років). На час розгляду даної справи вказане рішення не набрало законної сили, оскільки оскаржується в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ОСОБА_1 стягнення надмірно отриманих коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, адреса місцезнаходження: вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927;
Представник позивача - Демчик Олена Василівна, адреса: вул. Гоголя, 34, м. Полтава;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;
Представник відповідача: Антонова Віталіна Миколаївна, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено та оголошено 18.09.2025 року.
Суддя І.В. Лівер