Справа № 545/2465/25
Провадження № 2/545/1646/25
16.09.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: Стрюк Л.І.
з участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відновлення становища боржника, -
У провадженні Полтавського районного суду перебуває цивільна справа за позовом приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відновлення становища боржника.
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович у судове засідання не з'явився, попередньо надавши клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору та повернення судового збору, розгляд справи просив проводити без його участі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, заяви про розгляд справи без їхньої участі не надали.
Суд, ознайомившись з заявою про закриття провадження і повернення судового збору та доданими доказами, дійшов висновку про часткове її задоволення, з огляду на таке.
Встановлено, що позивач в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» звернувся до суду з позовом про відновлення становища боржника.
Ухвалою Полтавського районного суду від 24 червня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного спрощеного провадження з викликом сторін.
18.07.2025 від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі та повернення судового збору. В обґрунтування заяви зазначив, що 16.07.2025 постановами про закінчення виконавчого провадження, було закінчено виконавчі провадження №72653573, №72653637, №72653777, №72653702, №72652136, №72653503, №72652113, №72652158 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме у зв'язку з повним фактичним виконанням боржником рішення згідно з виконавчим документом, відтак зазначеними діями боржник усунув факт порушення прав позивача. Просив повернути позивачу сплачений судовий збір.
Так, підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз'яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинивши своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави. Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілу низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних скарг.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 60 50/1658/20 (Проведення № 61-9658св20).
Таким чином, саме по собі усунення факту порушення прав позивача боржниками після відкриття провадження, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, тобто, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Так, представник позивача просить закрити провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а саме через відсутність предмету спору, у зв'язку фактичним виконанням боржниками рішення згідно з виконавчим документом, вже після відкриття провадження та станом на 16.07.2025.
Тобто слід зазначити, що факт усунення порушення прав позивача боржником на стадії судового розгляду не свідчить про відсутність предмету спору. Провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до суду 04.06.2025 тобто на момент звернення порушення прав позивача було та спір існував, з доданих до заяви копій постанов про закінчення виконавчого провадження вбачається, що боржники усунули порушення прав позивача лише 16.07.2025, що виключає застосування судом механізму закриття провадження з підстав відсутності предмета спору.
З вищевказаної заяви про закриття провадження та повернення судового збору вбачається, що її фактичний зміст свідчить про відмову позивача від позову, унаслідок його задоволення відповідачами після пред'явлення позову.
Приймаючи до уваги зміст клопотання позивача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Про те, що дійсний намір позивача направлений на відмову від позову свідчить зміст клопотання в частині повернення судових витрат у повному розмірі сплаченому при зверненні до суду.
Однак суд вважає, що така правова підстава визначена статтею 7 Закону України «Про судовий збір» та передбачає повернення судового збору в повному обсязі лише до відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно із ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Окрім того, ч. 3 ст. 7 ЗУ « Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як встановлено судом, позивач не підтримує позовних вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.
З урахуванням викладеного та оскільки суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відмовою від позову, слід повернути позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 5614,30 грн, сплаченого 19 червня 2025 року за платіжною інструкцією № 16364 та 30 травня 2025 за платіжною інструкцією № 14172, що складає - 2807,15 гривень.
Одночасно слід роз'яснити сторонам положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Керуючись ст. 142, 255,256,258-260 ЦПК України, суд,
Заяву позивача про закриття провадження у справі та повернення судового збору - задовольнити частково.
Закрити провадження у справі за позовомприватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відновлення становища боржника.
Повернути з державного бюджету приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області Скрипнику Володимиру Леонідовичу ( НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2807,15грн, сплачений відповідно до платіжних інструкцій №16364 від 19.06.2025 та №14172 від 30.05.2025, оригінали яких зберігаються в матеріалах справи.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк