Справа № 580/4220/25 Суддя (судді) першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА
16 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:
- визнати
протиправними дії відповідача щодо перерахунку позивачу з 01.01.2025 пенсії шляхом застосування коефіцієнтів, визначених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" від 03.01.2025 №1;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без застосування коефіцієнтів, визначених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" від 03.01.2025 №1.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року зупинено провадження в адміністративній справі №580/4220/25 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що оскаржуване судове рішення не містить мотивування наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом першої інстанції відповідного рішення з оцінкою наявних фактів і обставин справи. Апелянт вказав, що у справі № 580/4220/25 судом першої інстанції не встановлено необхідних умов для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України.
Згідно ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частин 1 статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Станом на 16 вересня 2025 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі наведено у статті 236 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові від 12.12.2019 у справі №826/25204/15 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
У цій постанові Верховний Суд наголосив, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв'язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.
Відповідно до висновків Верховного Суду у вказаній справі, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Тож для вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого провадження; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Не існує об'єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (речення друге пункту 3 частини першої статті 236 КАС України).
Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі № 580/4220/25 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25 дійшов висновку про неможливість розгляду справи № 580/4220/25, оскільки предметом позову у справі № 320/2229/25 є визнання протиправним та скасування абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів зазначає, що у справі №580/4220/25 підставою для звернення позивача до суду слугували дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які полягають у зменшенні його розміру пенсії з 01.01.2025 внаслідок застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та абз. 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".
Отже предметом доказування у справі №580/4220/25 є, зокрема, правомірність зменшення суми пенсії позивача та наявність чи відсутність для цього правових підстав.
В адміністративному позові позивач покликався на обставини протиправності обмеження / зменшення розміру його пенсії з 01.01.2025 року шляхом застосування відповідачем приписів постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року, вважаючи їх не справедливими і дискримінаційними та такими, що порушують високі гарантії соціального захисту ветеранів війни оскільки фактично спрямовані на конфіскацію надбавок, пільг та доплат встановлених спеціальними законами для осіб з інвалідністю внаслідок війни тощо.
Тобто суду першої інстанції потрібно було надати правову оцінку таким доводам позивача і у випадку підтвердження таких обставин, застосувати при вирішенні спірних правовідносин належний правовий акт.
Оскаржувана ухвала не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як в частині об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі № 320/2229/25, так і в частині того, що зібрані у даній справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить положенням пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що незалежно від того чи будуть зазначені положення визнані нечинними чи не будуть, та чи оскаржуються такі положення в судовому порядку, якщо вони суперечать закону, вони не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах у будь-якому випадку.
Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 наголосив, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Згідно висновків Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.
Згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За наведеного правового регулювання й обставин справи, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права і дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 320, 322, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року скасувати.
Справу №580/4220/25 за позовом ОСОБА_1 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню відповідно до частини 2 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.