Справа №278/4662/25
18 вересня 2025 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -
До суду надійшла вище вказана заява, у якій заявник просить замінити вибулого стягувача ТОВ «Дінеро» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».
Вивчивши матеріали поданої до суду заяви про заміну сторони виконавчого провадження та долучені до неї докази, слід виходити з наступного.
Відповідно до положень частин 1, 5 статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до положень частини 2 статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно пункту 3 частини 1статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29.10.2020 по справі № 263/14171/19 зазначив, що визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Як вбачається із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру боржник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Попільнянського районного суду Житомирської області.
Відповідно до пп. 6 п. 3 постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, у Житомирській області Попільнянський район ліквідовано. Згідно абзацу 2 пп. 6 п. 1 зазначеної постанови у Житомирській області утворено Житомирський район (з адміністративним центром у місті Житомир) у складі територій Андрушківської сільської, Березівської сільської, Брусилівської селищної, Високівської сільської, Вишевицької сільської, Вільшанської сільської, Волицької сільської, Глибочицької сільської, Городоцької селищної, Житомирської міської, Квітневої сільської, Корнинської селищної, Коростишівської міської, Курненської сільської, Любарської селищної, Миропільської селищної, Новоборівської селищної, Новогуйвинської селищної, Оліївської сільської, Попільнянської селищної, Потіївської сільської, Пулинської селищної, Радомишльської міської, Романівської селищної, Станишівської сільської, Старосілецької сільської, Тетерівської сільської, Харитонівської сільської, Хорошівської селищної, Черняхівської селищної, Чуднівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3-1 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Суд також враховує позицію, висловлену в листі Верховного Суду України від 16.03.2021 р. № 176/0/158-21, де зазначено, що юрисдикція місцевих районних судів поширюється на територію відповідних районів, що були ліквідовані. Суди повинні продовжувати здійснювати правосуддя в межах існуючої територіальної юрисдикції до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів.
Частина перша ст. 378 ЦПК України передбачає, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції є порушенням процесуального закону та є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду.
Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зі змісту ч. 3 ст. 31 ЦПК України вбачається, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи викладене, заява ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони виконавчого провадження не підсудна Житомирському районному суду Житомирської області, що зумовлює вирішення питання про передачу заяви про заміну сторони виконавчого провадження за підсудністю до відповідного місцевого загального суду за місцем виконання виконавчого напису.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне заяву з доданими до неї документами направити для розгляду за підсудністю до Попільнянського районного суду Житомирської області.
Керуючись статями13, 31, 32, 260-261, 353, 442, 446 ЦПК України, суддя
Матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником - направити за підсудністю до Попільнянського районного суду Житомирської області.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. М. Дубовік