Справа № 295/13711/24
18 вересня 2025 року селище Брусилів
Слідчий суддя Брусилівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_2 про перегляд ухвали слідчого судді Богунського районного суду Житомирської області від 24.09.2024 у справі № 295/13711/24 за нововиявленими обставинами,
16.09.2025 слідчому судді Брусилівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 була розподілена заява ОСОБА_2 про перегляд ухвали слідчого судді Богунського районного суду Житомирської області від 24.09.2024 у справі № 295/13711/24 за нововиявленими обставинами.
Згідно матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_3 від 24.09.2024 було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Житомирської окружної прокуратури, що полягає у невиконанні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, справа № 295/13711/24.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 01.10.2024 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_3 від 24.09.2024.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_3 від 24.09.2024 було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 15.10.2025 про роз'яснення судового рішення - ухвали слідчого судді від 24.09.2024 у справі № 295/13711/24.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_3 від 25.10.2024 про відмову в роз'ясненні судового рішення у справі № 295/13711/24 - залишено без змін.
У заяві від 30.05.2025 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_3 від 24.09.2024 у справі № 295/13711/24, яка і є предметом розгляду, ОСОБА_2 просить слідчого суддю дослідити обставини кримінального провадження № 12013060040000275 від 23.01.2013, які не розглядалися судом від 24.09.2024; скасувати рішення суду та прийняти нове рішення відповідно до заяви від 13.09.2024; виконати вимоги ст.214 КПК та 262 КПК винести приватну ухвалу про скоєння злочинів при скоєнні організованим злочинним угрупуванням у складі суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та прокурора ОСОБА_6 кримінальних злочинів, передбачених ст. ст. 256, 366, 364, 396 КК, направити матеріали до органу, що веде досудове розслідування та встановити термін його проведення.
Ознайомившись із заявою та доданими до неї матеріалами, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Положеннями ст. 459 КПК України передбачено, що за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті судові рішення, які набрали законної сили.
Як вбачається з заяви ОСОБА_2 , останній просить переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_3 від 24.09.2024 у справі № 295/13711/24, яка набрала законної сили.
Між тим, ухвала слідчого судді, на відміну від судового рішення, постановляється на стадії досудового розслідування кримінального провадження та не віднесена до рішень, які можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами.
Так, главою 34 КПК України визначено порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, згідно з яким можливість переглянути за нововиявленими обставинами рішення саме слідчого судді взагалі не передбачена.
Згідно з ст. 460 КПК України право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення будь-якої інстанції мають учасники судового провадження, яким відповідно до вимог п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України, є кримінальне провадження у суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 467 КПК України за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами саме суд, а не слідчий суддя, має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити нову ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення, тобто за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами рішення може винести тільки суд. При цьому, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально), а це означає, що суд одноособово або колегіально не повноважний переглядати за нововиявленими обставинами рішення слідчого судді, оскільки, за змістом вказаної норми закону, переглядати рішення слідчого судді за нововиявленими обставинами мав би інший слідчий суддя того ж суду, що КПК України не передбачено.
Таким чином, за приписами чинного кримінально-процесуального законодавства України ухвала слідчого судді не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами.
Дійсно, згідно рішення Конституційного Суду України від 10.04.2024, частина 1 статті 459 КПК не містить заборони перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, що набрали законної сили.
Водночас, у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.02.2025 по справі № 991/7253/23 викладено висновки щодо можливості перегляду ухвали слідчого судді з урахуванням вказаного вище рішення КСУ та норм КПК України у взаємозв'язку.
Так, Об'єднана палата зазначає, що положення частини 1 статті 459 КПК, якщо розглядати його ізольовано від інших положень законодавства, не виключає можливості перегляду за нововиявленими обставинами будь-яких судових рішень, ухвалених під час кримінального провадження.
У той же час при вирішенні питання про можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, якими не закінчується розгляд справи, слід взяти до уваги інші положення законодавства, а також правову природу і призначення інституту перегляду за нововиявленими обставинами.
Стаття 460 КПК передбачає, що право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження. Стаття 3 КПК чітко розрізняє стадії досудового розслідування і судового провадження (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК).
Об'єднана палата звертає увагу на використану в статті 459 КПК термінологію, яка свідчить про те, що законодавець має на увазі «обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути». Вжитий законодавцем термін «ухвала» в контексті цієї статті безсумнівно стосується ухвал, якими закінчується розгляд справи: про застосування примусових заходів медичного характеру (стаття 513 КПК), про застосування примусових заходів виховного характеру (стаття 501 КПК), про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру (стаття 483-15 КПК), про звільнення особи від кримінальної відповідальності (стаття 288 КПК).
Об'єднана палата також бере до уваги підхід законодавця до перегляду за нововиявленими обставинами в інших юрисдикціях. В цивільному, господарському або адміністративному процесі предметом перегляду за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи (стаття 423 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 320 Господарського процесуального кодексу України, стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України). Ці положення не суперечать Конституції, оскільки становлять собою виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення швидкого і ефективного судочинства.
Вказані положення законодавства дають достатні підстави для висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, але внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
КС України у рішенні також підкреслив екстраординарний характер перегляду за нововиявленими обставинами і зазначив в обґрунтування свого висновку, що право на перегляд ухвали слідчого судді зумовлено наявністю істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування, а також, якщо чинність такої ухвали суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. Тому право на перегляд за нововиявленими обставинами має бути узгодженим з екстраординарною сутністю такого виду перегляду судових рішень.
Отже, КСУ виходить з того, що не будь-яке рішення слідчого судді може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, а лише таке, яке попри виявлення обставин, що свідчать про його помилковість, може залишитися чинним і впливати на долю зацікавленої особи через відсутність правових засобів виправлення таких помилок.
В цьому контексті Об'єднана палата бере до уваги правову природу, зокрема, рішень слідчого судді. Ці рішення є тимчасовими та діють у будь-якому випадку не довше, ніж набрання вироком законної сили, тому не є res judicata у строгому сенсі цього поняття. Такі рішення або підлягають періодичному перегляду (як, наприклад, рішення про тримання під вартою або інший запобіжний захід), або можуть бути переглянуті за клопотанням зацікавленої особи про зміну або скасування певного обмеження, або оцінені під час підготовчого судового засідання чи на стадії судового розгляду тощо. Ці засоби захисту надають зацікавленій особі набагато ширші можливості для поновлення своїх прав, оскільки не обмежуються розглядом лише обставин, які існували на час постановлення первісного рішення, а дає можливість враховувати також і обставини, які виникли після його ухвалення.
Міркування належної організації судочинства, які виправдовують обмеження права на перегляд за нововиявленими обставинами для судових рішень, що не вирішують справу по суті, тим більш є нагальними в контексті кримінальної юстиції, де вимога розумної швидкості процесу є більш нагальною порівняно з іншими видами судочинства.
Європейський суд з прав людини вважає, що права особи, підозрюваної чи обвинуваченої у кримінальному правопорушенні, вимагають більшого захисту, ніж права сторін у цивільному процесі, і держави-учасниці мають більшу свободу дій, коли йдеться про цивільні справи, ніж коли мова йде про кримінальні справи. У кримінальних справах мета статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на розгляд впродовж розумного строку, полягає у тому, щоб забезпечити, щоб обвинувачена особа не перебувала під обвинуваченням занадто довго.
Необмежена можливість вимагати перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних рішень суду суперечить самій побудові кримінального провадження, яка виправдано обмежує окреме оскарження таких рішень (див. наприклад, частини 2 та 3 статті 392 КПК).
Об'єднана палата не виключає можливості, що у певних випадках встановлена законом система ординарного перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних ухвал суду може виявитися недостатньою для виправлення фундаментальних дефектів спірного рішення. У таких виключних випадках така ухвала може підлягати перегляду за нововиявленими обставинами.
У той же час Об'єднана палата звертає увагу, що перегляд за нововиявленими обставинами не має перетворюватися на приховану апеляцію, і лише незгода сторони з оцінкою фактів або їх кваліфікацією не є достатньою підставою для перегляду.
Також, вирішуючи питання про можливість перегляду за нововиявленими обставинами рішень слідчого судді, суд має прийняти до уваги, що відсутність повної інформації під час прийняття рішення в умовах незакінченого розслідування не може вважатися фундаментальним недоліком рішення, який дозволяє його перегляд за нововиявленими обставинами.
Таким чином, вирішуючи питання, чи може бути переглянута ухвала слідчого судді, постановлена під час незакінченого досудового розслідування, залежить від характеру рішення та доступності засобів ординарного оскарження, передбачених КПК.
Варто зауважити, що питання можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень (ухвал), якими справа не вирішується по суті, досліджувалося ККС ВС у справі №442/2307/14-к (ухвала від 03.10.2018р.), у якій Верховний Суд робить висновок про те, що за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті лише судові рішення по суті кримінального обвинувачення, що набрали законної сили, у випадку, коли кримінальне провадження закінчено і рішення стали остаточними.
Цей висновок підтверджений також ухвалою ВС від 28.09.2020 у справі №2035/5763/2020.
Неможливість перегляду за нововиявленими обставинами саме ухвал слідчих суддів у 2019 році було встановлено ухвалою Верховного Суду від 25.03.2019 у справі № 487/5511/14-к, згідно змісту якої предметом перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами можуть бути лише вироки та ухвали, постановлені за наслідками розгляду кримінального провадження по суті. Оскільки це випливає зі змісту ст. 459 КПК.
Тобто, ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними у частині другій статті 459 КПК, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення, тощо) (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 лютого 2025 року у справі № 991/7253/23).
Крім того, Об'єднана палата у вказаному рішенні дійшла висновку, що положення частини другої статті 467 КПК чітко визначають, що рішення, які приймаються за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, оскаржуються в порядку, передбаченому для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа.
При цьому , ухвала слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_3 від 24.09.2024, якою було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Житомирської окружної прокуратури, що полягає у невиконанні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк не належить до ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Відповідно, заперечення проти них можуть бути подані в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України і ухвала від 24.09.2024 не є судовим рішенням, яким завершується розгляд кримінального провадження.
З обгрунтування заяви не вбачається відомостей екстраординарного характеру чи тих, що передбачені ч. 2 ст. 459 КПК, а доводи зводяться до незгоди з судовим рішенням від 24.09.2024 та ініціюванням нових процесуальних дій.
Проаналізувавши відповідні положення КПК Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 03 лютого 2020 року у справі № 522/14170/17, провадження № 51-1836кмо19, дійшла таких висновків щодо застосування норм права: (1) положення ч. 1 ст. 459 КПК слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції; (2) перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, кримінальним процесуальним законодавством не передбачений; (3) положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання , що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_3 від 24.09.2024 за нововиявленими обставинами.
Оскільки заява про перегляд судового рішення під час досудового розслідування не передбачена кримінальним-процесуальним законодавством, з метою недопущення порушень прав заявника, апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303-304, 309, 459-467 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_3 від 24.09.2024 у справі № 295/13711/24 за нововиявленими обставинами.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1