Справа №295/542/25
Категорія 38
2/295/1181/25
15.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.
з участю секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У січні 2025 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем укладено кредитні договори: 01.06.2020 року кредитний договір №2001601727001, за яким позичальнику видано кредит у сумі 51 975,00 грн.; 15.09.2021 року кредитний договір №1001973016301 за яким позичальнику видано кредит у сумі 20 000,00 грн., а також 12.12.2021 року кредитний договір №1010340620, відповідно до якого позичальнику видано кредит в сумі 10 000,00 грн. Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк та заборгованість останнього перед позивачем станом на 31.10.2024 склала:
1) по кредитному договору від 01.06.2020 року № 2001601727001 - 84 812,18 грн., з яких: 51 974,87 грн. - заборгованість за кредитом; 32 837,31 грн. - заборгованість за процентами; 0 грн. - заборгованість за комісією;
2) по кредитному договору від 15.09.2021 року № 1001973016301- 30 152,08 грн., з яких: 15 828,11 грн. - заборгованість за кредитом; 3,03 грн. - заборгованість за процентами; 14 320,94 грн. - заборгованість за комісією;
3) по кредитному договору від 12.12.2021 року № 1010340620- 15 278,03 грн., з яких: 8 997,23 грн. - заборгованість за кредитом; 1,8 грн. - заборгованість за процентами; 6 279,00 грн. - заборгованість за комісією.
Загальна сума заборгованості по вищевказаними кредитними договорами станом на 31.10.2024 склала 130 242,29 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 06.02.2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача - Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в судове засідання не з'явився, у позові заявив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направляв.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 01.06.2020 року відповідно до заяви №2001601727001 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 банком встановлено кредитний ліміт у сумі 20 000 грн. на строк 12 місяців, розмір стандартної (реальної річної) процентної ставки становить 47,88% (а.с. 12).
12.12.2021 року на підставі заяви №1010340620 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 видано споживчий кредит в сумі 10 000,00 грн. на строк 24 місяці, розмір процентної ставки: 0,01% річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99% річних. Договір з боку позичальника підписано за допомогою електронного підпису (а.с. 13-14).
15.09.2021 року відповідно до заяви №1001973016301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 видано споживчий кредит в сумі 20 000 грн. на строк 24 місяці, розмір процентної ставки: 0,01% річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,99% річних (а.с. 10-11).
У зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.10.2024 склала:
1) по кредитному договору від 01.06.2020 року № 2001601727001 - 84 812,18 грн., з яких: 51 974,87 грн. - заборгованість за кредитом; 32 837,31 грн. - заборгованість за процентами; 0 грн. -заборгованість за комісією;
2) по кредитному договору від 15.09.2021 року № 1001973016301 - 30 152,08 грн., з яких: 15 828,11 грн. - заборгованість за кредитом; 3,03 грн. - заборгованість за процентами; 14 320,94 грн. - заборгованість за комісією;
3) по кредитному договору від 12.12.2021 року № 1010340620 - 15 278,03 грн., з яких: 8 997,23 грн. - заборгованість за кредитом; 1,8 грн. - заборгованість за процентами; 6 279,00 грн. -заборгованість за комісією.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У статтях 12, 81 ЦПК України наведений обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності із ч. 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «ПУМБ» не повернуті, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення заборгованості за кредитами та процентами у загальному розмірі 109 642,35 грн.
Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за комісією в розмірі 20 599,94 грн., оскільки така вимога не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та досліджених доказах по справі.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 06.11.2023 року по справі №204/224/21, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За змістом кредитного договору № 1001973016301 від 15.09.2021 року передбачена сплата позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 798 грн. щомісяця або 3,99% від суми кредиту. У свою чергу кредитним договором № 1010340620 від 12.12.2021 року встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 299 грн. щомісяця або 2,99% від суми кредиту. В контексті переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то обидва кредитних договору в цій частині містять посилання на Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті АТ «ПУМБ» та відповідно не підписувався позичальником.
У постанові від 25.01.2023 року по справі № 752/4008/20 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
«Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, пунктом 4 спірного кредитного договору встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту передбачена й у графіку щомісячних платежів, який є частиною кредитного договору від 18 березня 2019 року.
Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, колегія суддів погоджується, що положення пункту 4 кредитного договору, укладеного 18 березня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ» щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними».
Таким чином, пункти 5 кредитних договорів № 1001973016301 від 15.09.2021, № 1010340620 від 12.12.2021 року, якими встановлений розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості, протирічать законодавству України та є нікчемними. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність відмови АТ «ПУМБ» у задоволенні його вимог в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 20 599,94 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 039,26 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене та керуючись 3, 6, 207, 509, 526, 530, 626-628, 633, 634, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в сумі 109 642 (сто дев'ять тисяч шістсот сорок дві) грн. 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 039,26 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; код ЄДРПОУ: 14282829.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя