Справа №295/4928/25
Категорія 38
2/295/2335/25
18.09.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м.Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що 08.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» як кредитодавцем та ОСОБА_1 - позичальником, укладено договір кредиту в електронному вигляді, з визначеним учасниками такого правочину строком користування грошовими коштами, передбаченої до сплати відсоткової ставки.
Сторона зауважує, що 19.09.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вчинено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Так, на підставі відповідного договору факторингу, складеного реєстру боржників від 19.09.2024 року позивач набув право вимоги до відповідача в сумі 19 250,00 грн., з яких: 7700,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11 500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам кредитного договору позичальник ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, після відступлення права вимоги будь-яких платежів на користь позивача не здійснював. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 250,00 грн.
Позивач вказує, що 31.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту, права вимоги за яким відносно боржника також набуто учасником на підставі укладеного з первісним кредитором договору факторингу від 19.09.2024 року.
Станом на день переходу права вимоги заборгованість позичальника за таким договором становила 19 500,00 грн., з яких: 7800,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11 700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 06.05.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики з прийняттям учасниками правовідносин прав та обов'язків, заснованих на правочині даного виду.
Позивач вказує, що між ТОВ «Маніфою» і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу від 11.01.2024 року, на підставі якого, з урахуванням складених реєстрів боржників від 11.12.2024 року, позивач набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , на суму 9879,15 грн., де 3000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 6879,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Існуюча заборгованість боржником не сплачується.
Посилаючись на вимоги 526, 599 ЦК України, які визначають обов'язковість виконання зобов'язань, умови їх припинення, а також положення ст. 512 ЦК України - заміна кредитора іншою особою у зв'язку з відступленням права вимоги, позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості за договорами кредиту та договором позики в загальній сумі 48 629,15 грн., відшкодувати судові витрати.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року по справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем укладено договір кредиту, за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» як кредитодавець надав, а ОСОБА_1 - позичальник, отримала грошові кошти в розмірі 7 700,00 грн. шляхом переведення коштів на картковий рахунок.
Умовами договору сторони визначили, що строк користування кредитом складає 120 днів, денна відсоткова ставка 2,5 %.
Між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 19.09.2024 року укладено договір факторингу, згідно якого клієнт (ТОВ «Аванс Кредит») зобов'язався відступити фактору (ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») права вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом, пеню за порушення зобов'язань та інші платежі.
Згідно з п.1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, що формується окремо.
Судом встановлено, що договір, укладений із боржником ОСОБА_1 від 08.03.2024 року, включено до реєстру боржників від 19.09.2024 року, сторонами складено акт прийому-передачі відповідного реєстру.
Станом на день переходу права вимоги заборгованість позичальника, згідно витягу з реєстру боржників, визначена на рівні 19 250,00 грн., з яких: 7700,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11 500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Також, договір кредиту укладено між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 31.03.2024 року.
Відповідно до умов договору позичальник ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 8000,00 грн. на строк кредитування - 120 днів, з оплатою відсотків за користування коштами - 2.5 % на день.
Право вимоги за договором кредиту від 31.03.2024 року набуте позивачем згідно договору факторингу від 19.09.2024 року, відповідно до реєстру боржників сума заборгованості складає 19 500,00 грн., з яких: 7800,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11 700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Судом також встановлено, що 06.05.2024 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 як позичальник отримала кошти в сумі 3000,00 грн. на строк користування позикою - 70 днів та визначенням з такого строку 1-го розрахункового періоду - 20 днів, 2-го розрахункового періоду - 50 днів.
Сторони погодили рівні відсоткових ставок, що застосовуються як плата за використання:
-(п.2.4.1) Акційна процентна ставка: 0.01 % да день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п.3.1.1. договору.
-(п.2.4.2) Базова процентна ставка, фіксована: 1,5 % на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п.3.1.2 договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору.
-(п.2.4.3.) Основна процентна ставка, фіксована: 1,5 % на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду.
Згідно з п.3.1.1. договору у разі наявності акційних пропозицій проценти за користування позикою нараховуються за акційною процентною ставкою за фактичну кількість календарних днів користування позикою з першого дня користування позикою відповідно до встановленого в розрахунку за договором позики графіку нарахувань процентів. При цьому, значення акційної процентної ставки є середньоденним розміром процентів в межах першого розрахункового періоду.
Позичальник має право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у разі повернення позики протягом строку позики, визначеного цим договором.
Також, позичальнику надається право спалити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у межах 3-денного строку після спливу першого розрахункового періоду. У разі недотримання цією умови, проценти за користування позикою за кожен день першого розрахункового періоду нараховуються за базовою процентною ставкою. Відповідне перерахування процентів здійснюється на 4-й день після спливу строку першого розрахункового періоду.
Згідно п.3.1.2. договору у разі відсутності акційних пропозицій (акційна процентна ставка відповідає базовій процентній ставці), а також при укладення додаткової угоди щодо пролонгації позики, проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою за фактичну кількість календарних днів користування позикою з першого дня користування позикою відповідно до встановленого в розрахунку графіка нарахування процентів. При цьому, значення базової процентної ставки є середньоденним розміром процентів ва межах першого розрахункового періоду, визначеного договором/відповідно додатковою угодою щодо продовження строку позики.
За змістом п.3.2 договору після спливу першого розрахункового періоду, у межах всього подальшого строку позики проценти за користування позикою нараховуються на залишок суми позики за основною процентною ставкою в розмірі, визначеному п.2.4.3 договору за кожен день користування в межах строку позики.
Додатковою угодою від 16.05.2204 року учасники погодили строк користування позикою - 80 днів (30 днів - перший розрахунковий період до 15.06.2024 року, 50 днів - 2-й розрахунковий період до 04.08.2024 року, визначили проценті ставки, що застосовуються в межах строку позики: базова процента ставка - 1,5 % на день - застосовується протягом 1-го розрахункового періоду, основана процентна ставка - 1,5 % на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду.
Судом встановлено, що між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 11.01.2024 року укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до п.1.2 такого договору перехід права вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2.
Судом досліджено витяг з реєстру боржників № 9 з відтворенням даних про боржника ОСОБА_1 (заборгованість за основним зобов'язанням - 3000,00 грн., заборгованість за процентами - 3600,00 грн., заборгованість за процентами на прострочену позику - 3279,15 грн.), а також акт прийому-передачі реєстру боржників від 11.12.2024 року.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
У статті 3 Закон Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.
Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.
Обставини укладення договорів та погодження їх умов підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами з даними про застосування електронного підпису (одноразовим ідентифікатором).
Суд звертає увагу, що використані при укладенні договорів технічні умови унеможливлювали виконання таких дій без доступу до особистих даних особи та без її волевиявлення.
Отже, судом здобуто висновок про виникнення правовідносин, заснованих на договорах кредиту, позики, пов'язане із цим набуття сторонами такого правочину відповідних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
У відповідності до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За положеннями ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З дослідженої судом інформації за укладеними договорами слідує, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань з боку позичальника виникла заборгованість в сумі:
-за договором кредиту від 08.03.2024 року - 19 250,00 грн., з яких: 7700,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11 500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
-за договором кредиту від 31.03.2024 року - 19 500,00 грн., з яких: 7800,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11 700,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
-за договором позики від 06.05.2024 року - 9879,15 грн., де 3000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 6879,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
а всього - 48 629,15 грн.
Відповідний розмір заборгованості відповідає математичним правилам з урахуванням показників відсоткової ставки у проміжки часу за строком кредитування (строком позики), будь-яких доказів на спростування доводів позивача стороною відповідача не надано.
За змістом ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
З огляду на вищенаведене, оскільки відповідачем не здійснюється належне виконання взятих на себе зобов'язань за договорами, права позивача як правонаступника первісних кредиторів є порушеними, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у визначеному згідно висновків суду обсязі та стягує на користь позивача заборгованість в сумі 48 629,15 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача витрати з оплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30): заборгованість за договорами від 03.08.2024 року, 31.03.2024 року, 06.05.2024 року в сумі 48 629,15 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Д.М.Лєдньов