Справа № 560/16172/25
іменем України
18 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Польовий О.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповідей по суті на кожне звернення представника;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати відповідача надати відповідь на кожне звернення представника по суті;
- зобов'язати відповідача виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначених банком в заяві реквізитам.
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
У позовній заяві позивач об'єднує дві позовні вимоги. Одна стосується оскарження дій пенсійного органу щодо нерозгляду звернення представника позивача в порядку Закону України "Про звернення громадян". Інша позовна вимога стосується незгоди позивача з діями пенсійного органу щодо виплати пенсії, призначеної на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.07.2022 у справі №560/5709/22.
Позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповідей по суті на кожне звернення представника та зобов'язання відповідача надати відповідь на кожне звернення представника по суті підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Рішенням від 25.07.2022 у справі №560/5709/22 Хмельницький окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління в Хмельницькій області поновити з 01.05.2015 року ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років з дати припинення, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV на визначений ним банківський рахунок, з компенсацією втрати частини доходів.
Вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок та зобов'язання відповідача виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначених банком в заяві реквізитам спрямована на оскарження бездіяльності пенсійного органу щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.07.2022 у справі №560/5709/22.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовані окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив. Способи судового контролю за виконанням судового рішення встановлені нормами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення у бажаний для позивача спосіб.
За змістом пунктів 40, 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 Європейський суд з прав людини зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (пункт 28 рішення Європейського суду з прав людини від 11.12.2008 у справі "Антонюк проти України").
Пунктом 54 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень встановлено, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає не лише те, що судове рішення повинно бути ухвалено в розумні строки, а й те, що воно повинно бути - коли це доречно - таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу.
Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, тому, в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право позивача у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно неправильного виконання окремого судового рішення у іншій справі суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду у певний спосіб шляхом ухвалення нового судового рішення.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Тому вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 20.02.2019 (справа №806/2143/15), від 03.04.2019 (справа №820/4261/18).
Суд також враховує, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду
Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 12.12.2018 у справі № 501/463/15, від 12.12.2018 у справі № 802/2474/17-а.
Таким чином, вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок та зобов'язання відповідача виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначених банком в заяві реквізитам стосується виконання рішення суду у справі №560/5709/22 та не може бути самостійним предметом окремого судового провадження, тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, позивач у позові об'єднав вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, що не допускається згідно із частиною шостою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Отже, враховуючи, що позивач порушив правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, тому позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 цього Кодексу.
Керуючись пунктом 6 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяО.Л. Польовий