Справа № 560/15009/25
іменем України
18 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Салюка П.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року визнано неповажними підстави ОСОБА_1 для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано до суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій представник позивача вказує, що зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.02.2024 №31мтл, про виключення позивача із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення неможливо встановити, чи при обрахуванні компенсації за невикористані відпустки враховувалась додаткова грошова винагорода. Зазначає, що представник позивача отримав відповідь відповідача від 21.07.2025 на адвокатський запит, відповідно до якої додаткова грошова винагорода не враховується при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.
Відповідно до довідки про грошове забезпечення, Позивач отримував додаткову грошову винагороду під час проходження військової служби. Оскільки Позивач не одержував письмове повідомлення про відмову у здійсненні перерахунку грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток у день виключення із списків особового складу військової частини, вважає, що моментом, коли позивачу стало відомо про порушене право на отримання всіх належних виплат при звільненні є дата отримання належної відповіді на адвокатський запит - 21.07.2025, а отже строк звернення до суду не пропущено.
Ухвалою від 09 вересня 2025 року, зазначено, що доводи викладені в заяві позивача про поновлення процесуального строку не є достатніми та такими що свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано до суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій представник позивача вказує, що зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.02.2024 №31мтл, про виключення позивача із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення неможливо встановити, чи при обрахуванні компенсації за невикористані відпустки враховувалась додаткова грошова винагорода. Зазначає, що представник позивача отримав відповідь відповідача від 21.07.2025 на адвокатський запит, відповідно до якої додаткова грошова винагорода не враховується при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.
Відповідно до довідки про грошове забезпечення, Позивач отримував додаткову грошову винагороду під час проходження військової служби. Оскільки Позивач не одержував письмове повідомлення про відмову у здійсненні перерахунку грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток у день виключення із списків особового складу військової частини, вважає, що моментом, коли позивачу стало відомо про порушене право на отримання всіх належних виплат при звільненні є дата отримання належної відповіді на адвокатський запит - 21.07.2025, а отже строк звернення до суду не пропущено.
Щодо вказаної заяви, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абзацу 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 600/5050/23-а, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 і від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22.
Суд звертає увагу на те, що звернення представника позивача із запитом про надання інформації щодо нарахування сум грошового забезпечення під час звільнення та отримання відповіді на даний запит не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли особа почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, як і не перериває такий строк.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не вказав, які саме обставини перешкодили йому своєчасно звернутись до відповідача із заявою для одержання необхідної інформації, та як наслідок звернутись до суду з позовом в строк визначений статтею 116 КЗпП України.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.02.2024 №31мтл, позивача з 06.02.2024 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 01.09.2025.
Відтак, тримісячний строк звернення до суду, позивачем пропущений.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи викладені в заяві позивача про поновлення процесуального строку не є достатніми та такими, що свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи, що позивачем не усунено недоліків позовної заяви, залишеної без руху ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві.
За змістом частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяП.І. Салюк