Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 вересня 2025 року справа № 520/1546/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №520/1546/23
за позовною заявою ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області
про стягнення суми,
У провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення суми.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023, зокрема, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років з 01.01.2021 по 30.09.2022.
Вказане рішення набрало законної сили - 06.12.2023.
З програми "Спеціалізоване діловодство суду" встановлено, що позивачу видано виконавчі листи у даній справі - 06.02.2024.
Позивач через систему "Електронний суд" звернувся до суду з заявою у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, подати у строк 10 днів звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23. За наслідками розгляду звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 або в разі неподання такого звіту, прийняти ухвалу, накласти на керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, як суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Необхідність встановлення судового контролю обґрунтовував тим, що відповідачем безпідставно не вжито для виконання судового рішення жодних заходів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 у даній справі прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі №520/1546/23. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області протягом 3 днів від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду докази про отримання копії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23, організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області через систему "Електронний суд" 04.09.2025 надійшов звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23.
Поданий звіт мотивовано тим, що на виконання рішення суду у дані справі, яке набрало законної сили, здійснено розрахунок компенсації втрати частини доходу позивача, у зв'язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років з 01.01.2021 по 30.09.2022. Сума перерахованих коштів нарахована до виплати.
Окрім того, відповідачем зазначено, що фінансування суддівської винагороди, у тому числі додаткових доплат, надбавок та підвищень до нього, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, виплата суддівської винагороди та обчисленого на виконання судових рішень, проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
При цьому відповідач зауважує, що нараховані кошти на виконання рішення суду у даній справі будуть виплачені за наявності бюджетних призначень Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Харківській області на цю мету за рішеннями судів.
На сьогодні бюджет Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області не затверджено.
Враховуючи викладене, рішення суду Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області виконано в межах покладених зобов'язань та наявних фінансових асигнувань.
Розглянувши поданий відповідачем звіт, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Також Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX набрав чинності 19.12.2024 (далі по тексту - Закон України №4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
За змістом наданого до суду звіту про виконання судового рішення встановлено, що відповідач виконав рішення суду в частині перерахунку компенсації втрати частини доходу позивача, у зв'язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років з 01.01.2021 по 30.09.2022.
Водночас перерахована компенсація втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років з 01.01.2021 по 30.09.2022 позивачу не виплачена, що не заперечується відповідачем.
Суд звертає увагу на те, що здійснення нарахування сум компенсації втрати частини доходу позивача, у зв'язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років з 01.01.2021 по 30.09.2022 є лише передумовою її виплати, однак не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки рішенням суд зобов'язав не лише провести перерахунок, але й виплатити позивачеві суму донарахованої суддівської винагороди.
Отже, станом на дату розгляду звіту відповідача доказів того, що рішення суду було виконано в повному обсязі, та відповідачем вчинено всі дії для його виконання відповідачем, не надано.
Твердження відповідача щодо того, що виплата суми проведеного нарахування суддівської винагороди на виконання рішення суду буде здійснюватися за наявності відповідного фінансування не підтверджує виконання всіх дій відповідачем на виконання рішення суду у цій частині.
Відтак, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів виплати позивачу суми перерахованої компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років з 01.01.2021 по 30.09.2022, суд дійшов висновку про те, що рішення суду в повному обсязі не виконано, а отже поданий звіт відповідачем про виконання судового рішення не підлягає прийняттю судом.
Щодо накладання на керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, як суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Разом з тим, наданими відповідачем доказами, підтверджується, що відповідач вживає залежні від нього заходи, для виконання рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23. Також, відповідачем наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, очікування фінансування зі сторони розпорядника бюджетних коштів.
З огляду на положення абзацу другого частини п'ятої статті 382-3 КАС України, суд доходить висновку про звільнення керівника ТУ ДСА у Харківській області від сплати штрафу відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення, а отже клопотання відповідача про звільнення від сплати штрафу за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення підлягає задоволенню.
Суд також зазначає, що надання відповідачу можливості не виконувати судове рішення до надходження бюджетних коштів, в аспекті встановленої тривалої пасивної поведінки Управління призведе до суттєвого порушення прав позивача. В той же час, визначений судом строк спонукатиме відповідача до виконання рішення суду, що є суттю судового контролю.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисного невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили про умисне ухилення саме керівником ТУ ДСА у Харківській області від виконання рішення суду у даній справі, підстав для накладення штрафу на керівника відповідача немає.
Подібний підхід щодо застосування положень частини другої статті 382 КАС України викладений Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 27.01.2022 у справі №2а-10/2007, від 31.01.2022 у справі №442/3936/17, від 06.09.2022 у справі №754/12702/14-а та від 24.06.2024 у справі №380/2458/21, від 20.12.2024 у справі №160/5259/20.
За встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення керівника ТУ ДСА у Харківській області від сплати штрафу та встановлення ТУ ДСА у Харківській області нового строку для подання звіту про виконання рішення суду у даній справі у частині зобов'язання ТУ ДСА у Харківській області виплатити позивачу суму перерахованої компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років з 01.01.2021 по 30.09.2022.
Керуючись статтями 4-9, 72-78, 80, 241-243, 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У прийнятті звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про виконання судового рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 - відмовити.
Звільнити керівника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області від сплати штрафу відповідно до частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23.
Встановити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/1546/23 у частині здійснення виплати ОСОБА_1 суми перерахованої компенсації втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати суддівської винагороди з доплатою за вислугу років з 01.01.2021 по 30.09.2022 - протягом 90 днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА