Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
18 вересня 2025 року № 520/18165/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром,під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням строків їх виплати в період з 01.03.2021р. по 20.02.2025р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням строків їх виплати в період з 01.03.2021р. по 20.02.2025р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконання судового рішення в лютому 2025 року відповідач перерахував пенсію та зарахував 20 лютого 2025р. на картковий рахунок у АТ Райфайзенбанк недонараховану своєчасно різницю пенсії у сумі 213816грн. 89 коп. за період з 01.03.2021 року по 31.01.2025 року. Однак відповідачем ненараховано та невиплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Вважає, що у зв'язку із виплатою донарахованого пенсії на виконання рішення суду, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням таких строків, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями), а тому вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують права позивача.
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили, клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до суду також не подавалось. Документи, витребувані судом, відповідач до суду не надав.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року по справі №520/4831/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення 963310175491 від 23.02.2021 Шевченківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова правонаступником якого є Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області про перерахунок ОСОБА_1 з 01.03.2021 пенсії державного службовця у зв'язку з призначенням пенсії за віком згідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки 2018, 2019, 2020, що передують року при значення пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.03.2021 перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з призначенням пенсії за віком згідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки 2018, 2019, 2020, що передують року при значення пенсії за віком.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,2грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
На виконання рішення суду від 03.04.2024 року по справі №520/4831/24 ГУ ПФУ в Харківській області здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 01.03.2021 по 31.01.2025 у сумі 213 816,89грн., яка виплачена позивачу 20.02.2025, при цьому відповідачем ненараховано та невиплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Вважаючи вказану бездіяльність пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050).
Відповідно до статті 1 Закону №2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону №2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
Статтею 3 Закону №2050 передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 6 Закону №2050 компенсацію виплачують за рахунок:
власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону №2050 Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року №159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пункти 1, 2 Порядку №159 подібні за змістом положенням Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Відтак підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем заробітної плати за час вимушеного прогулу, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050 та в пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації грошового забезпечення та невірно обрахованого розміру складових грошового забезпечення). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання пенсійного органу здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасністю виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з моменту неправомірного нарахування пенсії відповідачем, до дати її фактичної виплати.
Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.05.2019 у справі № 804/2994/18, від 23.12.2020 у справі № 640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20 та від 21.08.2023 по справі № 460/6767/20, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Судом встановлено, що 20.02.2025 ГУ ПФУ в Харківській області позивачу сплачено недонараховану пенсію за період з 01.03.2021 по 31.01.2025 у сумі 213 816,89 грн.
З огляду на викладене вище, суд дійшов переконання про те, що оскільки, з вини відповідача не було вчасно виплачено пенсійні виплати за період з 01.03.2021 по 31.01.2025 та така виплата відбулось 20.02.2025 без виплати суми компенсації; невиплата позивачеві суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості з пенсії, є порушенням прав позивача на отримання такої компенсації, а тому з метою належного способу захисту суд визнає таку бездіяльність відповідача протиправною.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсійних виплат у зв'язку з порушенням строків виплати за період з 01.03.2021р. по 20.02.2025р. та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсійних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.03.2021р. по 20.02.2025р.
Щодо решти позовних вимог, суд вважає їх передчасними, спрямованими на майбутнє, отже такими, що задоволенню не підлягають, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, наразі спір з приводу вказаних обставин відсутній.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром,під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсійних виплат у зв'язку з порушенням строків виплати за період з 01.03.2021р. по 20.02.2025р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсійних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.03.2021р. по 20.02.2025р.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром,під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.