про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/5354/25
18 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб'юк П.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
12 вересня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо заниження розміру пенсії та відмови у належному перерахунку;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2025 з урахуванням: повного страхового та пільгового стажу; правильного індивідуального коефіцієнта заробітку; мінімальних гарантій розміру пенсії відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та судової практики; щорічної індексації відповідно до ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; щомісячної доплати до гарантованого рівня.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, та містить такі недоліки.
У відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог слід розуміти, дію про вчинення якої позивач просить суд ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
При цьому суд звертає увагу, що підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Так, у своїх позовних вимогах позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2025 з урахуванням: повного страхового та пільгового стажу; правильного індивідуального коефіцієнта заробітку; мінімальних гарантій розміру пенсії відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та судової практики; щорічної індексації відповідно до ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; щомісячної доплати до гарантованого рівня.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що у липні 2025 вона звернулася із заявою до відповідача щодо проведення перерахунку пенсії надавши підтверджуючі документи (трудову книжку, довідки, 5-ОК), у якій обґрунтувала, що фактичний розмір пенсії повинен становити 6998,28 грн, виходячи їх підтвердженого стажу.
Однак, заявляючи свої вимоги, позивач не обґрунтовує в чому саме полягає порушення її прав відповідачем стосовно заниження розміру її пенсії, в тому числі, які складові обраховані відповідачем невірно.
У відповіді позивачу на його звернення (від 15.07.2025) пенсійний орган вказує, що обрахунок пенсії позивача проведено у відповідності з вимогами законодавства, зазначає які періоди і який стаж зараховано, наводить розмір пенсії та його складові, показник середньої зарплати, індивідуальний коефіцієнт заробітку та страхового стажу, розмір доплати за стаж, індексація, тощо.
Натомість, у позовній заяві позивач не конкретизує який саме страховий та пільговий стаж протиправно не зараховано відповідачем. Не обґрунтовує застосування відповідачем неправильного показника середньої зарплати, індивідуального коефіцієнта заробітку та страхового стажу, тощо. Не зазначає як саме відповідач порушив її право щодо мінімальних гарантій розміру пенсії відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та судової практики, а також, щодо щорічної індексації відповідно до ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та щомісячної доплати до гарантованого рівня.
До позову долучено розрахунок пенсії здійснений позивачем, однак, в позовній заяві та долучених матеріалах не обґрунтовано з яких підстав слід застосовувати саме наведені позивачем складові пенсійної виплати (показник середньої зарплати, індивідуальний коефіцієнт заробітку та страхового стажу, розмір доплат, тощо).
Також не вказано які саме складові пенсійної виплати застосовано чи обраховано пенсійним органом невірно, як і не надано доказів на підтвердження цього враховуючи положення законодавства.
Позовні вимоги сформульовано абстрактно, без зазначення які конкретні дії має вчинити пенсійний орган під час проведення перерахунку пенсії позивача, зокрема, який стаж слід додатково зарахувати, які конкретні розміри складових пенсійної виплати слід застосувати при обрахунку її пенсії, тощо.
При цьому, як уже зазначалось, в позовній заяві не обґрунтовано які конкретні дії відповідача є протиправними при обрахунку розміру пенсії позивача та визначенні її складових та які саме положення законодавства порушено відповідачем в кожному конкретному випадку.
Додатково слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями на визначення розміру пенсії, такими повноваженнями наділені органи пенсійного фонду.
Натомість, адміністративний суд за позовом пенсіонера може перевірити правомірність конкретних дій чи рішень пенсійного органу щодо призначення та обрахунку пенсії на підставі тих обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
В даному випадку, в позовній заяві не зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, що не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, перешкоджає встановленню конкретних обставин справи та прийняттю обґрунтованого судового рішення для захисту прав та інтересів особи. При цьому, обґрунтування які та як саме порушено право особи покладається на позивача.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нового примірника позовної заяви з приведеними у відповідність позовними вимогами та відповідним обґрунтуванням до кожної із заявлених позовних вимог, з урахуванням оцінки наданої судом в даній ухвалі.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Баб'юк П.М.