Справа № 500/4172/25
18 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову вказує, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з 02.01.2009 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII. З 23.05.2025 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач звертає увагу, що статтею 40 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що для обчислення розміру пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Всупереч цьому їй було призначено пенсію за віком не із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022, 2023, 2024 роки. У зв'язку із цим позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022, 2023, 2024 роки, проте отримала відмову, обґрунтовану тим, що позивача переведено з одного виду пенсії на інший, а тому розмір пенсії обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, при первинному призначені пенсії.
Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, наголошуючи, що у спірному випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону. В даному випадку має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. У зв'язку із таким порушенням прав звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 16.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій встановлено строк подання відповідачам відзиву на позовну заяву.
24.07.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача проти позову заперечує та вказує, що з 02.01.2009 позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» із врахуванням норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 25.05.2025 позивача за її заявою переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) 7994,47 грн. На переконання представника відповідача, звернення позивачки фактично є заявою про переведення з одного типу пенсійних виплат на інший, а відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає порушень у зв'язку з продовженням виплати позивачці зміненої за кваліфікаційними ознаками пенсії з урахуванням середнього заробітку застосованого пенсійним органом. Враховуючи наведене, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022-2024) застосовується при первинному призначенні пенсії, якщо звернення надійшло у 2025 році.
Таким чином, на думку представника відповідача, відсутні правові підстави для проведення перерахунку та виплати позивачці пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2022-2024 роки.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, суд встановив наступні обставини.
З 02.01.2009 року ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років згідно статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
13.10.2009 року виплату вказаної пенсії припинено у зв'язку із працевлаштуванням ОСОБА_1 на посаду , яка дає право на пенсію.
У 2025 році ОСОБА_1 досягла пенсійного віку та з 25.05.2025 року їй призначено пенсію за віком.
03.06.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з вимогою про нарахування їй пенсії за віком з дня звернення з заявою про призначення пенсії за віком на умовах та в порядку, передбаченому ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 2022-2024 роки, який складає 15 057,09 грн.
Відповідач листом від 16.06.2025 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її заяви.
Не погодившись з відмовою відповідача обчислити розмір пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-ІV).
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П= Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до приписів частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вказані норми Закону свідчать на користь висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону (у спірному випадку Закону №1788-XII), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17 від 13.12.2018 у справі №185/860/17).
Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17 та від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17 Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як встановлено судом, з 02.01.2009 позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач вперше звернулась у 2025.
При вирішенні даної адміністративної справи суд також враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), за якими у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17.
Таким чином, при зверненні із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивачка набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернулась вперше у січні 2025.
Відтак при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022, 2023 та 2024 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.
Зазначений висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком неправомірно не застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022, 2023, 2024 роки та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.
Оскільки у спірних правовідносинах відповідач мав призначити пенсію за віком, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV (2025 рік).
Тому з метою належного захисту та відновлення порушеного права позивачки, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 23.05.2025 (тобто з дати призначення пенсії за віком) перерахунок та виплату пенсії позивачці із застосуванням заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням виплачених сум, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивачки у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки, починаючи з 23.05.2025, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 18 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).
Головуючий суддя Подлісна І.М.