18 вересня 2025 року Справа № 480/2842/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2842/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 через представника Брайко Ю.В. звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення №959330156921 від 27.03.2025 року про відмову у перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в податкових органах з 12.11.1993 року по 29.11.1996, з 02.12.1996 року по 30.06.2000 та з 05.05.2005 року по 17.03.2025 рік, що становить 26 років 5 місяців 28 днів до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну служби», провести нарахування і виплату пенсії відповідно до Закону України “Про державну служби» № 3723-ХІІ від 16.12.93р. з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 20.03.2025 року №61/Ф/18-28-10-02-06, довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 20.03.2025 року №60/Ф/18-28-10-02-06, довідку про стаж роботи у податкових органах від 20.03.2025 року №61/18-28-11-01-08, трудову книжку та інше, які не було враховано при вирішенні питання щодо переходу позивача на інший вид пенсії, починаючи з 20.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, вона є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 20.03.2025 вона звернулася до органу Пенсійного фонду з заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.03.2025 року №959330156921 ОСОБА_1 відмовлено в переведенні на інший вид пенсії. Підставою для такої відмови є відсутність необхідного стажу державної служби, передбаченого пунктами 10 і 12 Прикінцевих положень Закону України №889.
В рішенні ГУ ПФУ в Донецькій області зазначає, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Таким чином до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, зараховано період: 28.11.1994 по 29.01.1998 року (3 роки, 2 місяці, 2 дні), що не достатньо для призначення пенсії відповідно до Закону України № 889. Згідно запису в трудовій книжці з 29.01.1998 присвоєно персональне звання "Інспектор податкової служби II ранту".
Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.04.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні та встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачам копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", документ доставлено до їх електронних кабінетів 11.04.2025 (а.с. 27, 28).
У встановлений судом строк ГУ ПФУ в Сумській області відзиву не надано.
28.04.2025 до суду від ГУ ПФУ в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України "Про державну службу".
З 01.05.2016 набрав чинності Закон № 889-VIII, в Прикінцевих та Перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889- VIII, втратив чинність.
Законом № 889-VIII визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України № 3723-ХІІ "Про державну службу".
Відповідно п. 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 та відповідно до ст. 37 Закону № 3723 на призначення пенсії мають право жінки, які досягли пенсійного віку відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування» та на 01.05.2016 - на день набрання чинності Закону № 889:
- мають не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менш, як 10 років стажу на посадах, державних службовців, визначених ст. 25 закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 25 Закону № 3723 визначенi категорiї посад державних службовцiв. Основним критерiєм, який визначає пiдстави для зарахування того чи iншого перiоду роботи особи на посадi державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсiй вiдповiдно до Закону № 889 є встановлення за займаною посадою вiдповiдного рангу.
Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До набрання чинності Законом № 889 діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283).
Відповідно до п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до п.4 постанови від 14.09.2016 № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій громадян», посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, встановлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби).
Посади працiвникiв податкової iнспекцiї даною статтею не передбаченi. Порядок обчислення стажу державної служби, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України № 283 вiд 03.05.1994 року та № 509-р від 12.09.1997 втратили чиннiсть.
Оскiльки, посадовим особам податкової iнспекцiї згiдно до статті 343 Податкового кодексу України присвоюються спецiальнi звання i вiдповiдно цi посади не належать до посад, вiднесених до категорiї посад державних службовцiв, визначених статтею 25 Закону № 3723.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 30.05.1980 ОСОБА_2 працювала з 12.11.1993 по 30.06.2000, з 06.12.2005 по 01.05.2016 в Державній податковій інспекції. 03.10.1994 їй присвоєно спеціальне звання "Інспектор податкової служби ІІІ рангу", 06.12.2005 присвоєно спеціальне звання "Інспектор податкової служби І рангу", 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання "Інспектор податкової та митної справи І рангу".
Зазначені періоди роботи не підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
У період з 05.05.2005 по 05.12.2005 ОСОБА_2 перебувала на службі в органах місцевого самоврядування.
З 04.07.2001 набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" № 2493-ІІІ від 07.06.2001, згідно з яким керівні посади і спеціалісти місцевих рад набули статусу посадових осіб органів місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону № 1058.
Отже станом на 01.05.2016 ОСОБА_2 не займає посади державної служби та стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців відсутній (а.с. 30-32).
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 57, 59).
20.03.2025 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про переведення на пенсію за віком на умовах, визначених п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" (а.с. 18).
27.03.2025 ГУ Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №959330156921, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком на умовах, визначених п. 10,12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" (а.с. 17).
Так в обґрунтування рішення зазначено, що періоди робот посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
З урахуванням вищезазначеного до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, зараховано період: 28.11.1994 по 29.01.1998 року (3 роки, 2 місяці, 2 дні), що не достатньо для призначення пенсії відповідно до Закону № 889. Згідно запису в трудовій книжці з 29.01.1998 року присвоєно персональне звання "Інспектор податкової служби II ранту".
ОСОБА_1 на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 року не має стажу роботи, прийнято рішення відмовити у проведені перерахунку (а.с. 17)
Не погодившись з таким рішенням, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.
Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України “Про державну службу» № 889- VIII від 10.12.2015 року, набрав чинності 01.05.2016 р. (далі Закон № 889-VІІІ).
Відповідно до п. 2 розд. XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України “Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16. 12. 1993 р. (далі Закон № 3723-ХІІ) крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п.п. 10, 12 розд. XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-ІV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, відповідно до чинних законодавчих актів, пенсії державним службовцям призначаються відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» за умов: досягнення ними пенсійного віку, наявності відповідного страхового стажу та, не менше ніж 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 24 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи на державний службі станом на 1 травня 2016 року.
Так, згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, в даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.
Згідно п. 342.4 ст. 342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу».
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Разом з тим, згідно ст. 343 ПК України посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання: головний державний радник податкової служби; державний радник податкової служби I рангу; державний радник податкової служби II рангу; державний радник податкової служби III рангу; радник податкової служби I рангу; радник податкової служби II рангу; радник податкової служби III рангу; інспектор податкової служби I рангу; інспектор податкової служби II рангу; інспектор податкової служби III рангу; інспектор податкової служби IV рангу; молодший інспектор податкової служби.
Крім того, ч.17 статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Так, судом встановлено, що у період з 12.11.1993 по 29.11.1996 позивач працювала на посадах державного податкового інспектора, старшого державного податкового інспектора відділу обліку та звітності Державної податкової інспекції Ковпаківського району м. Суми, головного державного податкового інспектора відділу оподаткування доходів та майна юридичних осіб Державної податкової інспекції Ковпаківського району м. Суми, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Сумській області від 20.03.2025 №61/18-28-11-01-08 та трудовою книжкою ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с.19, з.б.а.с. 7-8).
Також, у період з 02.12.1996 по 30.06.2000 ОСОБА_1 працювала на посадах головного державного податкового інспектора, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу оподаткування приватних підприємств управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової адміністрації у м. Суми, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу прямих і непрямих податків приватних та колективних підприємств управління прямих і непрямих податків з юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Суми, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Сумській області від 20.03.2025 №61/18-28-11-01-08 та трудовою книжкою ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с.19, 8-з.б.а.с. 8).
У період з 06.12.2005 по 01.06.2017 ОСОБА_1 працювала на посадах головного державного податкового ревізора-інспектора, головного державного податкового інспектора, старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора у вдділах та секторах Державної податкової адміністрації у м. Сумах, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Сумській області від 20.03.2025 №61/18-28-11-01-08, трудовою книжкою ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , вкладишем до трудової книжки від 10.02.2015 НОМЕР_2 (з.б.а.с.19-21, з.б.а.с.76-82, 64-65).
Також, у період з 02.06.2017 по 17.03.2025 ОСОБА_1 працювала на посадах головного державного податкового ревізора-інспектора, головного державного інспектора у вдділах Головного управління ДФС у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Сумській області від 20.03.2025 №61/18-28-11-01-08, вкладишем до трудової книжки від 10.02.2015 НОМЕР_2 (з.б.а.с.21, з.б.а.с.65-66).
Таким чином, суд вважає що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію.
Тому, період роботи позивача в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби.
Щодо позовних вимог про зарахування до стажу державної служби періоду з 05.05.2005 по 05.12.2005 суд зазначає наступне.
Так, посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначались Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283).
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 (чинного до 01.05.2016) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 46 Закону № 889-VІІІ до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
У пункті 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), передбачено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Суд зазначає, що відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Так, судом встановлено, що у період з 05.05.2005 по 05.12.2005 ОСОБА_1 працювала на посаді спеціаліста 1 категорії відділу бухгалтерського обліку і звітності фінансового управління Сумської міської ради, що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (з.б.а.с.10).
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував позивачу до стажу роботи на посаді, віднесеної до відповідних посад державних службовців, наведений період роботи в органах місцевого самоврядування.
У позовній заяві позивач просить зарахувати такий період роботи позивача до роботи на державній службі, помилково зазначаючи, що в цей період ОСОБА_1 працювала в податкових органах (а.с. 2).
У свою чергу, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти зарахування такого періоду до періоду роботи на державній службі у зв'язку з тим, що з 05.05.2005 по 05.12.2005 ОСОБА_2 перебувала на службі в органах місцевого самоврядування (з.б.а.с. 31).
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що період роботи в органах місцевого самоврядування має зараховуватися до стажу державної служби позивача, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.03.2025 року №959330156921 є протиправним та підлягає скасуванню, та як наслідок слід зобов'язати відповідача зарахувати період роботи позивача з 12.11.1993 по 29.11.1996, з 02.12.1996 по 30.06.2000, з 05.05.2005 по 05.12.2005, 06.12.2005 по 17.03.2025 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну служби", провести нарахування і виплату пенсії відповідно до Закону України “Про державну служби» № 3723-ХІІ від 16.12.93р. з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 20.03.2025 року №61/Ф/18-28-10-02-06, довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 20.03.2025 року №60/Ф/18-28-10-02-06, довідку про стаж роботи у податкових органах від 20.03.2025 року №61/18-28-11-01-08, трудову книжку та інше, які не було враховано при вирішенні питання щодо переходу позивача на інший вид пенсії, починаючи з 20.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно ч. 1 ст. 58 указаного Закону Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та статутом Пенсійного фонду.
У розрізі наведеного суд вважає, що вимоги про призначення та виплату пенсії державного службовця з урахуванням виданих Головним управління ДПС у Сумській області довідках від 20.03.2025 року №61/Ф/18-28-10-02-06, №60/Ф/18-28-10-02-06, №61/18-28-11-01-08, є передчасними, оскільки рішення про переведення ОСОБА_1 на відповідний вид пенсії ГУ ПФУ у Донецькій області не приймалося та оцінка наданим довідкам не надавалася.
За таких обставин суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 у межах спірних правовідносин є необхідність зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 20.03.2025 про переведення на інший вид пенсії з урахуванням висновку суду, оскільки при розгляді справи за адміністративним позовом про зобов'язання органів Пенсійного фонду України призначити та виплачувати пенсію, суд вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про виплату такої пенсії, що не належить до компетенції суду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 233/330/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 5).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.03.2025 року №959330156921.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок, 3, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи з 12.11.1993 по 29.11.1996, з 02.12.1996 по 30.06.2000, з 05.05.2005 по 05.12.2005, 06.12.2005 по 17.03.2025 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 20.03.2025 про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу» №889-VIII та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок, 3, код ЄДРПОУ 13486010) судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук