про повернення заяви без розгляду
17 вересня 2025 року м. Рівне №460/13079/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), військової частини НОМЕР_1 про (дослівно):
"прийняти рішення, яким зобов'язати солідарно командира в/ч НОМЕР_1 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з місця його утримання;
при його відсутності у відповідачів, зобов'язати їх повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 і негайно його звільнити.".
Ухвалою суду від 13.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
15.09.2025 засобами поштового зв'язку до суду від позивача надійшла заява (вх. № 63982/25) про уточнення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття до розгляду поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог, суд виходить з наступного.
За правилами частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Вказане кореспондується з вимогами пунктів 4, 5 статті 161 КАС України, згідно з якими позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
В свою чергу, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У постанові від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому, в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому, при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені КАС України.
Тотожна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.10.2023 у справі № 320/15179/21 (адміністративне провадження № К/990/17920/23).
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З аналізу вказаної вище норми КАС України слідує, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас, у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22.01.2020 у справі № 826/19197/16, від 31.07.2020 у справі № 826/11947/18.
У поданій до суду 15.09.2025 заяві про уточнення позовних вимог позивачем заявлено позовні вимоги наступного змісту (дослівно):
"скасувати довідку ВЛК та картку обстеження та медичного огляду № 2025-0711-1252-0341-0 від 11.07.2025, які були оформлені під час мого насильного утримання у Відповідачів;
прийняти рішення, яким зобов'язати Відповідача 1 дати направлення ОСОБА_1 на проходження ВЛК за місцем його проживання до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де він і перебував на обліку до його затримання.".
Зміст матеріально-правових вимог позивача вказаний у первісній позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог є відмінним, отже подана позивачем 15.09.2025 заява про уточнення позовних вимог фактично є заявою про зміну предмета позову.
При цьому, суд звертає увагу на те, що на обґрунтування позовних вимог, заявлених в заяві про уточнення позовних вимог, позивач покликається на нові обставини, які мали місце після подання позивачем первісного позову, а саме (дослівно):
"Щоб мати додаткове підтвердження, я 06.09.2025 р. звернувся до медичного центру "Захід-слух", де мені провів обстеження та оглянув лікар ОСОБА_2 . Мені було проведено сучасне аудіо дослідження і видане заключення лікаря. З цих досліджень зроблений висновок лікарем, що моє праве вухо має приглухуватість, а ліве вухо повністю глухе. В мене через черепно-мозкову травму в результаті ДТП відбувся розрив слухового проходу (вуха), відповідно розрив барабанної перетинки. В цих умовах неможливо приладнати слуховий апарат.".
Таким чином, суд констатує, що поданням 15.09.2025 заяви про уточнення позовних вимог позивач намагається одночасно змінити як предмет позову, так і підстави позову, чого приписи КАС України не допускають.
Крім того, суд звертає увагу на те, що статтею 12 КАС України визначено форми адміністративного судочинства.
Так, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частинами другою-третьою статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вказував суд раніше, ухвалою суду від 13.08.2025 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку статті 262 КАС України.
Враховуючи, що провадження у цій справі відкрито 13.08.2024, то її розгляд по суті розпочався 13.09.2025, а тому заява про зміну предмета або підстав позову мала бути подана позивачем не пізніше ніж за п'ять днів до 13.09.2025.
Водночас, заяву про уточнення позовних вимог (яка по суті є заявою про зміну предмета та підстав позову) здано позивачем на пошту 12.09.2025, тобто після закінчення строку на вчинення відповідних процесуальних дій. При цьому, причини пропуску процесуального строку у поданій заяві позивачем не наведені, як і не подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
З огляду на те, що заява про уточнення позовних вимог подана позивачем поза межами встановленого строку та передбачає одночасну зміну предмета і підстав позову, що не відповідає вимогам частини першої статті 47 КАС України, тому така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 47, 248, 256 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог (вх. № 63982/25 від 15.09.2025), подану в адміністративній справі № 460/13079/25, - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 17.09.2025.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК