18 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11718/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
08 вересня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24, у якій він просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24 /а.с. 70-73/.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24, що набрало законної сили, боржником не виконано, чим порушено вимоги Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року призначено заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24 до розгляду в порядку письмового провадження.
11 вересня 2025 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли додаткові пояснення /а.с. 82-83/, в яких зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не є суб'єктом підприємницької діяльності та не здійснює господарської діяльності, яка б дозволяла повністю покривати витрати, пов'язані з її основною діяльністю щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, у питаннях фінансування оборонної діяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 керуються приписами Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280. ІНФОРМАЦІЯ_3 є розпорядником третього рівня і отримує фінансування оборонної діяльності, в тому числі, в частині виплати грошового забезпечення військовослужбовцям частини та виконання рішень судів від розпорядників бюджетних коштів вищого рівня. Зазначає, що з метою виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24, що набрало законної сили, ІНФОРМАЦІЯ_3 до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня щомісяця, починаючи з травня 2024 року, направлялися розрахунки потреби в коштах, однак, фінансування видатків за напрямом грошового забезпечення за заявками ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання судового рішення у справі №440/11718/24 від розпорядників бюджетних коштів вищого рівня не надходило.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №440/11718/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - січень 2008 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - січень 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі №440/11718/24 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі №440/11718/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Отже, в силу статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24 набрало законної сили 23 січня 2025 року.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов'язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що з метою виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24, що набрало законної сили, ІНФОРМАЦІЯ_3 подано начальнику забезпечувального фінансового органу (відповідальний за бюджетну підпрограму) (відомчий код розпорядника коштів 53122) розрахунок потреби в коштах військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення на вересень 2025 року, у якому за порядковим №52 зазначено ОСОБА_1 ; рішення суду (у разі відсутності дозволу) №440/11718/24; індексація доходів військовослужбовців - 85928 грн.; потреба за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення (з к. ПДФО та ЄСВ) - 101395,00 грн. /зворот а.с. 86/.
Водночас, матеріали справи не містять розрахунку, який би підтверджував повне чи часткове виконання рішення суду в частині, що стосується нарахування індексації грошового забезпечення, а також інформації, який місяць підвищення (базовий місяць) застосовано при здійсненні нарахування індексації грошового забезпечення.
ІНФОРМАЦІЯ_2 не виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - січень 2008 року.
Отже, суд констатує, що рішення суду залишається невиконаним.
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24 та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24.
При цьому суд вважає достатнім строк для підготовки звіту - два місяці з дати отримання копії цієї ухвали.
Частиною 6 статті 382-1 КАС України передбачено, що ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24 - задовольнити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати протягом двох місяців з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі №440/11718/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич