18 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2521/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №440/2521/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
08 вересня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №440/2521/23, у якій він просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №440/2521/23.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №440/2521/23, що набрало законної сили, відповідачем не виконано, відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року призначено заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №440/2521/23 до розгляду в порядку письмового провадження.
10 вересня 2025 року до суду через систему "Електронний суд" надійшли пояснення військової частини НОМЕР_1 , в яких відповідач зазначає, що після набрання законної сили рішенням у справі №440/2521/23 військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено нарахування ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016 - 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби у сумі 4366,60 грн. та 04.08.2023 здійснено її виплату, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування вказаної суми грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 .
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи заяву позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №440/2521/23, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №440/2521/23, що набрало законної сили 20.06.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 07 липня 2017 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 07 липня 2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтями 382, 382-3 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.
Так, згідно з положеннями частин 1, 3, 4 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Частинами 1, 2 статті 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
Згідно з частинами 3, 4 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Таким чином, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним.
Як слідує з матеріалів справи, військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду у справі №440/2521/23 нараховано та 04.08.2023 виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 07 липня 2017 року, у розмірі 4366,60 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ "ПриватБанк" про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів від 08.09.2025 /а.с. 60/.
Таким чином, боржник військова частина НОМЕР_1 виконав рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №440/2521/23, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №440/2521/23.
Згідно з частиною 5 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 243, 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №440/2521/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич