Справа № 420/7977/24
18 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №420/7977/24, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/7977/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 року по справі №420/7977/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року - скасовано та прийнято нове, яким позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відносно проведення з 12.09.2023 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 19.12.2023 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 12.09.2023 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині періоду з 01.03.2021 року по 11.09.2023 року (включно) - залишено без розгляду.
Рішення по справі №420/7977/24 набрало законної сил и 09.06.2025 року.
До суду (під час перебування головуючого судді у відпустці) від представника позивача надійшла заява про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій представник позивача просив встановити наступний порядок виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 року у справі №420/7977/24:
перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2021 з урахуванням збільшеного показника середньої заробітної плати в розмірі 8 617,11 грн. (7763,17*1,11);
перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням збільшеного показника середньої заробітної плати в розмірі 9 823,51 грн. (8617,11 *1,14);
перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням збільшеного показника середньої заробітної плати в розмірі 11 758,74 грн. (9823,51 *1,197).
В обґрунтування вищевказаної заяви представник позивача зазначено, що 10.09.2020 року позивачу призначено пенсію із застосуванням усередненого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для призначення пенсії за 2017-2019 роки, в розмірі 7763,17 грн. Натомість, відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025, протиправно та всупереч статті 40 Закону №1058-IV, застосовує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн.) і саме його збільшує на коефіцієнти індексація з 01.03.2023 - 1,197 та з 01.03.2024 - 1,0796, що призводить до зменшення розміру пенсійної виплати позивача до суми 4 448,71 грн. На день подання позову до суду розмір пенсійної виплати позивача становив 5 286,70 грн., а після виконання рішення суду може становити 4 448,71 грн. Таким чином, той порядок виконання рішення суду, який застосовує відповідач призводить до зменшення розміру пенсії позивача, що не припустимо, адже в такому випадку нівелюється сама суть рішення суду. У зв'язку з цим є необхідність у встановленні порядку виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 року у справі № 480/3776/24, який дозволить поновити порушене право позивача на проведення належної індексації її пенсії.
Згідно ч.2 ст.378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд зазначає, що указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, термін якого продовжено до теперішнього часу.
З огляду на зазначене, судом з метою недопущення загрози життю та здоров'ю учасників справи було розглянуто заяву представника позивача в порядку письмового провадження.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 370, 373 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються на підставі виконавчого листа, виданого судом першої інстанції.
Згідно із ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» саме на виконавця покладається обов'язок виконати рішення суду та вжити заходів у разі відсутності добровільного виконання боржником.
Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Таким чином, для зміни способу і порядку виконання судового рішення підставами є обставини, які роблять виконання неможливим.
Водночас змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 року (справа №759/1928/13-а).
Так, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 року по справі №420/7977/24 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 19.12.2023 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії з 12.09.2023 року.
Тобто, рішенням суду встановлено спосіб виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 19.12.2023 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197.
При цьому, в заяві про зміну та встановлення способу та порядку виконання заявник просить суд змінити спосіб виконання судового рішення та здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2021 року, з урахуванням збільшеного показника середньої заробітної плати в розмірі 8617,11 грн. (7763,17*1,11); з 01.03.2022 року, з урахуванням збільшеного показника середньої заробітної плати в розмірі 9823,51 грн. (8617,11 *1,14); та з 01.03.2023 року, з урахуванням збільшеного показника середньої заробітної плати в розмірі 11758,74 грн. (9823,51 *1,197).
Суд зазначає, що дана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті резолютивної частини судового рішення по справі №420/7977/24.
Тобто, із заяви випливає наявність нових позовних вимог, які не заявлялись при розгляді адміністративної справи, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.
Між тим суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, позаяк обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Такі висновки суду узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, які викладені в постанові від 30 вересня 2019 року у справі №440/85/19 та в постанові від 30 липня 2019 року у справі №281/1618/14-а, в яких зазначено, що зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 року по справі №420/7977/24.
На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 241, 243, 248, 256, 293-295, 370, 373, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 року по справі №420/7977/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький