Справа № 420/39950/24
18 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 25 грудня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), в який позивач просить:
Визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу у період з 16.02.2018 року до 28.02.2018 року із застосуванням місяця підвищення грошових доходів (“базового місяця») - січень 2008 року.
Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 16.02.2018 до 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення грошових доходів (“базового місяця») - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування вимог абзаців 4,5,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022.
Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022, із врахуванням вимог абзаців 4,5,6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою від 30 грудня 2024 року поновлено позивачу строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ч.5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач у період з 16.02.2018 року по 11.12.2023 року він проходив військову службу за контрактом в ДПСУ.
Відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України від 06.12.2023 №1755-ОС був звільнений з військової служби та в подальшому відповідно наказу начальника НОМЕР_6 мобільного прикордонного загону №905 - ОС від 11.12.2023 року був виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення.
За період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 мені не було виплачено індексацію грошового забезпечення з встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року.
Також у період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідачем протиправно проігноровано вимоги абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, з проханням нарахувати та виплатити за період індексацію грошового забезпечення за вказаний період. Листом у відповідь відповідач відмовив у здійсненні виплат.
Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують право позивача на заробітну плату.
Також позивач, зазначив що позивач має право на розрахунок індексації грошового забезпечення з визначенням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, оскільки за спірний період останнім підвищенням розмірів посадових окладів військовослужбовців було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року та наступне підвищення посадового окладу відбулось із прийняттям постанови КМУ № 704.
Окрім цього, позивач зазначає, що відповідачем в порушення норм абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» не виплачено на користь позивача індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 року.
Крім цього позивач вважає, що він має право на компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року № 44, та на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
До суду 03 січня 2025 року від відповідача - Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що при виключенні зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), з ОСОБА_1 було проведено відповідні розрахунки в повному обсязі.
Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення представник відповідача зазначив, що механізм нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у спірний період змінився з прийняттям постанови КМУ від 09.12.2013 року № 1013, якою були внесені зміни до Порядку № 1078, що набрала чинності 15.12.2015 року.
Тобто, представник відповідача зазначає, що до грудня 2015 року зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації, а отже до 01.12.2015 року будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.
Таким чином, базовий місяць, який встановлювався до 01.12.2015 для обрахунку індексації не був прив'язаний виключно до події зростання тарифних окладів працівника.
З 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).
При цьому представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що зміна тарифних ставок в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 не відбувалась.
Зміни розмірів посадових окладів відбувались:
01.01.2008 - після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
В силу вимог статті 58 Конституції України, в якості підстави для зміни «базового місяця», нова редакція Порядку №1078, визначає зміну тарифних окладів, яка відбулась після 01.12.2015 (після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку №1078).
Оскільки в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому - до 01.12.2015, на думку представника відповідача, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») є відсутніми.
Окремо представник відповідача зазначає, що Порядок №1078 ніколи не передбачав повернення до раніше встановлених «базових місяців», а передбачав лише поточну зміну «базового місяця» через зміну розмірів доходів.
Щодо нарахування індексації з 01 березня 2018 року, представник відповідача зазначає, що у зв'язку із тим, що індекс споживчих цін до листопада 2018 року не перевищував 103%, то за період з 01.03.2018 по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення позивача складає 0 грн.
Індексація грошового забезпечення позивача почала нараховуватися і виплачуватися з грудня 2018 року.
Відповідач додатково звертає увагу суду, що в березні 2018 року посадовий оклад Позивача збільшився і відповідно підвищився його грошовий дохід, та докази того, що розмір підвищення грошового доходу Позивача є нижчим за суму індексації, матеріали справи не містять.
Суду також слід звернути увагу на те, що розрахунок індексації грошового забезпечення є виключною компетенцією Відповідача як органу, в якому Позивач проходив військову службу і який виплачував йому грошове забезпечення, тобто, нарахування та виплата Позивачу індексації відноситься до дискреційних повноважень Відповідача в межах, визначених законодавством та з урахуванням принципу верховенства права.
Також представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України, оскільки позивач був звільнений з військової служби 14.03.2023 року, тобто станом на березень 2023 року позивач вже мав відповідну інформацію щодо здійснення відповідних виплат та мав можливість звернутись до суду.
Додатково представник відповідача звертає увагу, що позивач вже звертався до суду з позовом з тим самим предметом та з тих самих підстав та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року по справі № 420/13301/24 було відмовлено у задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
На виконання ухвали суду від відповідача надійшла заява із долученими особистими картками грошового забезпечення за 2018 року -2022 року. (вхід. № ЕС/950/25 від 03.01.2025та вхід. № ЕС/74218/25 від 22.07.2025).
Ухвалою від 10 березня 2025 року залучено до участі у справі як другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ). Розгляд справи № 420/39950/24 розпочато спочатку.
До суду 26 березня 2025 року від військової частини НОМЕР_4 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити, зазначивши, що відповідно до інформації, наявної в фінансово-економічному відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ), Позивач ніколи не перебував на фінансовому забезпеченні у Відповідача 2.
Також представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України.
Ухвалою від 08 квітня 2025 року розгляд справи № 420/39950/24 продовжено за правилами загального позовного провадження. Розпочато розгляд справи № 420/39950/24 спочатку. Розпочато підготовче провадження у справі № 420/39950/24 та призначено підготовче засідання.
До суду 11 квітня 2025 року від військової частини НОМЕР_2 надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких представник відповідача пояснив, що у зв'язку з проведенням заходів по реорганізації Відповідача 1 та з метою своєчасної і повної виплати грошового забезпечення персоналу ІНФОРМАЦІЯ_4 , наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 06.07.2017 №375АГ (зі змінами наказ від 24.10.2017 №576АГ) - персонал Головного центру на всі види грошового забезпечення і заробітної плати було зараховано до ІНФОРМАЦІЯ_5 і забезпечення з 01.06.2017 року до окремого розпорядження.
Тобто, до 01.03.2018 року нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 повинна була проводити ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ).
Але, в зв'язку з не нарахуванням та не виплатою Відповідачем 2 грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2018 року, Відповідачем 1 проведено відповідну доплату за лютий 2018 року в березні 2018 року.
До суду 25 квітня 2025 року від відповідача - військової частини НОМЕР_4 надійшла заява про доручення до справи доказів на виконання ухвали суду.
Ухвалою суду, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 30.07.2025 року заяву представника відповідача військової частини НОМЕР_4 про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду повернуто заявнику без розгляду як очевидно безпідставною та необґрунтованою відповідно до ст. 167 КАС України.
Ухвалою суду, що занесено до протоколу підготовчого засідання від 30.07.2025 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
На судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутністю, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі.
На судовому засіданні представник відповідача - військова частина НОМЕР_2 заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.
На судовому засіданні представник відповідача - військова частина НОМЕР_4 також заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши вступні слова представників відповідачів, дослідивши письмові докази у справі, ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 10 вересня 2025 року продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) від 16.02.2018 №17-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення та вважати таким, що приступив до виконання обов'язків за посадою, з 16 лютого 2018 року (а.с. 13,т.1).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) від 14.03.2023 №66-ОС «Про особовий склад», ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та зараховано у розпорядження начальника НОМЕР_6 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 14 березня 2023 року (а.с. 53, т.1).
Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу Начальника НОМЕР_6 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11.12.2023 року № 905-ОС полковника ОСОБА_1 , звільненого з військової служби, виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 11 грудня 2023 року.
Суд встановив, що на заяву позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в належному розмірі, листом від 18.12.2024 року військова частина НОМЕР_2 повідомила, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення під час проходження служби в Головному центрі з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року здійснювалась відповідно до вимог законодавства.
Додатково суд встановив, що позивач звертався до суду із позовною заявою до НОМЕР_6 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_7 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_8 ), в якому просив: визнати протиправними дії НОМЕР_6 мобільного прикордонного загону Державної служби України (військова частина НОМЕР_7 ), яка полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року;зобов'язати НОМЕР_6 мобільний прикордонний загін Державної служби України (військова частина НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;визнати протиправними дії НОМЕР_6 мобільного прикордонного загону Державної служби України (військова частина НОМЕР_7 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 11.12.2023 року;зобов'язати НОМЕР_6 мобільний прикордонний загін Державної служби України (військова частина НОМЕР_7 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 11.12.2023 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
зобов'язати НОМЕР_6 мобільний прикордонний загін Державної служби України (військова частина НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 16.02.2018 року по день фактичної виплати. про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року по справі № 420/13301/24 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року - задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_9 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_7 ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 (Військова частина НОМЕР_8 ), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - змінено, виклавши його мотивувальну частину щодо позовних вимог про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року - залишено без змін.
Судом досліджено особисті картки грошового забезпечення нарахованого та виплаченого позивача за 2018,2019,2020,2022 роки та архівні відомості за ці роки (а.с. 94-103, т.1, а.с. 3-14, т. 2), довідка - розрахунок щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу з 01.03.2018 року по 14.03.2023 року (а.с. 92, т.1), архівна відомість № 164 з березня 2018 року по грудень 2018 року (а.с. 4, т.2).
Також судом досліджено наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.07.2017 року № 375 АГ «Про зарахування на фінансове забезпечення» зі змінами внесеними наказом від 24.10.2017 року № 576 АГ, відповідно до якого зарахувати персонал ІНФОРМАЦІЯ_4 на всі види грошового забезпечення і заробітної плати до окремої комендатури охорони забезпечення з 01 червня 2017 року до окремого розпорядження (а.с. 115, 156 т.1).
Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.02.2018 року № 119АГ «Про фінансове забезпечення Головного центру оперативно-технічних заходів» коменданту окремої комендатури охорони і забезпечення, начальникам ІНФОРМАЦІЯ_7 до 06 березня 2018 року здійснити передачу первинних документів за розрахунками з грошового забезпечення та заробітної плати до Головного центру та наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.07.2017 № 375 визнати таким, що втратив чинність (а.с. 157, т.1).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За правилами частини першої ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).
До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.
Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Також аналіз наведених норм доводить, що індексація грошового забезпечення має нараховуватись підприємством, організацією, установою, яка здійснює виплату доходу.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 06.07.2017 №375АГ (зі змінами наказ від 24.10.2017 №576АГ) - персонал Головного центру на всі види грошового забезпечення і заробітної плати було зараховано до ІНФОРМАЦІЯ_5 і забезпечення з 01.06.2017 року до окремого розпорядження. Тобто, до 01.03.2018 року нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 повинна була проводити ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ).
Разом з цим відповідачами не заперечується, що в зв'язку з не нарахуванням та не виплатою Відповідачем - військовою частиною НОМЕР_4 грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2018 року, Відповідачем - військовою НОМЕР_10 було проведено відповідну доплату за лютий 2018 року в березні 2018 року.
Отже, враховуючи наведені вище приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 в частині того, що індексація грошового забезпечення має нараховуватись підприємством, організацією, установою, яка здійснює виплату доходу, суд доходить висновку, що за позовними вимогами позивача належним відповідачем є військова частина НОМЕР_2 , яка здійснила виплату доходу позивачу за період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.
При цьому нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Відповідач не заперечує, що не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 16 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року, що також підтверджено архівною відомістю № 164 з березня 2018 року по грудень 2018 року (а.с. 4, т.2).
Такі дії відповідача є протиправними з таких підстав.
Як передбачено п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діє з 01.12.2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов'язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.
При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078 місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Таким чином, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо визначення базового місяця січень 2008 року є правомірними.
З огляду на те, що у спірний період з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року у період дії п. 5 Порядку № 1078 в редакції від 01.12.2015 року, останнє підвищення посадового окладу військовослужбовців було у січні 2008 року, саме січень 2008 року має бути базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу у період з 16.02.2018 року до 28.02.2018 року із застосуванням місяця підвищення грошових доходів (“базового місяця») - січень 2008 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 16.02.2018 до 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення грошових доходів (“базового місяця») - січень 2008 року, є правомірними та належать задоволенню.
Щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити присуджену індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.
Так, відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з п. 3 цього Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у
зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пп. 4, 5 цього Порядку).
Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
З наведених підстав суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є правомірними, а тому належать задоволенню.
Посилання відповідача на те, що позивачем вже було подано позов з тим самим предметом та з тих самих підстав та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року у справі № 420/13301/24 відмовлено у задоволенні позову, відхиляються судом, оскільки як видно із змісту рішення суду першої інстанції та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 року у справі № 420/13301/24, позивачу було відмовлено у розглядаємій частині позовних вимог з підстав того, що позивач звернувся із вказаними позовними вимогами до неналежного відповідача - НОМЕР_6 мобільного прикордонного загону державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_7 ).
Стосовно позовних вимог щодо не нарахування індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абз. 4,5,6 п. 5 Порядку № 1078 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, суд зазначає таке.
Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до абзацу 6 п. 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1--1 цього Порядку.
Тобто, з абзацу 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 вбачається, що у випадку, якщо розмір підвищення окладу військовослужбовця (різниця між доходами до та після підвищення) є більшим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку дорівнює 0.
Якщо розмір підвищення доходи є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходи.
Таким чином, Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Так, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд враховує спосіб, застосований Верховним Судом у справі № 400/3826/21, та зазначає, що необхідно встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Таким чином, суд доходить висновку, що для визначення чи має право особа на отримання індексації-різниці та в якому розмірі мають бути враховані дохід отриманий саме у лютому 2018 року та березні 2018 року та розмір можливої індексації у березні 2018 року, що є підставою для відхилення розрахунків позивача щодо визначення розміру індексації-різниці за спірний період.
Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що 16.02.2018 року Позивача було зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення Військової частини НОМЕР_2 та з цією дати позивач приступив до виконання обов'язків за посадою начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 (з місцем дислокації АДРЕСА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ).
Як встановлено судом, грошове забезпечення Позивача за період служби з 16.02.2018 року по 28.02.2018 року отриманого у березні 2018 року, було розраховано Відповідачем відповідно до Інструкції № 558, розробленою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (абз. 2 п. 1 розд. 1 Інструкції № 558).
Пунктом 1 глави 1 розділу II та пунктом 1 глави 2 розділу II Інструкції № 558, розмір окладу за військовим званням військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений у додатку 14 до Постанови № 704.
Розміри посадових окладів осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений у додатку 1 до Постанови № 704.
Тобто Позивачем вже було отримано грошове забезпечення, розраховане відповідно до Постанови № 704, якою було встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_2 ) про особовий склад № 17-ОС від 16.02.2018 року щодо застосування Інструкції № 558, а також особистою карткою грошового забезпечення за № 480 за 2018 рік та архівною відомістю № 164 щодо отриманого Позивачем грошового забезпечення.
За таких обставин, суд доходить висновку, що у Позивача не виникло право на отримання «індексації-різниці» відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, оскільки Військовою частиною НОМЕР_2 було розраховано грошове забезпечення Позивача виходячи з нових розмірів окладів військовослужбовців, встановлених Постановою № 704.
Суд зазначає, що до аналогічних висновків в частині спірного питання дійшов П'ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/13301/24.
Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставин, суд доходить висновку, що в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо посилання відповідачів на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Таким чином зі спором про виплату грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року по 18.08.2022 року, позивач має право звернення до суду без обмеження будь-яким строком.
Що періоду з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року суд враховує, що постановою від 27.06.2023 року №651 Кабінет Міністрів України скасував з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, з 01.07.2023 року почався відлік 3-місячного строку звернення до суду з позовними заявами (у спорах, пов'язаних з порушенням законодавства про оплату праці), який спливав 01.10.2023 року.
Позивач був звільнений з військової служби 11 грудня 2023 року. Саме 11 грудня 2023 року з ним мав бути здійснений повний розрахунок та у позивача виникло право на звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати з дати отримання письмового повідомлення.
Ухвалою від 30 грудня 2024 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з підстав того, що позивачем не було одержано письмового повідомлення, який базовий місяць взято при розрахунку індексації грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з цим відповідачами не надано докази на підтвердження того, що висновок суду, викладений в ухвалі від 30 грудня 2024 року є передчасним.
З наведених підстав доводи відповідачів щодо пропуску строку звернення до суду, відхиляються судом.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у період з 16.02.2018 року до 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (“базового місяця») - січень 2008 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 16.02.2018 року до 28.02.2018 року включно, розраховану із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (“базового місяця») - січень 2008 року, з відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко