Справа № 420/11739/25
17 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
18 квітня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості:
по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства - 1126313 грн 65 коп., на бюджетний рахунок - UA958999980313040105000015001, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), КБК 21081000, код ЄДРПОУ 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська область/21081000.
У позові зазначено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач, платник податків, боржник) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області за основним місцем обліку, що підтверджується даними наявними в ідентифікаційній картці платника податків
Станом на дату подачі позову, відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом становить 1126313 грн. 65 коп., а саме: заборгованість по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, виникла в результаті:
нарахування пені по податковому повідомленню-рішенню №000/34244/2405 від 20.12.2023 року в сумі 1126313,65 грн.
В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0069344-1304-1553 від 01.06.2021 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.
З урахуванням наведеного у позовній заяві та покликаючись на норми Податкового кодексу України, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Суд ухвалою від 23.04.2025 відкрив провадження у справи, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, встановив сторонам строки для подання заяв по суті.
Ухвалу суду від 23.04.2025 надіслано на зареєстровану адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , - через національного поштового оператора АТ «Укрпошта» засобами поштового зв'язку із рекомендованим повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 0610248748047). Проте, поштове відправлення № 0610248748047 повернулось до суду з відміткою про невручення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується поштовим поверненням наявним в матеріалах справи.
При цьому, суд вжив додаткових заходів для належного сповіщення відповідача про розгляд цієї справи за його участі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України в порядку статті 130 КАС України.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.174 КАС України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.251 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд зауважує, що частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене, судом здійснено всі передбачені КАС України заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.
Втім, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішував справу за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача, та перевіривши їх доказами, що наявні в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - є фізичною особою-підприємцем та є платником податків.
Згідно з Актом від 26.10.2023 №29130/15-32-24-05-09/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні договору купівлі-продажу від 23.02.2021 №001/02-21», документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення пунктів 1,2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, з урахуванням п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, із змінами і доповненнями, у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій в частині не надходження коштів в іноземній валюті на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 за контрактом від 23.02.2021 №001/02-21, з нерезидентом Corporation 9393-9791 на загальну суму 38500 доларів США (USD) (що еквівалентно 1126313,65 грн) за період з 19.06.2022 до 20.11.2023.
Прострочена дебіторська заборгованість по розрахунках з компанією Corporation 9393-9791 складає 38500 доларів США (USD) (що еквівалентно 1126313,65 грн) на 489 днів.
Акт перевірки направлено відповідачу засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення, однак поштове відправлення повернуто з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення №0600055902582).
На підставі зазначеного акта документальної позапланової невиїзної перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2023 №000/34244/2405, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у розмірі 1126313,65 грн на підставі п.5 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VII «Про валюту і валютні операції».
Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення, однак поштове відправлення повернуто з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення №0600071413249).
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 01.06.2021 року №0069344-1304-1553.
Проте, зазначене поштове відправлення повернулось до Головного управління ДПС в Одеській області з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення №6504413733154).
Згідно з даними інтегрованої картки платника, ФОП ОСОБА_1 05.02.2024 нараховано за податковим повідомленням-рішенням від 20.12.2023 №000/34244/2405суму штрафних санкцій у розмірі 1126313,65 грн.
У зв'язку з непогашенням податкового боргу відповідачем, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення коштів відповідача.
Вирішуючи справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
В силу вимог пп.14.1.39, 14.1.156 п.14.1. ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Як визначає стаття 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
У відповідності до п.16.1.4. ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як визначено п.36.1 ст.36 ПК України, податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку у розумінні п.38.1 ст.38 ПК України є сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п.36.5 ст.36 Податкового кодексу України).
Як визначено пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За правилами п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання за вказаними податковими повідомленням рішеннями, що були прийняті за результатами проведених перевірок.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з п. 59.4 зазначеної статті ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як було встановлено судом та зазначено вище, позивачем, як контролюючим органом, прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2023 №000/34244/2405, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у розмірі 1126313,65 грн на підставі п.5 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VII «Про валюту і валютні операції».
Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення, однак поштове відправлення повернуто з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення №0600071413249).
Суд також враховує, що в силу вимог п.58.2 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з вимогами пункту 58.3 статті 58 ПК України (в редакції, чинній на час надіслання податкових повідомлень-рішень), податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз.2 п.42.5 ст.42 ПК України).
Отже, підтвердженням вручення податкового повідомлення-рішення засобами поштового зв'язку є повідомлення про вручення, а у разі відсутності за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, - повідомлення про вручення із зазначенням причини невручення.
З огляду на наявні у справі та досліджені судом документи, загальна сума заборгованості відповідача станом на день розгляду справи становить 1126313,65 грн.
Суд враховує, що податкове повідомлення-рішення, згідно якого у відповідача виник податковий борг, надіслані Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідачу на адресу місцезнаходження, однак повернулись відправнику із довідкою Укрпошти із зазначенням причин невручення - за закінченням терміну зберігання, адресат відсутній за вказаною адресою та за іншими причинами, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.
Отже, податкове повідомлення-рішення вважається врученим.
Доказів оскарження указаного вище податкового повідомлення-рішення до суду не надано.
Суд зазначає, що за змістом п.59.1, 59.5 ст.59 ПКУ, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 01.06.2021 року №0069344-1304-1553.
Проте, зазначене поштове відправлення повернулось до Головного управління ДПС в Одеській області з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення №6504413733154).
Враховуючи викладене, сума грошового зобов'язання зі штрафних санкцій в загальній сумі 1126313,65 грн, визначена контролюючим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, щодо якого відсутні докази його оскарження, - є узгодженою, не сплачена платником податків у встановлений ПК України строк, та набула статусу податкового боргу.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні спору про стягнення податкового боргу, суд позбавлений можливості перевіряти правомірність здійснення нарахування грошових зобов'язань, в результаті несплати яких податковий орган дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу.
При цьому, у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі 480/13804/21 від 27.06.2023, №821/2205/15-а від 09 липня 2019 року, по справі № 560/4343/19 від 03 лютого 2022 року.
З урахуванням зазначеного, суд не здійснює оцінку правомірності здійснення нарахування грошових зобов'язань за вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідно до припису норми п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач не надавав до суду відзиву та доказів погашення податкового боргу та/або оскарження податкового повідомлення-рішення у встановленому порядку, оскільки сума податкового зобов'язання є узгодженою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність в цій справі таких витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. 2, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 295 КАС України, суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства - 1126313 грн 65 коп. на бюджетний рахунок - UA958999980313040105000015001, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), КБК 21081000, код ЄДРПОУ 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська область/21081000.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська область, 65044.
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
Суддя Дмитро БАБЕНКО