Справа № 420/31072/25
16 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності, дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Меламед Вадим, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати
- протиправною бездіяльність відповідача стосовно не здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати щомісячної суми пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.03.2013 по січень 2025 року та виплачених разом у сумі 42230,36 грн з затримкою у січні 2025 року;
- дії відповідача стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії позивача «Макетна обробка», не встановленого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправними та скасувати позначку в «особливостях» пенсійної справі позивача «не підлягає МП. признач, за ріш. суду в твердому розмірі»;
зобов'язати відповідача
- негайно припинити дискримінацію та утриматися від вчинення дій, що призвели до цієї дискримінації та порушення принципу недискримінації, зокрема від виконання протиправних дискримінаційних вказівок Пенсійного фонду стосовно виплати пенсії громадянам, які виїхали на ПМЖ за кордон без автоматичного перерахунку та індексації на момент виплати;
- усунутись від опрацювання справи позивача в режимі «макетної обробки»;
- нарахувати та виплатити позивачу пенсію без застосування режиму «Макетної обробки»;
- здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період починаючи з 01.03.2013 року в розмірі на момент нарахування до фактичної виплати пенсії, за винятком сплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
- здійснити виплату на визначений позивачем банківський рахунок;
- здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну суму пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.03.2013 по січень 2025 року та виплачених разом у сумі 42230,36 грн з затримкою у січні 2025 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ.
За змістом частин 1, 2 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
В теоретичному аспекті під позовною вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку. Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та встановлено судом, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі № 420/21779/23 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 скасовано.
Ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, повідомлене листом від 18 лютого 2023 року №2100-03-8/3949, щодо розміру пенсії та відмови у виплаті пенсії на банківський рахунок ОСОБА_1 .
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області стосовно розрахунку пенсії позивача та розрахунку боргу за період з 01 березня 2013 року на момент нарахування пенсії до виплати 18 лютого 2023 року без здійснення автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунки пенсії та без врахування надбавки до пенсії відповідно ст.ст. 27, 28 та ч.ч.2, 3 ст.42 та п.п.4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу 18 лютого 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії, відповідно ст.ст. 27, 28 та ч.ч.2, 3 ст. 42 та п.п.4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу за винятком сплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити виплату пенсії на банківський рахунок ОСОБА_1 , згідно Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, за правилами встановленими Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596.
В іншій частині позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Додатковою постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі № 420/21779/23 вказано в шостому абзаці резолютивної частини постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року період з якого необхідно здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії, а саме - 01 березня 2013 року.
Викладено абзац шостий резолютивної частини постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року в наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2013 року з урахуванням автоматичних перерахунків індексації та/або масових перерахунків пенсії та надбавок до пенсії, відповідно ст.ст. 27, 28 та ч.ч.2, 3 ст. 42 та п.п.4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», в редакції дійсної на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу за винятком сплачених сум».
Як вбачається з листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 07.03.2025 № 1852-1050/М-02/8-2100/25, пенсію позивачу було перераховано з дати набрання законної сили постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі № 420/21779/23, а саме з 13.08.2024. Оскільки гр. ОСОБА_1 не надавалась заява про перерахування коштів на банківській рахунок згідно із Порядком № 1596, виплата пенсії проводиться через національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта». У січні 2025 року нараховані кошти на поштове відділення (73028) у сумі 42230,36 грн.
Щодо перерахунку пенсії з 01.03.2013 відповідач у листі від 07.03.2025 № 1852-1050/М-02/8-2100/25 повідомив, що з технічних причин при виконанні рішення суду неправильно обчислюється розмір пенсії. Головним управлінням надіслано запит до Пенсійного фонду України щодо надання дозволу на перерахунок через «макетну обробку».
Питання щодо перерахунку пенсії на виконання рішення суду з 01.03.2013 знаходиться на контролі Головного управління та вирішуватиметься після надання Пенсійним фондом України відповідного дозволу. Також повідомлено, що в рішенні суду від 25.01.2022 та постанові суду у справі №420/21779/23 відсутні зобов'язання щодо розрахунку компенсації втрати частини доходу.
У позовній заяві позивач, серед іншого, просить визнати дії відповідача стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії позивача «Макетна обробка», не встановленого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправними та скасувати позначку в «особливостях» пенсійної справі позивача «не підлягає МП. признач, за ріш. су дув твердому розмірі»; зобов'язати відповідача негайно припинити дискримінацію та утриматися від вчинення дій, що призвели до цієї дискримінації та порушення принципу недискримінації, зокрема від виконання протиправних дискримінаційних вказівок Пенсійного фонду стосовно виплати пенсії громадянам, які виїхали на ПМЖ за кордон без автоматичного перерахунку та індексації на момент виплати; усунутись від опрацювання справи позивача в режимі «макетної обробки»; нарахувати та виплатити позивачу пенсію без застосування режиму «Макетної обробки»; здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період починаючи з 01.03.2013 року в розмірі на момент нарахування до фактичної виплати пенсії, за винятком сплачених сум; здійснити виплату на визначений позивачем банківський рахунок.
Як вбачається із заявлених в межах даної справи позовних вимог, позивач фактично оскаржує невиконання відповідачем належним чином постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 та додаткової постанови від 26.08.2025 у справі № 420/21779/23.
Тобто, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично просить суд зобов'язати відповідача виконати в повному обсязі постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 та додаткову постанову від 26.08.2025 у справі № 420/21779/23.
Приписами ст. 129-1 Конституції України передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з приписами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною п'ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Згідно із статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в такій справі.
Наведені спеціальні норми КАС України, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Суддя зауважує, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення у справі №420/21779/23 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 КАС України, а не подавати новий адміністративний позов.
Суддя зазначає, що спірні правовідносини мають бути вирішені в межах судового контролю за виконанням рішення у справі № 420/21779/23, а не окремого позову. Тому розгляд справи № 420/21779/23 в частині позовних вимог за правилами адміністративного судочинства неможливий.
Суддя роз'яснює позивачу, що належним способом захисту прав у спірних правовідносинах, є подання заяви в порядку статті 383 КАС України у справі № 420/21779/23, а не звернення до суду з окремим позовом.
Таким чином, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.
Отже, позивачем порушені правилами об'єднання позовних вимог.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Нормами частин четвертої - шостої ст. 172 КАС України встановлено заборони об'єднувати в одне провадження кілька вимог, щодо яких закон визначає особливості порядку їх розгляду.
Поряд з тим закон установлює умову, за якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або кілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства і розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог (частина шоста статті 172 КАС).
Слід зазначити, що позовні вимоги в частині позовних вимог щодо визнання дій відповідача стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії позивача «Макетна обробка», не встановленого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - протиправними та скасування позначки в «особливостях» пенсійної справі позивача «не підлягає МП. признач, за ріш. суду в твердому розмірі»; зобов'язання відповідача негайно припинити дискримінацію та утриматися від вчинення дій, що призвели до цієї дискримінації та порушення принципу недискримінації, зокрема від виконання протиправних дискримінаційних вказівок Пенсійного фонду стосовно виплати пенсії громадянам, які виїхали на ПМЖ за кордон без автоматичного перерахунку та індексації на момент виплати; усунутись від опрацювання справи позивача в режимі «макетної обробки»; нарахувати та виплатити позивачу пенсію без застосування режиму «Макетної обробки»; здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період починаючи з 01.03.2013 року в розмірі на момент нарахування до фактичної виплати пенсії, за винятком сплачених сум; здійснити виплату на визначений позивачем банківський рахунок підлягають розгляду у порядку виконання судових рішень, а позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно не здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати щомісячної суми пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.03.2013 по січень 2025 року та виплачених разом у сумі 42230,36 грн з затримкою у січні 2025 року та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на щомісячну суму пенсійних коштів позивача, нарахованих за кожен місяць періоду боргу з 01.03.2013 по січень 2025 року та виплачених разом у сумі 42230,36 грн з затримкою у січні 2025 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ стосується правовідносин у публічно-правових спорах, що віднесено статтею 20 КАС України до підсудності окружних адміністративних судів.
Оскільки позивач об'єднав у позовній заяві вимоги, щодо яких законом визначений різний порядок розгляду (а саме в порядку контролю за виконанням судового рішення та шляхом пред'явлення позову), то правових підстав для їхнього роз'єднання в окремі провадження немає.
Частиною 5 статті 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, враховуючи викладене, вказаний позов підлягає поверненню позивачу. Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності, дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний