Справа № 420/5953/25
17 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування довідки, наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2), в якій просить:
- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно направлення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на повторне (позачергове) проходження ВЛК;
- визнати протиправною та скасувати довідку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.02.2025 р. №21/1133 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 від 07.02.2025 р. № б/н в частині призову та направлення солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 ;
- скасувати наказ про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати уповноважену службову/посадову особу Військової частини НОМЕР_1 (командира, його заступника, тощо), виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 й згідно довідки від 18.12.2024 р. є тимчасово непридатним з повторним оглядом 24.04.2025 р. Будучи фізичною особою-підприємцем, позивач 22.01.2025 р. отримав дозвіл від НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на проїзд ділянкою автомобільною дорогою Одеса-Рені на 48+600 та 60+300 км строком до 20.07.2025 р. 05.02.2025 р. позивачу в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 видано направлення на проходження військово-лікарської комісії для проходження медичного огляду. За результатами останнього відповідачем-2 видано довідку ВЛК №21/1133, за якою позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. На підставі вказаної довідки начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 виніс наказ від 07.02.2025 р. № б/н, яким направив позивача для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 . В свою чергу, Військова частина НОМЕР_1 винесла наказ про зарахування позивача до списків особового складу військової частини. Наголошує, що відповідачами проігноровано факт попереднього проведення медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким його визнано тимчасово непридатним, та в подальшому прийнято протиправні накази, за якими позивача мобілізовано. Позивач вважає свої права порушеними, а дії та рішення відповідачів протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 27.02.2025 р. відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою від 03.03.2025 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків.
Ухвалою від 11.03.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі, залучено у якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_1 (далі - відповідач-3) та надано відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Дану ухвалу разом з позовною заявою та додатками доставлено до електронного кабінету відповідачів 11.03.2025 р.
17.03.2023 р. від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не є належним відповідачем у даній справі, оскільки позовні вимоги до нього не заявлено.
Станом на 17.09.2025 р. відповідач-1 та відповідач-3 відзиви на позовну заяву не надали.
Згідно ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило заяв про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 18.12.2024 р. взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_8 за військовим званням: солдат, військово-обліковою спеціальністю 956.
Згідно військово-облікового документа № 261220240688132900004, позивач 18.12.2024 р. за результатами медичного огляду військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний тимчасово непридатним з повторним медичним оглядом 24.05.2025 р.
З метою виконання договору про надання послуг щодо монтажу банкоматів та терміналів самообслуговування, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та АТ "Приватбанк", позивач прибув до м.Роздільна Одеської області з м.Херсон.
05.02.2025 р. за результатами перевірки військово-облікових документів посадовими особами відповідача-1 позивача доставлено в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 , видано направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією та попереджено про адміністративну й кримінальну відповідальність за ухилення від медичного огляду та симуляції хвороби, про засвідчено особистим підписом військовозобов'язаного у Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_5 .
06.02.2025 р. військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 та військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 проведено медичний огляд позивачу, за якого результатами ОСОБА_1 встановлено діагноз: наслідки МВТ (29.09.2024 р.), струс головного мозку, ДЕП, лівобічний геміпарез.
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.02.2025 р. № 21/1133, солдат запасу ОСОБА_1 на підставі ст.78-Б 76-Б, 41-В графи ІІ Розкладу хвороб НМОУ № 402-08 р. визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
07.02.2025 р. позивача взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_11 , видано військовий квиток серії НОМЕР_3 та вручено мобілізаційне розпорядження.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про проведення призову резервістів та військовозобов'язаних запасу на військову службу під час проведення мобілізації" від 07.02.2025 р. б/н солдата ОСОБА_1 на підставі ст.39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 65/2022 "Про загальну мобілізацію" призвано на військову службу по мобілізації та згідно поіменного списку відповідача-1 від 07.02.2025 р. направлено для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації резервістів та військовозобов'язаних запасу до складу військової частини НОМЕР_1 .
Згідно військового квитка позивача серії НОМЕР_3 , позивача наказом уповноваженої особи військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2025 р. № 38 призначено на посаду старшого майстра військової частини НОМЕР_1 та з 07.02.2025 р. зараховано до списків особового складу.
Вважаючи дії та накази відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно п.20 ч.1 ст.106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 р. № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ).
За визначеннями, наведеними у ст.1 Закону № 3543-XII: мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 5 ст.22 Закону № 3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч.2 ст.1 Закону № 2232-ХІІ).
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону № 2232-ХІІ).
Згідно ч.5 ст.1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Приписами ч.7 ст.1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (ч.9 ст.1 Закону № 2232-XII).
Відповідно до ч.10 ст.1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Приписами ч.6 ст.2 Закону № 2232-ХІІ передбачено військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до ч.1, 4, 5 ст.4 Закону № 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Порядок комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями встановлюється цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період, а в разі прийняття у випадках та порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України - і в мирний час проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.
Положеннями ч.2 ст.37 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
Відповідно до ч.1 ст.39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.
З аналізу наведеного правового регулювання, суд приходить до висновку, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я, перебувають у запасі, не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації та не мають права на відстрочку.
З метою регламентації процедури організації медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та процедури механізму відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби Кабінетом Міністрів України затверджено Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період
від 16.05.2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560).
Згідно п.3 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
За п.6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України; прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Відповідно до приписів п.49, 50, 54 Порядку № 560 у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки .
У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487, або Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач прибув до м.Роздільна Одеської області з м.Херсон для виконання договору про надання послуг. За результатами перевірки військово-облікових документів позивача уповноваженими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 прослідував до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії посадових осіб відповідача-1 стосовно направлення позивача на повторне (позачергове) проходження ВЛК, суд зазначає наступне.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу (далі - ВЛЕ) в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 р. за № 1109/15800 (далі - Положення № 402, Положення про ВЛЕ).
Згідно пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу 1 Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".
Згідно підпункту 2.3.1 п.2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Положеннями підпункту 2.5.1 п.2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Пунктом 3.1. глави 3 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560. Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560, та видається військовозобов'язаному під особистий підпис.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
Згідно п.74-1 Порядку № 560 для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування.
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов'язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
За абз.1, 3 п.3.2. глави 3 розділу ІІ Положення № 402 повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Судом встановлено, що позивач перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому 18.12.2024 р. пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії. За результатами останнього, ОСОБА_1 визнано тимчасово непридатним з повторним медичним оглядом 24.05.2025 р. Після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачу видано направлення на проходження військово-лікарської комісії для проходження медичного огляду. Позивач вважає вказані дії відповідача-1 протиправними, оскільки посадовими особами проігноровано факт наявності у позивача результату медичного огляду та протиправно видано направлення на повторне (позачергове) проходження ВЛК за відсутності його згоди.
Вирішуючи питання про правомірність підстав для видачі відповідачем-1 направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісію, суд зазначає, що медичний огляд військово-лікарської комісії в умовах воєнного стану є ключовим інструментом для об'єктивної оцінки стану здоров'я призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для прийняття рішень щодо їхньої придатності до військової служби.
У зв'язку з чим, приймаючи на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо видачі направлень на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення актуального ступеню придатності до військової служби та подальшої можливості залучення до бойових частин чи частин забезпечення не залежно від бажання військовозобов'язаної особи. В свою чергу, вищевказані особи приписами ст.13 Закону № 2232-XII наділені обов'язком проходження такого огляду.
Суд зауважує, що визначені абз.1 п.3.2 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 положення щодо підстав для проходження повторного медичного огляду, на які посилається представник позивача, не є релевантними для даних спірних правовідносин. Приписи цього пункту поширюються виключно на придатних військовозобов'язаних осіб, які пройшли медичний огляд в мирний час. Такі особи, з огляду на попередньо встановлену їхню придатність, дійсно можуть проходити повторний медичний огляд під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил України та інших військових формувань лише на наявності скарг на стан здоров'я. В даному ж випадку, матеріали адміністративної справи не містять відомості про визнання позивачем придатним у мирний час, зокрема, до повномасштабного вторгнення рф на територію України.
Натомість, в абз.3 вищевказаного пункту закріплено беззастережний припис щодо огляду кожної військовозобов'язаної особи хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей під час дії правового режиму воєнного стану, не залежно від наявності бажання такої особи, її скарг на стан здоров'я чи результатів раніше проведеного медичного огляду. Для реалізації останнього, посадові особи територіальних органів комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями видавати направлення на проведення медичного огляду шляхом формування останнього в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та вручення військовозобов'язаному під особистий підпис роздрукованого примірника із одночасною відміткою в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію.
Враховуючи, що позивач як військовозобов'язана особа прибув до відповідача-1 під час дії правового режиму воєнного стану, суд не вбачає протиправності в діях посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно направлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.02.2025 р. № 21/1133 відносно ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Згідно абз.2 п.3.2 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04.08.2021 р. № 360 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів".
За приписами п.20.1 глави 20 розділу ІІ Наказу № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Відповідно до п.20.2 глави 20 розділу ІІ Наказу № 402 постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Згідно п.20.3 глави 20 розділу ІІ Наказу № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту, зокрема: п.п. "а" - придатний; пп."б" - непридатний; пп."в" - потребує, та п.п. "г" - до здійснення парашутних стрибків з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк) (для військовослужбовців Десантно-штурмових військ); до служби у спеціальних спорудах; до служби водолазом з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк); до підводного водіння танків з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк); до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами з переоглядом через 3-12 місяців (вказати строк); до служби на підводних човнах, надводних кораблях ВМС Збройних Сил України з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається щодо військовослужбовців ВМС Збройних Сил України); до проходження зборів (постанова приймається щодо військовозобов'язаних, резервістів, яких призивають на збори); до військової служби (вказати дату повторного огляду). до служби у військовому резерві (вказати дату повторного огляду); "ґ" у зв'язку з нетранспортабельністю переїзд до (вказати місцевість) ____________ протипоказаний (постанова приймається тільки щодо членів сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби)); "д" протипоказань до виходу в море на підводному човні (надводному кораблі) немає; "е" на підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ ТДВ "____" вихід у море на підводному човні (надводному кораблі) протипоказаний".
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що за результатами проведення медичного огляду, військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 видано довідку від 06.02.2025 р. № 21/1133, згідно якої солдат запасу ОСОБА_1 на підставі ст.78-Б 76-Б, 41-В графи ІІ Розкладу хвороб НМОУ № 402-08 р. визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Позивач вважає оскаржувану довідку протиправною, оскільки не мав волевиявлення на проходження відповідного медичного огляду, а також зазначає, що взагалі не брав участі у проведені такого огляду.
Вирішуючи правомірність цієї довідки, суд насамперед зазначає, що в межах адміністративного процесу не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.
Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 810/5009/18, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
З урахуванням наведеного, вирішуючи питання про дотримання процедури прийняття висновку про придатність ОСОБА_1 та відображення його в довідці від 06.02.2025 р. № 21/1133, суд відхиляє аргументи щодо відсутності волевиявлення позивача як підстави для визнання протиправною та скасування цієї довідки, оскільки як вже зазначалось, проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності є обов'язком військовозобов'язаної особи, який не залежить від бажання такої особи, а його порушення, особливо в умовах воєнного стану, є недопустимим.
Також суд вважає безпідставними доводи щодо не проходження медичного огляду, оскільки матеріали адміністративної справи свідчать про зворотне. Зокрема, суд зазначає, що позивач власноруч отримав направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісію, що засвідчено його власним підписом Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих резервістам та військовозобов'язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_5 , що не заперечується позивачем.
Крім того суд зауважує, що за результатами медичного огляду ОСОБА_1 встановлено діагноз: наслідки МВТ (29.09.2024 р.), струс головного мозку, ДЕП, лівобічний геміпарез, який позивачем жодним чином не спростовується. Позовна заява не містить жодної вказівки на те, що встановлений в довідці діагноз не є актуальним відображенням стану здоров'я позивача з огляду на наявність/відсутність інших та/або додаткових захворювань тощо. Тобто фактично позивач погоджується із встановленим діагнозом, який міг бути визначений лише медичними працівниками за результатами безпосереднього медичного огляду військовозобов'язаної особи. Однак позивач не погоджується із оцінкою діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, що перебуває у сфері дискреційних повноважень військово-лікарської комісії.
На підставі наведеного, суд не вбачає порушень процедури прийняття висновку про придатність ОСОБА_1 , а отже відсутні підстави для визнання протиправним та скасування довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.02.2025 р. № 21/1133.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу відповідача-1 від 07.02.2025 р. № б/н щодо призову та направлення позивача для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації до відповідача-3, суд зазначає наступне.
Указом Президента України № 69/2022 у зв'язку з військовою агресією російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1,17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію; мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За приписами ч.2 ст.39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. У разі збройної агресії проти України Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я, перебувають у запасі, не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації та не мають права на відстрочку.
За приписами п.81 Порядку № 560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
Згідно п.82 Порядку № 560 наказ про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи)
Відповідно до п.91 цього Порядку, відправлення резервістів та військовозобов'язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.
Судом встановлено, що позивач є військовозобов'язаним, який військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 06.02.2025 р. визнаний придатним до військової служби. Матеріалами справи не підтверджено, що на момент вчинення оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваного наказу позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації з огляду на наявність права на відстрочку. Також позивач не надав доказів того, що мав підстави для бронювання в установленому законом порядку на період мобілізації.
Враховуючи наведені обставини, а також Указ Президента України № 69/2022, суд приходить до висновку відповідачем-1 правомірно здійснено призов позивача на військову службу по мобілізації, оскільки це є конституційним обов'язком позивача.
При цьому, суд зазначає що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 р. у справі № 160/2592/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
З огляду на вказане, відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про проведення призову резервістів та військовозобов'язаних запасу на військову службу під час проведення мобілізації" від 07.02.2025 р. б/н, ", яким призвано на військову службу по мобілізації солдата ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 .
Щодо позовних вимог про скасування наказу відповідача-3 про зарахування позивача до списків особового складу, суд зазначає наступне.
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-ХІІ.
Відповідно до п.4 ч.1 та абз.1 ч.3 ст.24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 р. № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 р. за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).
Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі. Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.
Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Суд зазначає, що у відповідності до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані і відправлені з ІНФОРМАЦІЯ_5 , солдат ОСОБА_1 прибув у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Надалі позивача наказом уповноваженої особи військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2025 р. № 38 призначено на посаду старшого майстра військової частини НОМЕР_1 та з 07.02.2025 р. зараховано до списків особового складу. Відтак, уповноважена особа військової частини НОМЕР_1 при прийнятті наказу від 07.02.2025 р. № 38, яким військовослужбовця зараховано до списків особового складу військової частини, діяла у відповідності до п.14 Розділу ІІ Інструкції №280.
Таким чином, військова частина НОМЕР_1 не мала повноважень не зарахувати ОСОБА_1 до особового складу та не призначити його на посаду, адже, наказ про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначення на посаду, винесено відповідно до приписів законодавства.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу відповідача-3 про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-3 виключити позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.
З аналізу вищенаведеної нормативної регламентації та матеріалів адміністративної справи вбачається, що з дня відправлення позивача до військової частини НОМЕР_1 позивач проходить військову службу та набув правового статусу "військовослужбовець".
Згідно з абз.2 п.225 Положення № 1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
підстави звільнення з військової служби;
думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Пунктом 2 ч.3 ст.26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, серед яких: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров'я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв'язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Суд зауважує, що матеріали адміністративної справи не містять доказів звернення позивача до військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення з військової служби на підставі ст.26 Закону № 2232-ХІІ, яка визначає підставі звільнення з військової служби. З урахуванням наведеного суд не вбачає правових підстав для судового зобов'язання військової частини виключити позивача зі списків особового складу як військовослужбовця з військової служби під час воєнного стану, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування довідки, наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко