Справа № 420/9530/25
про залишення позовної заяви без руху
16 вересня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
01.04.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №416 від 14.02.2025 яким було звільнено зі служби в поліції - дізнавача сектору дізнання ВП №3 ОРУП №2 ГУКНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 ;
- поновити на службі дізнавача сектору дізнання ВП №3 ОРУП №2 ГУКНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 з 14 лютого 2025 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області, код ЄДРПОУ 41411524, заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення 14.02.2025 року по день поновлення на службі та судові витрати.
Ухвалою суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче засідання.
22.05.2025 від позивача надійшла заява, в якій доповнено позовну заяву новою позовною вимогою: скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №210 о/с від 19.02.2025 про звільнення зі служби підполковника поліції ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділення №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області.
В указаній заяві,позивачем також було заявлено клопотання про поновлення строку оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №210 о/с від 19.02.2025 про звільнення зі служби підполковника поліції ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання відділення №3 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2024, постановленою у підготовчому засіданні, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - було залишено без розгляду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено; ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року - скасовано; справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
22.08.2025 дана справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду, та ухвалою судді від 27.08.2025 справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання на 16 вересня 2025 року об 11:00 год.
В підготовче засідання, сторони та їх представники не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Від представника Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла заява про проведення підготовчого засідання, яке призначене на 16.09.2025 о 11:00 годині без його участі.
Судом з'ясовано, що скасовуючи ухвалу суду від 02 червня 2025 року у цій справі, П'ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що залишення вказаного позову без розгляду з мотивів відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду є передчасним, оскільки обов'язковою передумовою для застосування ч.3 ст.123 КАС України є надання позивачеві можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом. Ненадання позивачем належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску ним строку звернення до суду надають суду повноваження застосування до такого позову наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду. Однак, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати відповідну заяву з причинами пропуску строку звернення до суду при оскарженні наказу від 14.02.2025 №416.
З урахуванням висновків апеляційного суду, судом встановлено наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначається підстави для залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд також враховує, що Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01.05.2022, зокрема, запроваджено інші строки звернення до суду.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (пункт 1). Надалі відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжено, такий правовий режим триває й на сьогодні.
У відповідності до ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.04.2025 у справі №260/5703/24, у постанові від 16.05.2025 у справі №480/5518/24, приймаючи Закон №2123-ІХ та доповнюючи Дисциплінарний статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», зокрема щодо встановлення такого короткого строку на оскарження дисциплінарного стягнення, законодавець мав на меті оптимізувати діяльність поліції, у тому числі, під час дії режиму воєнного стану, та врегулювати питання діяльності поліції передусім в умовах воєнного стану. Внесення відповідних змін до Дисциплінарного статуту спрямовані на забезпечення діяльності поліції та ефективного виконання нею завдань в умовах воєнного стану, а також задля швидкого та оперативного реагування на дії (бездіяльність) поліцейського, у разі кваліфікування їх як такі, що можуть виразитися у грубому порушенні службової дисципліни в умовах посиленого варіанту службової діяльності та (або) підриву авторитету Національної поліції України в цілому.
Окрім того, статтею 30 Дисциплінарного статуту, визначені особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до частин 1-3 якого, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
Судом встановлено, що із наказом ГУ НП в Одеській області №416 від 14.02.2025 про застосування дисциплінарного стягнення позивач був ознайомлений 15.02.2025, що підтверджується відомістю, наявною у матеріалах службового розслідування.
В той же час, законодавець чітко пов'язав виникнення права на оскарження, застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення, та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що наказ №210 о/с від 19.02.2025 про звільнення зі служби в поліції позивачу був надісланий у порядку, визначеному ст. 30 Дисциплінарного статуту з використанням електронної комунікації, а саме на номер телефону ( НОМЕР_1 ) за допомогою «WhatsApp».
При цьому, суд звертає увагу, що з надісланого повідомлення чітко зрозуміло його зміст, а саме що відповідачем було прийнято наказ про звільнення позивача зі служби в поліції, дата, реквізити такого наказу, а також підстава для звільнення.
З наявних в матеріалах службового розслідування скріншотів вбачається, що позивач в день надіслання повідомлень їх отримав та ознайомився зі змістом, про що свідчать відповіді на них. Представник позивача в судовому засіданні під час попереднього розгляду справи підтвердив належність позивачу номера телефону (НОМЕР_1).
Проте, позивач, як зазначив його представник, до ГУНП в Одеській області для отримання копії наказу не з'явився. Про причини зволікань з його отриманням не повідомив.
Відтак, враховуючи положення ст.30 Дисциплінарного статуту, відповідно до якого поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації, а також те, що наказ був надісланий позивачу засобами електронної комунікації 19.02.2025, - позивач вважається ознайомленим з наказом №210 о/с від 19.02.2025 про звільнення зі служби в поліції 22.02.2025.
Таким чином, згідно ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту позивач мав право оскаржити до суду накази ГУ НП в Одеській області №416 від 14.02.2025 про застосування дисциплінарного стягнення та №210 о/с від 19.02.2025 про звільнення зі служби в поліції до 10 березня 2025 року включно.
Проте, матеріали позову позивачем передані кур'єру ТОВ «Двадцять п'ять годин» для доставки до суду 20.03.2025, тобто з пропуском п'ятнадцятиденного строку для звернення до суду, та надійшли до суду 01.04.2025.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
У поданій до суду представником позивача заяві про поновлення пропущеного строку оскарження наказу №210 о/с від 19.02.2025, позивачем не доведено та судом не встановлено поважних причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду. Позивачем не доведено існування об'єктивних причин, які перешкоджали йому звернутися до суду у 15-денний строк з моменту отримання повідомлення з використанням електронної комунікації за допомогою «WhatsApp» про прийняття наказу №210 о/с від 19.02.2025, враховуючи і ту обставину, що зі змістом наказу про застосування дисциплінарного стягнення №416 від 14.02.2025 його було особисто повідомлено та позивачу було достеменно відомо, що за цим слідує видання наказу по особовому складу про звільнення.
Відтак, судом не встановлено наявності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду для оскарження наказу №210 о/с від 19.02.2025.
З огляду на вищенаведене позивачем також пропущено строк і для оскарження наказу №416 від 14.02.2025. При цьому, у поданій заяві про поновлення строку не викладено жодних доводів в обґрунтування поважності пропуску такого строку.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 123 КАС України).
Враховуючи усе викладене вище, суд вважає за необхідне залишити позов без руху відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України та встановити позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.121-123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині вимоги про скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №416 від 14.02.2025 та вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом в частині вимоги про скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №210 о/с від 19.02.2025.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА