18 вересня 2025 рокусправа № 380/22681/24
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (позивач/ТОВ «Агролайф корми») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (відповідач/ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2024 року № 0447430410 Головного управління ДПС у Львівській області.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Львівській області від 21 жовтня 2024 року № 0447430410 (далі - також оскаржуване/спірне податкове повідомлення-рішення), прийнятим на підставі акта камеральної перевірки від 27 вересня 2024 року № 40365/13-01-04-10/36874925 (далі - також акт перевірки), до ТОВ «Агролайф корми» застосовано штраф у розмірі 444222,77 грн за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - також ЄРПН) податкових накладних, складених за період липень - серпень 2024 року, які описані в акті перевірки.
Позивач не погоджується із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, уважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на такі мотиви.
Позивач вказує, що відповідно до пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України (далі - також ПК України) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Акт перевірки (що проводилась за період липень - серпень 2024 року), який слугував підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, складений 27 вересня 2024 року, що свідчить про проведення камеральної перевірки ТОВ «Агролайф корми» поза межами відведених для цього виду перевірки строків.
Позивач зазначає, що згідно з додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податкові накладні № 532 від 23 серпня 2024 року, № 578 від 27 серпня 2024 року та № 351 від 16 серпня 2024 року зареєстровані 19 вересня 2024 року, а кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних становить 1 день, проте з огляду на такі дані факту порушення не відбулося.
Позивач відзначає, що згідно з додатком до спірного податкового повідомлення-рішення податкові накладні № 646 від 30 липня 2024 року, № 652 від 30 липня 2024 року, № 651 від 30 липня 2024 року, № 610 від 29 липня 2024 року, № 624 від 29 липня 2024 року, № 687 від 31 липня 2024 року, № 700 від 31 липня 2024 року, № 653 від 30 липня 2024 року, № 644 від 30 липня 2024 року, № 618 від 29 липня 2024 року, № 667 від 30 липня 2024 року, № 694 від 31 липня 2024 року, № 693 від 31 липня 2024 року, № 622 від 29 липня 2024 року, № 621 від 29 липня 2024 року, № 607 від 29 липня 2024 року, № 640 від 30 липня 2024 року, № 717 від 31 липня 2024 року, № 645 від 30 липня 2024 року, № 697 від 31 липня 2024 року, № 616 від 29 липня 2024 року, № 672 від 30 липня 2024 року, № 696 від 31 липня 2024 року, № 619 від 29 липня 2024 року, № 648 від 30 липня 2024 року, № 701 від 31 липня 2024 року, № 623 від 29 липня 2024 року, № 650 від 30 липня 2024 року, № 668 від 30 липня 2024 року, № 642 від 30 липня 2024 року, № 688 від 31 липня 2024 року, № 695 від 31 липня 2024 року, № 647 від 30 липня 2024 року, № 657 від 30 липня 2024 року, № 699 від 31 липня 2024 року, № 649 від 30 липня 2024 року, № 698 від 31 липня 2024 року, № 617 від 29 липня 2024 року, № 664 від 30 липня 2024 року, № 671 від 30 липня 2024 року, № 620 від 29 липня 2024 року, № 606 від 29 липня 2024 року, № 625 від 29 липня 2024 року, № 686 від 31 липня 2024 року, № 670 від 30 липня 2024 року, № 643 від 30 липня 2024 року, № 660 від 30 липня 2024 року та № 692 від 31 липня 2024 року були зареєстровані 18 вересня 2024 року, а кількість днів порушення термінів реєстрації визначено як 31 день. Проте з огляду на такі дані відбувся факт порушення на 30 днів, а тому податковим органом застосований неправильний розмір штрафу.
На переконання позивача, вищевказані обставини свідчать про те, що за частиною вищеперерахованих податкових накладних взагалі неможливо було застосовувати штраф, оскільки фактично не було порушення граничних строків їх реєстрації, а за іншою частиною контролюючий орган застосував неправильний розмір штрафу - 10 відсотків, а не 5 відсотків.
З огляду на наведене просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує та вказує, що пункт 76.3 статті 76 ПК України, на який посилається позивач, застосовується до перевірок податкових декларацій та уточнюючих розрахунків до них, але не до перевірок дотримання платниками строків реєстрації податкових накладних, тому порушення строків проведення камеральної перевірки позивача не відбулося.
Відповідач зазначає, що позивач всупереч пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України порушив строки реєстрації податкових накладних, складених у період липень - серпень 2024 року на 1 - 44 дні. За порушення строків реєстрації податкових накладних, встановлених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 90 цього підрозділу. Тож ГУ ДПС у Львівській області правомірно застосувало до позивача штрафні санкції, передбачені пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що становлять 2 відсотки, 5 відсотків та 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної у податковій накладній, залежно від кількості днів прострочення.
Відповідач відзначає, що обставини, щодо своєчасності видачі квитанції, на які позивач акцентує увагу та з якою відповідно до абзацу дев'ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, пов'язує факт реєстрації накладної в ЄРПН, не входять до предмету доказування в цій справі, оскільки в межах камеральної інспектор перевіряє дотримання строків реєстрації накладних з урахуванням сформованих даних ЄРПН, який наповнює ДПС України у спосіб видачі відповідних квитанцій. ГУ ДПС у Львівській області позбавлене компетенції досліджувати питання подання вказаних накладних на реєстрацію. Позивач станом на сьогодні не звернувся із судовим позовом до ДПС України про визнання дій щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН та надіслання квитанцій про реєстрацію таких накладних протиправними. Своєю чергою, відомості у ЄРПН та квитанції про реєстрацію податкових накладних є законними та достовірними. Адже єдиним допустимим доказом, що підтверджує відомості про дату та час надання податкової накладної до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є лише та квитанція, що надсилається платнику податків.
З огляду на викладене відповідач уважає, що оскільки позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, підстави для його скасування відсутні, а тому в задоволенні заявленого позову просить відмовити повністю.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 11 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 22 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 17 грудня 2024 року.
Судове засідання, призначене на 17 грудня 2024 року, відкладено на 09 січня 2025 року у зв'язку з неявкою сторін.
Судове засідання, призначене на 09 січня 2025 року, відкладено на 28 січня 2025 року у зв'язку з неявкою сторін.
Судове засідання, призначене на 28 січня 2025 року, відкладено на 11 лютого 2025 року у зв'язку з неявкою сторін.
В судове засідання, призначене на 11 лютого 2025 року, належно повідомлені позивач та відповідач явки уповноважених представників не забезпечили.
Представник позивача 10 лютого 2025 року подав через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник позивача, одночасно директор Харченюк Ігор Сергійович, не має можливості з'явитися у судове засідання, призначене на 11 лютого 2025 року, у зв'язку із необхідністю бути присутнім у Львівській обласній військовій адміністрації. Просить суд задовольнити подане клопотання та відкласти судове засідання на інший день.
За змістом пунктів 1, 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належно повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Суд ураховує, що належно повідомлений представник позивача не з'явився у судове засідання, призначене на 11 лютого 2025 року вчетверте, тому на підставі пункту 2 частини першої статті 205 КАС України, ця справа може бути розглянута без його участі незалежно від причин неявки (зокрема й тих, що вказані у клопотанні від 10 лютого 2025 року про відкладення (перенесення) розгляду справи).
Суд також ураховує, що належно повідомлений представник відповідача не з'явився у судове засідання, призначене на 11 лютого 2025 року, без повідомлення причин неявки, тому на підставі пункту 2 частини першої статті 205 КАС України, ця справа також може бути розглянута без його участі.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належно повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Ураховуючи те, що належно повідомлені представники позивача та відповідача не з'явилися у судове засідання, призначене на 11 лютого 2025 року, а перешкоди для розгляду цієї справи відсутні як і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України розглядає цю справу у письмовому провадженні.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Старшим державним інспектором Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській Надією Гіщинською проведено камеральну перевірку щодо дотримання ТОВ «Агролайф корми» (код ЄДРПОУ 36874925) порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в ЄРПН.
За результатами проведення указаної перевірки складено акт від 27 вересня 2024 року № 40365/13-01-04-10/36874925.
Проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Агролайф корми» вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201, пункту 192.1 статті 192 ПК України, щодо граничних строків реєстрації 362 податкових накладних, складених у період липень - серпень 2024 року, описаних в акті перевірки.
21 жовтня 2024 року ГУ ДПС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0447430410, яким на підставі акта перевірки від 27 вересня 2024 року № 40365/13-01-04-10/36874925 згідно із статтею 120-1 ПК України застосувало до ТОВ «Агролайф корми» штраф у сумі 444222,77 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН 362 податкових накладних, складених у період липень - серпень 2024 року.
Уважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що його належить скасувати, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 21 жовтня 2024 року № 0447430410 про застосування до ТОВ «Агролайф корми» штрафу у сумі 444222,77 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН 362 податкових накладних, складених у період липень - серпень 2024 року.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Як передбачено положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Своєю чергою, 12 січня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876), який набрав чинності 08 лютого 2023 року.
Цим Законом підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за процедурними строками, передбаченими пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, визначається приписами пункту 90 цього підрозділу.
Зазначеною нормою передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, пункт 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлює нові (подовжені) строки реєстрації податкових накладних під час воєнного стану та 6 місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. А пункт 90 цього ж підрозділу передбачає відповідальність (штрафи) за порушення цих нових строків реєстрації податкових накладних. Тобто положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України формують комплексний правовий механізм, який поширює свою дію на відносини, що виникли після набрання ними чинності, та відповідно стосується спірних у цій справі правовідносин.
Суд встановив, що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф у сумі 444222,77 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН 362 податкових накладних, складених у період липень - серпень 2024 року, які описані в акті перевірки.
Позивач вказує, що згідно з додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податкові накладні № 532 від 23 серпня 2024 року, № 578 від 27 серпня 2024 року та № 351 від 16 серпня 2024 року зареєстровані 19 вересня 2024 року, а кількість днів порушення строку реєстрації цих податкових накладних становить 1 день, проте з огляду на такі дані факту порушення не відбулося.
Оцінюючи такий довід позивача, суд зазначає, що вказані вище податкові накладні складені після 16 серпня 2024 року, а тому граничним строком їх реєстрації в ЄРПН відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України є 18 вересня 2024 року (включно).
Утім як видно зі змісту акту перевірки, а також квитанцій про реєстрацію податкових накладних № 532 від 23 серпня 2024 року, № 578 від 27 серпня 2024 року та № 351 від 16 серпня 2024 року такі зареєстровані позивачем у ЄРПН 19 вересня 2024 року, тобто з порушенням граничного строку на 1 день, що правильно відображено податковим органом в акті перевірки. Розмір штрафної санкції становить 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, що відповідає пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас доводи позивача щодо відсутності факту порушення граничних строків реєстрації податкових накладних № 532 від 23 серпня 2024 року, № 578 від 27 серпня 2024 року та № 351 від 16 серпня 2024 року не підтверджені жодними доказами.
Зокрема позивач не надав суду доказів, які б підтверджували те, що подання ним згаданих податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН відбулось протягом установленого граничного строку (до 18 вересня 2024 року (включно)), проте квитанції про їх реєстрацію були надіслані контролюючим органом поза межами операційного дня.
Не надано позивачем також доказів вжиття всіх можливих та залежних від нього заходів для проведення своєчасної реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 532 від 23 серпня 2024 року, № 578 від 27 серпня 2024 року та № 351 від 16 серпня 2024 року, що виключало б його вину у порушенні податкового законодавства в частині реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН, а відтак і притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за таке порушення.
За наведених обставин притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення граничних строків реєстрації зазначених вище податкових накладних є правомірним.
Також позивач вказує, що згідно з додатком до спірного податкового повідомлення-рішення податкові накладні № 646 від 30 липня 2024 року, № 652 від 30 липня 2024 року, № 651 від 30 липня 2024 року, № 610 від 29 липня 2024 року, № 624 від 29 липня 2024 року, № 687 від 31 липня 2024 року, № 700 від 31 липня 2024 року, № 653 від 30 липня 2024 року, № 644 від 30 липня 2024 року, № 618 від 29 липня 2024 року, № 667 від 30 липня 2024 року, № 694 від 31 липня 2024 року, № 693 від 31 липня 2024 року, № 622 від 29 липня 2024 року, № 621 від 29 липня 2024 року, № 607 від 29 липня 2024 року, № 640 від 30 липня 2024 року, № 717 від 31 липня 2024 року, № 645 від 30 липня 2024 року, № 697 від 31 липня 2024 року, № 616 від 29 липня 2024 року, № 672 від 30 липня 2024 року, № 696 від 31 липня 2024 року, № 619 від 29 липня 2024 року, № 648 від 30 липня 2024 року, № 701 від 31 липня 2024 року, № 623 від 29 липня 2024 року, № 650 від 30 липня 2024 року, № 668 від 30 липня 2024 року, № 642 від 30 липня 2024 року, № 688 від 31 липня 2024 року, № 695 від 31 липня 2024 року, № 647 від 30 липня 2024 року, № 657 від 30 липня 2024 року, № 699 від 31 липня 2024 року, № 649 від 30 липня 2024 року, № 698 від 31 липня 2024 року, № 617 від 29 липня 2024 року, № 664 від 30 липня 2024 року, № 671 від 30 липня 2024 року, № 620 від 29 липня 2024 року, № 606 від 29 липня 2024 року, № 625 від 29 липня 2024 року, № 686 від 31 липня 2024 року, № 670 від 30 липня 2024 року, № 643 від 30 липня 2024 року, № 660 від 30 липня 2024 року та № 692 від 31 липня 2024 року були зареєстровані 18 вересня 2024 року, а кількість днів порушення термінів реєстрації визначено як 31 день. Проте з огляду на такі дані відбувся факт порушення на 30 днів, а тому податковим органом накладений неправильний розмір штрафу.
Отже, позивач не заперечує факту порушення граничних строків реєстрації вказаних податкових накладних, проте вважає, що відповідач неправильно обрахував кількість днів порушення строку їх реєстрації, що, своєю чергою, призвело до неправильного обрахунку суми штрафних санкцій.
Оцінюючи такий довід позивача, суд зазначає, що вказані вище податкові накладні складені після 16 липня 2024 року, а тому граничним строком їх реєстрації в ЄРПН відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України є 18 серпня 2024 року (включно).
Утім як видно зі змісту акту перевірки, а також квитанцій про реєстрацію цих податкових накладних такі зареєстровані позивачем у ЄРПН 18 вересня 2024 року.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2025 року у справі № 580/10882/23 вказав, що податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Отже, підрахунок днів прострочення починається з дня, наступного за граничним строком реєстрації податкової накладної, та закінчується у день її фактичної реєстрації (в день припинення порушення).
Оскільки граничним строком реєстрації розглядуваних податкових накладних є 18 серпня 2024 року (включно), а зареєстровані вони в ЄРПН 18 вересня 2024 року, то кількість днів прострочення реєстрації кожної з них з 19 серпня 2024 року по 18 вересня 2024 року (включно) становить 31 день.
Така кількість днів прострочення щодо кожної з розглядуваних податкових накладних правильно відображена податковим органом в акті перевірки. Розмір штрафної санкції відповідно становить 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних, що відповідає пункту 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Натомість позивач безпідставно стверджує, що кількість днів прострочення щодо кожної з розглядуваних податкових накладних становить 30 днів, оскільки таке твердження позивача ґрунтується на помилковому тлумаченні податкового законодавства, тому не може бути взяте судом до уваги.
До того ж, стверджуючи, що кількість днів прострочення щодо кожної з указаних вище податкових накладних становить саме 30 днів, позивач не наводить жодного обрахунку, не зазначає чіткої дати, з якої він починає обрахунок прострочення, а також дати, якою закінчує такий обрахунок, тобто позиція позивача з цього питання належно не аргументована.
За наведених обставин притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення граничних строків реєстрації зазначених вище податкових накладних також є правомірним.
Щодо решти податкових накладних, описаних в акті перевірки, то позивач не заперечує встановленого податковим органом факту порушення граничних строків їх реєстрації в ЄРПН, водночас не наводить жодних інших доводів, аргументів та не надає доказів, які б заперечували правомірність притягнення його до фінансової відповідальності за порушення граничних строків реєстрації таких.
У аспекті цього суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Ураховуючи принцип диспозитивності, передбачений частиною другою статті 9 КАС України, а також підстави поданого позову, суд не оцінює обставини реєстрації позивачем тих решти описаних в акті перевірки податкових накладних, за які позивача спірним податковим повідомленням-рішенням хоч і притягнуто до фінансової відповідальності, проте щодо яких позивач жодних зауважень чи застережень не наводить.
Щодо доводів позивача про проведення податковим органом камеральної перевірки ТОВ «Агролайф корми» поза межами відведених для цього виду перевірки строків, установлених пунктом 76.3 статті 76 ПК України, суд зазначає таке.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Одним із видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.
Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.
Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Аналіз пункту 76.3 статті 76 ПК України вказує, що передбачений цією нормою тридцятиденний строк установлений лише для проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку, натомість щодо інших питань камеральна перевірка проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто 1095 днів.
Предметом камеральної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 27 вересня 2024 року № 40365/13-01-04-10/36874925, було питання дотримання ТОВ «Агролайф корми» порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в ЄРПН, а не податкової декларації чи уточнюючого розрахунку, тож установлений пунктом 76.3 статті 76 ПК України тридцятиденний строк до такої перевірки не застосовується, а натомість застосовується строк, визначений статтею 102 ПК України, який контролюючим органом з огляду на період, за який проводилася перевірка, та дату самої перевірки дотриманий.
За цих обставин суд відхиляє доводи позивача щодо проведення податковим органом камеральної перевірки ТОВ «Агролайф корми» поза межами відведених для цього виду перевірки строків.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, який розглядається, заяви по суті справи не містять.
З урахуванням викладеного суд резюмує, що позивач жодними належними та допустимими доказами не спростував факту допущеного ним податкового правопорушення, що полягає у порушенні граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених за період липень - серпень 2024 року та описаних в акті перевірки, тому притягнення позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до фінансової відповідальності за таке порушення є правомірним.
Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені правові положення, суд доходить висновку про те, що відповідачем дотримано наведені приписи частини другої статті 2 КАС України, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Відповідно до вимог частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить залишити без задоволення.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (вул. Львівська, 2а, с. Давидів, Львівський район, 81151) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд.VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повне рішення складено 18 вересня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна