Іменем України
18 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/37201/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач 1), з такими вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягає у неврахуванні при обчисленні розміру пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 довідки про заробітну плату ОСОБА_1 № 238 від 12.02.2014 та довідки про заробітну плату № 574 від 17.09.2015, виданої Державним підприємством «Луганськвугілля»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату № 238 від 12.02.2014 та довідки про заробітну плату № 574 від 17.09.2015, виданої Державним підприємством «Луганськвугілля», починаючи з моменту призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, а саме з 15.08.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2021 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 15 серпня 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана пенсія була призначена та нарахована позивачу на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2020 в адміністративній справі № 754/14920/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Так, вищезазначеним рішенням зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, починаючи з 15.08.2017.
З розрахунку заробітної плати, що була врахована при обчисленні розміру пенсії, позивачем встановлено, що при обчисленні розміру пенсії за віком була врахована лише заробітна плата позивача за даними персоніфікованого обліку, починаючи з 01 липня 2000 року.
Відповідач при обчисленні розміру пенсії не врахував заробітну плату позивача за період з 01 грудня 1983 року по 31 березня 1990 року, що підтверджена довідками про заробітну плату для обчислення пенсії № 238 від 12.02.2014 та № 574 від 17.09.2015, які містяться в матеріалах пенсійної справи позивача.
З метою усунення порушення своїх прав, позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії з урахуванням заробітної плати та з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії № 238 від 12.02.2014 та № 574 від 17.09.2015.
Відповідач листом № 2600-0202-8/167959 від 22.10.2021 повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 07.02.2022 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказавши таке.
З аналізу положень законодавства слідує, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов'язано з волею позивача, однак така обставина не означає, що відповідач має беззаперечно враховувати при призначенні пенсії довідку про заробітну плату; яка не підтверджена первинними документами, як це передбачено законом.
Отже, відповідач вважає, що його дії щодо неврахування заробітної плати для обчислення пенсії згідно з довідкою № 574 від 17.09.2015 є правомірними, оскільки підставою її неврахування є саме неможливість проведення перевірки достовірності викладеної в довідці інформації, через те, що первинні документи знаходяться в м. Луганську.
Також відповідач посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
21.02.2022 представником позивача подано відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що законодавство визначає, що подана пенсіонером довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, видана підприємством, де працювала особа, яка звертається за пенсією, на підставі особових рахунків є належним і достатнім документом для врахування такої заробітної плати при обчисленні розміру пенсії.
Разом з тим, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Надані позивачем довідки містять посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вони видані, підприємство яке їх видало на той час і на теперішній час перебуває на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Відтак, на думку позивача, посилання відповідача на неможливість врахування заробітної плати у зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідок є безпідставними.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/37201/21 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, яким прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, також судом запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
Пояснень або заяв щодо вказаних обставин від учасників справи до Луганського окружного адміністративного суду не надходило.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за змістом аналогічний відзиву від 07.02.2022, зміст якого викладено вище в цьому рішенні.
Ухвалою суду від 18.08.2025 залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - також відповідач 2) до участі у справі як другого відповідача. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Також цією ухвалою, серед іншого, запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання вказаної ухвали надіслати суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відзив на позовну заяву (відзив) і всі докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) іншим учасникам справи копії відзиву та доданих до нього документів.
Відповідач 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 15.08.2017, що підтверджується копіями паспорта громадянина України, картки платника податків та матеріалами пенсійної справи позивача.
Пенсію позивачу призначено на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2020 у справі № 754/14920/17, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020, яким визнано відмову Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №1 протиправною та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 починаючи з 15.08.2017.
25.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії, до якої було додано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.09.2015 № 574, видану відокремленим підрозділом шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», в якій вказано відомості про заробітну плату позивача з грудня 1983 року по грудень 1989 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.03.2021 № 2600-0307-8/40452 повідомлено, що довідки, видані Державним підприємством «Луганськвугілля» в м. Луганськ, смт. Ювілейне та наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості наказом з 28.11.2014 припинено виробничу фінансово-господарську діяльність зазначеного підприємства. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. До вищезазначеного переліку населених пунктів належить і місто Луганськ. Відокремлений підрозділ шахтоутворення «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» відповідно до зазначеного додатку до наказу Міністерства знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції. Таким чином, довідка про заробітну плату № 574 від 17.09.2015 видана підприємством в той період, коли його діяльність була вже припинена, та не може бути використана Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві для зарахування періодів роботи. Отже, для перерахунку пенсії у зв'язку з додатково наданими документами відсутні підстави, тому позивачу відмовлено в такому перерахунку.
Також судом встановлено, що позивач, зокрема, 29.05.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення/перерахунок пенсії, до якої, серед іншого, додано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.02.2014 № 238, видану відокремленим підрозділом шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», в якій містяться відомості про заробітну плату позивача з січня по березень 1990 року.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.05.2021 № 26244000171 відмовлено позивачу в проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки від 12.02.2014 № 238. У рішенні зазначено, що 29.05.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський район) через вебпортал із заявою від 29.05.2021 щодо допризначення пенсії, у зв'язку з наданими додатковими документами, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав довідку від 12.02.2014 № 238 про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000. На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2020 у справі № 754/14920/17 ОСОБА_1 , Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський район), з 15.08.2017 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1. Відповідно до пункту 1.9 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 додаткові документи для допризначення пенсії повинні бути подані не пізніше трьох місяців з дня подачі документів за призначенням пенсії або дати реєстрації заяви на вебпорталі. Враховуючи викладене, підстави для проведення перерахунку пенсії щодо допризначення ОСОБА_1 відсутні.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Статтею 40 Закону № 1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Водночас, статтею 41 Закону № 1058-ІV передбачені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, пунктом 2 зазначеної статті передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Частиною 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій також врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Також, відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
З аналізу наведеної норми вбачається, що у разі сумніву у відомостях, зазначених у довідці про заробітну плату, яка враховується при обчисленні пенсії, орган ПФУ має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву, обґрунтовуючи не проведення перерахунку пенсії на підставі довідок про заробітну плату від 17.09.2015 № 574 та від 12.02.2014 № 238, виданих ВП шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», посилається на те, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Також відповідач 1 вказує, що неможливість проведення перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов'язано з волею позивача, однак така обставина не означає, що відповідач має беззаперечно враховувати при призначенні пенсії довідку про заробітну плату, яка не підтверджена первинними документами, як це передбачено законом.
Проте, суд не погоджується із наведеними твердженнями відповідача, з огляду на таке.
Суд зазначає, що ДП «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323) та, зокрема, його відокремлений підрозділ - шахтоуправління «Луганське» (ідентифікаційний код ВП 26410557) зареєстровані за адресою: м. Київ, пров. Приладний, буд. 2-А, тобто на підконтрольній українській владі території України, що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, відповідачем 1 не надано жодних доказів на підтвердження направлення запитів до ДП «Луганськвугілля» з метою перевірки обґрунтованості видачі позивачу наведених довідок про заробітну плату та, відповідно, отримання відповідей на такі запити, тощо, на підтвердження своїх тверджень щодо неможливості проведення відповідної перевірки.
Слід вказати, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.
При цьому суд погоджується, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
В той же час, перевірки обґрунтованості видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії не є плановими, а здійснюються лише у необхідних випадках. Витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Як вже вказувалось вище, орган Пенсійного фонду України має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, у разі сумніву в розмірі заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії.
При цьому, за усталеною позицією Верховного Суду, неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку відповідної довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії. Схожі висновки викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 235/7688/16-а, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.
До того ж, Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 у подібних правовідносинах зауважив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Окрім того слід вказати, що обов'язок збереження всіх первинних бухгалтерських документів, зокрема, документів щодо виплати заробітної плати, не може бути покладено на пенсіонера.
Аналогічний висновок викладено у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі № 640/19946/21.
У даних спірних правовідносинах судом встановлено та відповідачами не спростовано, що довідки про заробітну плату позивача від 17.09.2015 № 574 та від 12.02.2014 № 238, видані ВП шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля», сформовані у відповідності до положень законодавства та містяться усі необхідні відомості, в тому числі, щодо документі, на підставі яких їх видано.
У вказаних довідках про заробітну плату підприємством зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України (страхові внески) та сплачені в повному обсязі по 31.05.2014; заробітна плата переведена в гривнях згідно Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні»; суми, зазначені у довідках, відповідають документам (особовим рахункам), які знаходяться на зберіганні в архіві підприємства; книги прошиті та пронумеровані; довідки видані на підставі особових рахунків 1983-1990 років.
До того ж, факт роботи позивача на вказаному підприємстві підтверджується відомостями трудової книжки та іншими матеріалами його пенсійної справи.
В свою чергу, відповідачами не наведено доказів того, що дані, які містяться у довідках про заробітну плату, містять неправдиві або недостовірні відомості, або що вони не ґрунтуються на документах первинного обліку.
В судовому порядку вказані довідки недійсними також не визнавались, підприємством не відкликані.
Відтак, наведені довідки мали бути враховані відповідачами при вирішенні питання про перерахунок пенсії позивача.
Посилання відповідача 2 у його рішенні від 29.05.2021 № 26244000171, яким відмовлено позивачу в проведенні перерахунку його пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 12.02.2014 № 238, на те, що додаткові документи для допризначення пенсії повинні бути подані не пізніше трьох місяців з дня подачі документів за призначенням пенсії або дати реєстрації заяви на вебпорталі, в межах спірних правовідносин, є незмістовними, з огляду на таке.
Так, дійсно за змістом пункту 1.9 Порядку № 22-1 для здійснення перерахунку пенсії особи з моменту її призначення при надходженні додаткових документів, встановлено строк у три місяці з часу призначення особі пенсії.
В той же час, положення наведеної норми Порядку № 22-1 також визначають, що у разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У свою чергу, частиною 4 статті 45 Закону № 1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Отже, відповідач 2, встановивши, що додаткові документи (довідку про заробітну плату від 12.02.2014 № 238) подано пізніше трьох місяців з моменту призначення позивачу пенсії, зобов'язаний був застосувати наведені приписи законодавства та здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача з урахуванням наведеної довідки про заробітну плату, з моменту звернення позивача із заявою про проведення такого перерахунку.
Суд зазначає, що звернення пенсіонером за перерахунком пенсії з наданням додаткових документів пізніше ніж через три місяці з моменту призначення пенсії, не нівелює в цілому права пенсіонера на здійснення відповідного перерахунку пенсії, а лише є передумовою для здійснення такого перерахунку в інші, встановлені законодавством строки.
Також відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейським судом з прав людини напрацьована практика за якою пенсія включається в поняття майно в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном». Отже, при з'ясуванні змісту поняття «майно» недостатньо керуватися національним законодавством держав-учасниць Конвенції.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 07 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України» (заява № 10441/06, пункти 41- 43, 52) суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства.
Водночас юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається ЄСПЛ не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Так, у справі «Суханов та Ільченко проти України» ЄСПЛ зазначив, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (Заява № 68385/10 та №71378/10, пункт 35).
У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об'єктами права власності можуть бути у тому числі легітимні очікування та майнові права (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява №12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).
Тобто, коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і, якщо людина очевидно підходить під ці критерії, це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Також практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 рішення «Брумареску проти Румунії» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (Brumarescu v. the Romania, заява № 28342/95). У пункті 109 справи «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. the Moldova, заява № 45701/99).
Отже, неправомірне позбавлення особи пенсії не узгоджується з принципом правової визначеності.
Таким чином, позбавлення права на пенсію або звуження обсягу цього права має здійснюватися на підставі принципу верховенства права (закону, який не повинен суперечити принципам верховенства права має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм).
Подібний правовий висновок викладено в рішенні Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 360/3611/20.
Посилання відповідача 1 на пропуск строку звернення позивача до суду з цим позовом є незмістовними, оскільки судом встановлено, що у даних спірних правовідносинах перерахунок пенсії позивачу не проведено з вини відповідачів та порушення прав позивача є триваючим.
Підсумовуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що відповідачі протиправно не здійснили перерахунок пенсії позивача, на підставі довідок про заробітну плату позивача від 17.09.2015 № 574 та від 12.02.2014 № 238, видані ВП шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля».
Водночас, що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав та вимог щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням наведених довідок про заробітну плату, з моменту призначення позивачу пенсії - з 15.08.2017, суд зауважує таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження подання довідок про заробітну плату позивача від 17.09.2015 № 574 та від 12.02.2014 № 238 разом із заявою про призначення пенсії та судом таких обставин не встановлено.
Так, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2020 у справі № 754/14920/17, серед іншого, встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсійного забезпечення за віком, з врахуванням 7 років пільгового стажу. До вказаної заяви позивачем було додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи, заяву про призначення пенсії, паспорт/посвідка, трудову книжку.
Відтак, з вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, вбачається, що позивач при поданні заяви про призначення пенсії не подавав вищенаведені довідки про заробітну плату.
При цьому, з наданих суду документів встановлено, що довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.09.2015 № 574 позивачем додано до заяви про перерахунок пенсії від 25.02.2021, відповідь на яку надано листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.03.2021 № 2600-0307-8/40452.
Довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.02.2014 № 238 додано до заяви позивача про перерахунок пенсії від 29.05.2021, за результатами розгляду якої, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 29.05.2021 № 26244000171, яким відмовлено позивачу в проведенні перерахунку його пенсії.
Отже, з урахуванням положень пункту 1.9 Порядку № 22-1 та статті 45 Закону № 1058-ІV, перерахунок пенсії позивача в межах спірних правовідносин, має бути проведено з моменту його звернення до пенсійного органу з відповідними заявами про перерахунок пенсії разом довідками про заробітну плату.
Тому, в задоволенні відповідних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з моменту призначення йому пенсії - з 15.08.2017, слід відмовити.
Також в позовній заяві вимоги звернуто виключно до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Однак судом встановлено, що розгляд заяви позивача про перерахунок пенсії від 29.05.2021 на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.02.2014 № 238, здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яке прийняло відповідне рішення від 29.05.2021 № 26244000171, яким протиправно відмовлено позивачу в проведенні відповідного перерахунку його пенсії.
Враховуючи у сукупності наведені судом обставини, а також висновки суду щодо протиправності рішення відповідача 2, прийнятого за наслідками розгляду вказаної заяви позивача, та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та обрання належного, та ефективного способу захисту порушених прав позивача, шляхом:
- визнання протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.09.2015 № 574, видану відокремленим підрозділом шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», з моменту подання заяви про перерахунок пенсії від 25.02.2021;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.09.2015 № 574, видану відокремленим підрозділом шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», з моменту подання заяви про перерахунок пенсії від 25.02.2021;
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в перерахунку пенсії від 29.05.2021 № 26244000171;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.02.2014 № 238, видану відокремленим підрозділом шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», з моменту подання заяви про перерахунок пенсії від 29.05.2021.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог та обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої позиції, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 13.12.2021 № 16515.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у розмірі пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 227,00 грн з кожного.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код: 14099344, місцезнаходження: Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.09.2015 № 574, видану відокремленим підрозділом шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.09.2015 № 574, видану відокремленим підрозділом шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», з моменту подання заяви про перерахунок пенсії від 25.02.2021.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в перерахунку пенсії від 29.05.2021 № 26244000171.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.02.2014 № 238, видану відокремленим підрозділом шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», з моменту подання заяви про перерахунок пенсії від 29.05.2021.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 227,00 грн (двісті двадцять сім гривень 00 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 227,00 грн (двісті двадцять сім гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок