про повернення позовної заяви
18 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5780/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі-позивач) до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області (надалі-відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2024 №0253104-2408-1123-UA35080110000063919, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області.
Ухвалою суду від 26.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху. Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Ухвалу надіслано позивачу за адресою вказаною ним у позовній заяві - АДРЕСА_1 , однак 04.09.2025 рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №0610276298715, повернулося на адресу суду з відміткою від 02.09.2025 "адресат відсутній за вказаною адресою".
16.09.2025 позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду на виконання вимог ухвали від 26.08.2025.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до адміністративного суду зазначає, що податкового повідомлення-рішення від 15.05.2024 №0253104-2408-1123-UA35080110000063919 не отримував, про його існування дізнався 18.07.2025 із мобільного застосунку «Дія», коли на такий надійшло в електронному вигляді рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у справі №340/1949/25 за позовом Головного управління ДПС в області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Саме податкове повідомлення-рішення отримав 29.07.2025 у відповідь на адвокатський запит представника.
Вказує, що листом відповідача від 28.07.2025 №11321/6/11-28-24-02-05 підтверджено, що рекомендований лист зі спірним податковим повідомленням-рішенням йому вручено не було, а відправлення повернулося 11.09.2024 до Головного управління з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
З посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17 стверджує, що повернення поштового відправлення з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову від одержання цього поштового відправлення чи про відсутність адресата за адресою фактичного місця розташування (місцезнаходження) та водночас не є належним доказом інформування про прийняте головним управлінням ДПС в області податкове повідомлення-рішення.
Інших підстав для поновлення строку звернення до суду представником позивача не зазначено.
Суд зазначає, що з урахуванням положень пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України, встановлений ухвалою суду від 26.08.2025 строк усунення недоліків позовної заяви закінчився 12.09.2025. При цьому, заяви про продовження процесуального строку, як і обгрунтувань неможливості усунути недоліки позовної заяви у встановлений судом строк позивачем суду не надано.
Відтак, заява про усунення недоліків позовної заяви подана з пропуском встановленого судом строку.
Разом з тим, оскільки суд станом на 16.09.2025 не вирішив питання про повернення позовної заяви, тому вважає за необхідне надати правову оцінку та дослідити поважність зазначених позивачем у заяві причин пропуску строку на звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України установлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 сформулювала правовий висновок, згідно якого в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Отже, з урахуванням наведеної судової практики, якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку він може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про наявність та зміст відповідних податкових повідомлень-рішень.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.11.2024 у справі №990/236/24 зауважила, що порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави виснувати про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.
Щоб переконатись, що особа могла і повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод, інтересів), суд повинен установити обставини, які б беззаперечно свідчили, що обізнаність особи була ймовірною, а ступінь ймовірності є високим і достатнім для висновку, що строк звернення до суду особа пропустила з поважних причин.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відтак законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків, зокрема, коли останні надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представнику.
Згідно із пунктом 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Як вбачається із матеріалів справи та позивачем не заперечується, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області позивачу 23.08.2024 надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення податкове повідомленням-рішенням від 15.05.2024 №0253104-2408-1123-UA35080110000063919 за адресою вказаною ним у позовній заяві: АДРЕСА_1 , яке повернуто відправнику 11.09.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Тобто, спірне податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачем за зареєстрованою адресою місця проживання позивача, яка також відповідає адресі, зазначеній у позовній заяві, проте з невідомих причин ним не отримане. Між тим, з урахуванням зазначеного, у розумінні пунктів 42.2, 42.5 статті 42 ПК України вважається врученим позивачу.
Оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не скористався правом оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному порядку, тому строк на звернення до суду з таким позовом становить шість місяців.
З даною позовною заявою позивач звернувся лише 21.08.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду за захистом своїх прав.
Також суд зауважує, що платник зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за податковою адресою і за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2025 у справі №380/20996/24 зазначив, що "Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
В ухвалі про залишення позову без руху суд роз'яснив позивачу про необхідність надати суду заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності причин та додати відповідні докази.
Однак, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не надав жодних належних доказів наявності поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Стосовно доводу заявника про настання події обізнаності із існуванням оскарженого податкового повідомлення-рішення після отримання його на запит адвоката листом відповідача від 28.07.2025 №11321/6/11-28-24-02-05 суд зазначає, що причиною необізнаності заявника є стан виконання заявником як учасником суспільних відносин власного обов'язку з належного та своєчасного отримання кореспонденції органів державної влади України за адресою реєстрації місця проживання (тобто за податковою адресою платника податків). Тому така причина не може бути кваліфікована судом у якості поважної причини пропуску строку звернення до суду.
Суд відхиляє посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17-ц, як нерелевантну до спірних правовідносин, оскільки зазначена постанова стосувалась порядку вручення учасникам справи судових повісток про виклик до суду, а не вручення податкових повідомлень-рішень.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які представник позивача посилається у своїй заяві від 16.09.2025, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Суддя вважає необхідним роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 18 вересня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК