про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
18 вересня 2025 року м. Київ № 320/46149/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 р. по 30.06.2025 р. в загальній сумі 193 967,53 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.12.2023 року в сумі 165 967, 53 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.05.2024 року по 30.06.2025 року в сумі 28000,00 грн.
Мотивуючи заявлені позовних вимог, позивач послався на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі №320/4799/22, яке набрало законної сили 06.03.2023 року, було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 02.11.2021 №2/3/1/5955, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.04.2019 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.11.2021 №2/3/1/5955 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з врахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 р. у справі №320/49874/24, яке набрало законної сили 24.05.2025 року, було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.05.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаних рішень судів, як вказує позивач, відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії. За період з 01.04.2019 року по 30.06.2025 року нараховано суму заборгованості в розмірі 193 967,53 грн, яка станом на сьогодні не виплачена, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо надання інформації про виконання рішення суду зі сплати заборгованості, проте, листом від 11 серпня 2025 року позивача повідомлено про те, що вказані кошти нараховані, але не виплачені, з огляду на положення статті 116 Бюджетного кодексу України.
На переконання позивача, така бездіяльність відповідача щодо нездійснення виплати заборгованості є протиправною.
Розглянувши вказану позовну заяву та додані до неї документи, слід зазначити таке.
У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №320/4799/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (далі - справа №320/4799/22).
Предметом спору у справі №320/4799/22 було протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01 грудня 2019 року.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі №320/4799/22, яке набрало законної сили 06.03.2023 року, було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення від 02.11.2021 №2/3/1/5955, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.04.2019 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.11.2021 №2/3/1/5955 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з врахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Крім того, Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 р. у справі №320/49874/24, яке набрало законної сили 24.05.2025 року, було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.05.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
З доданої до позовної заяви копії листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11 серпня 2025 року № 21505-23208/С-02/8-1000-25 вбачається, що управлінням на виконання На виконання рішень суду позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, заборгованість за період з 01.04.2019 по 31.12.2023 становить 165967,53 грн, та за період з 01.05.2024 по 30.06.2025 - 28000,00 грн.
Зазначено, що виплата заборгованості за рішеннями суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Наведене в сукупності свідчить, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
У постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 12 травня 2020 року у справі № 815/2252/16, від 16 грудня 2021 року у справі № 170/167/17 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
“…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.».
Як вже було зазначено, на виконання рішень суду відповідачем нараховано, але не виплачено заборгованість пенсії позивача за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2025 року у розмірі 193 967,53 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати нарахованої заборгованості та стягнення на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахованої суми заборгованості з пенсії.
Вирішуючи можливість розгляду спору щодо неналежного виконання судового рішення Верховний Суд у постанові 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а) дійшов таких висновків:
“……зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
…Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Шацького районного суду Волинської області від 07 грудня 2016 року, а спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.
Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) або ст. 383 КАС України (в діючій редакції)…»
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення справ № 815/2252/16 у постанові від 12 травня 2020 року, № 170/167/17 у постанові від 16 грудня 2021 року, № 400/822/20 у постанові від 31 січня 2022 року, № 233/3744/17 у постанові від 20 квітня 2022 року, № 345/4045/16-а у постанові від 11 травня 2022 року, № 520/23251/24 від 29 квітня 2025 року.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір щодо виплати позивачу належних йому сум пенсії вирішено, інший публічно-правовий спір щодо належних позивачу сум пенсій між сторонами відсутній, а заявлені у цій справі вимоги позивача стосуються виключно виконання судового рішення.
Так, положеннями пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначеного, доходжу висновку про наявність підстав для відмови позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі та вважаю за необхідне роз'яснити, що позивач має право звернутись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160-162, частинами першою, шостою статті 170, статтями 241-243, 248 КАС України, суддя -
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Роз'яснити позивачу його право на звернення з вказаними вимогами до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Марич Є.В.