18 вересня 2025 року м. Київ № 320/36850/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арттрейдінг»
доГоловного управління ДПС у Київській області; Державної податкової служби України
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арттрейдінг» (позивач/ ТОВ «Арттрейдінг») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.02.2024 №4614/0709, податкове повідомлення-рішення від 01.05.2024 №22006610709.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 відкрито провадження у справі №320/36850/24. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засіданні у справі.
У зв'язку із неявкою представників позивача та відповідачів у підготовче судове засідання, призначене на 23.10.2024, суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 06 листопада 2024 року.
У судовому засіданні 06 листопада 2024 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, суд перейшов до судового розгляду справи по суті. У судовому засіданні сторонами у справі заявлені клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Після надання пояснень учасниками справи у відкритому судовому засіданні та дослідження матеріалів справи, протокольною ухвалою суду від 18.06.2025 вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач зазначає, ТОВ «Арттрейдінг» визнає пеню за період з 17.04.2023 по 26.04.2023 року (день прийняття міжнародним комерційним арбітражним судом позову до розгляду), яка повинна складати 142 592,75 грн. (131560 дол. США х 0,30% х 40,143 грн. х 9 днів). В іншій частині ТОВ «Арттрейдінг» заперечує розрахунок пені з наступних підстав.
ТОВ «Арттрейдінг» направляло позов до Арбітражного суду електронною поштою, а секретаріат суду підтвердив отримання позову 26 квітня 2023 року, отже саме ця дата є днем, коли Арбітражний суд при Болгарській торгово-промисловій палаті прийняв позов до розгляду. Граничний термін отримання товару за контрактом №104 від 26.09.2022 був 17.04.2023, що не заперечується ТОВ «Арттрейдінг». У акті перевірки ДПС посилається на Арбітражне рішення, але ігнорує пункт 3 Арбітражного рішення в частині вказівки на дату подання позову електронною поштою 26 квітня 2023 року, також, як зазначає позивач, ДПС в акті ігнорує існування Резолюції, в якій окремо вказано, що 26 квітня 2023 року арбітражем було отримано позов. 10 травня 2023 року отримана паперова версія вже раніше отриманого позову.
Позивач зазначає, абзац 2 частини 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» не містить норми про те, що на момент затвердження мирової угоди повинно відбутись повне погашення боргу, а дослівно містить норму про те, що рішення про закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом має наслідком поновлення пені. Тобто у цій нормі мова йде про те, що рішення про закриття (припинення) провадження є документом, на підставі якого повинно відбутись зарахування коштів, а не про те, що таке зарахування повинне відбутись на момент прийняття такого рішення. При цьому не зазначено, в який саме строк повинно відбутись таке зарахування.
Як вказує позивач, Правила роботи Арбітражного суду Болгарській торгово-промисловій палаті розрізняють припинення провадження ухвалою у зв'язку з протокольною мировою угодою (абз.3 ст.27 Правил) та ухвалення на вимогу сторін спору арбітражного рішення по суті, яке відображає мирову угоду і яке прирівнюється до звичайного рішення (абз. 4 ст. 27, абз.3 ст.37 Правил). Оскільки на користь позивача було винесено Арбітражне рішення про відтворення мирової угоди яке має силу звичайного арбітражного рішення, відбулось не припинення провадження, а задоволення позовних вимог позивача і до обставин справи слід застосувати абз.3 ч.7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» - у разі ухвалення міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
На думку позивача, посилання ДПС України у рішенні на практику Верховного Суду свідчить про те, що податковий орган тлумачив Арбітражне рішення та норми ч.7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (вважати Арбітражне рішення задоволенням вимог чи рішенням про припинення провадження без зарахування коштів) і тлумачення відбулось не на користь платника податків (позивача). Оскільки ч.7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» не передбачає таке рішення арбітражного суду як відтворення мирової угоди сторін за змістом та формою, що передбачені Правилами роботи Арбітражного суду Болгарській торгово-промисловій палаті, таке рішення слід тлумачити на користь платника податків.
12 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» представником Головного управління ДПС у Київській області подано відзив на позов (зареєстровано судом 30.09.2024).
Відповідач-1 в поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача.
Так, перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з імпорту товарів встановлено порушення Позивачем ч. 3 ст. 13 Закону № 2473 та п. 14 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме, порушено граничні строки розрахунків на загальну суму 131 560,00 євро (еквів. 4 704 888,19 грн) за імпортним контрактом від 26.09.2022 № 104 з нерезидентом LTD «NICK TRADE BG» (Болгарія).
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону № 2473 за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Однак, позивачем не було надано висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на продовження граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України.
Відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону № 2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Відповідач-1 зазначає, що у випадку затвердження судом мирової угоди слід звертати увагу на зміст судового рішення, а не на процесуальну форму. При цьому, якщо на момент затвердження мирової угоди відбулось повне погашення боргу згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту (сплата коштів, виконання зобов'язань із поставки товарів, послуг тощо), то таке судове рішення за своїми правовими наслідками дорівнює постановленню і виконанню рішення про задоволення позовних вимог. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.07.2023 № 560/9742/22.
Як вказує відповідач-1на момент укладання мирової угоди, не відбулося зарахування повної суми боргу, а також до перевірки та під час процедури адміністративного оскарження, не було надано доказів сплати (зарахування) 78 475 євро боргу, що свідчить про відсутність підстав для ненарахування пені за порушення граничних термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Разом з тим, відповідно до приписів ч. 5 ст. 13 Закону № 2473, порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за операціями з імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 26.09.2022 № 104, тягне за собою нарахування пені у розмірі 2 832 135,08 гривень (сума неодержаних грошових коштів * курс іноземної валюти * кількість днів прострочення * ставка пені):
131 560 х 40,1432 х 161 х 0,3 % = 2 550 838,63;
113 865 х 40,1432 х 9 х 0,3 % = 123 414,45;
96 170 х 40,1432 х 12 х 0,3 % = 138 980,58;
78 475 х 40,1432 х 2 х 0,3 % = 18 901,43.
Отже, розмір нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за зовнішньоекономічним контрактом 26.09.2022 №104 підлягає збільшенню на 2 483 573,28 гривень (2 832 135,08 - 348 561,8).
12 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» представником Державної податкової служби України подано відзив на позов (зареєстровано судом 30.09.2024), відповідно до змісту відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав.
Перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з імпорту товарів встановлено, порушення частини 3 статті 13 Закону України № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 142 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме, порушено граничні строки розрахунків на загальну суму 131 560,00 євро (еквів. 4 704 888,19 грн.) за імпортним контрактом від 26.09.2022 № 104 з нерезидентом LTD "NICK TRADE BG" (Болгарія).
Згідно наданих до перевірки документів та результатів перевірки, станом на 18.10.2023 року у Позивача за імпортним контрактом від 26.09.2022 № 104 з нерезидентом LTD "NICK TRADE BG" (Болгарія) встановлено дебіторську заборгованість в сумі 78 475,00 євро (еквів. 3 025 234,79 грн.), що відповідає даним обліку платника.
При порівнянні інформації АІС "Податкий блок" розділ «Дані митниці» та наданих до перевірки митних декларацій, розбіжностей не встановлено.
На підставі вищевикладеного та у зв'язку з встановленими порушеннями ч. 3 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», а саме порушено граничні терміни надходження товарів по зовнішньоекономічному контракту від 26.09.2022 № 104, який укладено з нерезидентом LTD "NICK TRADE BG" (Болгарія), на загальну суму 131 560,00 євро (еквів. 4 704 888,19 грн.).
У зв'язку з винесенням Рішення Арбітражного суду при Болгарській ТПП від 10.11.2023 по справі №7/2023 не на користь позивача та, у зв'язку із ненаданням інших рішень, строк поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. Таким чином, перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з імпорту товарів встановлено порушення Позивачем ч. 3 ст. 13 Закону № 2473 та п. 14 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме, порушено граничні строки розрахунків на загальну суму 131 560,00 евро (еквів. 4 704 888,19 грн) за імпортним контрактом від 26.09.2022 № 104 з нерезидентом LTD «NICK TRADE BG» (Болгарія).
Також, позивачем не було надано висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на продовження граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України.
Відповідач-2 наголошує, на момент укладання мирової угоди, не відбулося зарахування повної суми боргу, а також до перевірки та під час процедури адміністративного оскарження, не було надано доказів сплати (зарахування) 78 475 євро боргу, що свідчить про відсутність підстав для не нарахування пені за порушення граничних термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі направлення від 12.10.2023 № 7888/10-36-07-09, відповідно до п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.2, п.п. 69.2-1, п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Арттрейдінг» (податковий номер 36107050) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 26.09.2022 №104 з нерезидентом LTD «Nick Nrade BG» (Болгарія), за період з 01.10.2022 по 18.10.2023, результати якої оформлені актом від 22.01.2024 №2884/10-36-07-09/36107050 (акт перевірки).
За висновками акта перевірки, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Арттрейдінг» частини 3 статті 13 Закону України №2473 «Про валюту і валютні операції», а саме: порушено граничні терміни надходження товарів по зовнішньоекономічному контракту від 26.09.2022 №104, який укладено з нерезидентом LTD «Nick Nrade BG» (Болгарія), на загальну суму 131560,00 євро (еквів. 4704888,19 грн.).
На підставі висновків акта перевірки від 22.01.2024 №2884/10-36-07-09/36107050 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2024 №4614/0709, яким за порушення граничних строків розрахунків за зовнішьоекономічним контрактом від 26.09.2022 №104 (період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення з 01.10.2022 по 18.10.2023), застосовано суму штрафних - пені на суму 348561,8 грн.
За результатами розгляду скарги позивача, рішенням від 26.04.2024 №12140/6/99-00-06-01-02-06 Держана податкова служба України, керуючись главою 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, пунктом 2 розділу ІХ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 12.02.2024 №4614/0709 - без змін і збільшено розмір нарахованої пені зазначеного податкового повідомлення -рішення на 2483573,28 грн.
На підставі висновків акта перевірки від 22.01.2024 №2884/10-36-07-09/36107050, рішення ДПС України від 26.04.2024 №12140/6/99-00-06-01-02-06 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.05.2024 №22066/0709, яким за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 26.09.2022 №104 (період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення з 01.10.2022 по 18.10.2023), застосовано суму штрафних - пені на суму 2483573,28 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частинами п'ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Згідно з частиною дев'ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій.
Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частин першої, другої, третьої, п'ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).
Це Положення, відповідно до пункту 1 розділу І, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно з пунктом 21 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до пункту 14 прим 2 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», з наступними змінами, - граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Згідно з пунктом 7 розділу Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується, або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору, за операціями з експорту товарів.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0.3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національний банком України, є обов'язковим для суб'єктів господарювання, а порушення таких строків зумовлює відповідальність у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення.
Судом встановлено, сторонами справи не заперечується, ТОВ «Арттрейдінг» (Покупець) укладено контракт від 26.09.2022 № 104 з нерезидентом LTD "NICK TRADE BG" (Болгарія) (Продавець).
Предмет контракту - продавець зобов'язується поставити товар покупцю, а покупець прийняти й оплатити товар.
Асортимент, кількість, ціна та умови поставки визначаються відповідно до інвойсів на кожну поставку, які є невід'ємними частинами контракту.
Валюта контракту - євро.
Загальна сума контракту - 1 000 000,00 євро.
Станом на початок перевіряємого періоду (01.10.2022) заборгованість за контрактом відсутня.
На виконання умов імпортного контракту від 26.09.2022 № 104 за перевіряємий період позивач згідно з наданою до перевірки випискою банку з валютного рахунку перераховано кошти нерезиденту LTD "NICK TRADE BG" (Болгарія) в загальному розмірі 131 560,00 евро (еквів. 4 704 888,19 грн.).
Граничні терміни отримання імпортного товару за проведеною операцією - 17.04.2023.
Нерезидентом LTD "NICK TRADE BG" (Болгарія) товар позивачеві не поставлено.
За висновками перевіряючих, згідно наданих до перевірки документів та результатів перевірки, станом на 18.10.2023 року у позивача за імпортним контрактом від 26.09.2022 №104 з нерезидентом LTD "NICK TRADE BG" (Болгарія) встановлено дебіторську заборгованість в сумі 78 475,00 евро (еквів. 3 025 234,79 грн.), що відповідає даним обліку платника.
При порівнянні інформації АІС "Податкий блок" розділ «Дані митниці» та наданих до перевірки митних декларацій, розбіжностей не встановлено.
На підстав вищевикладеного та у зв'язку з встановленими порушеннями ч. 3 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», а саме порушено граничні терміни надходження товарів по зовнішньоекономічному контракту від 26.09.2022 № 104, який укладено з нерезидентом LTD "NICK TRADE BG" (Болгарія), на загальну суму 131 560,00 євро (еквів. 4 704 888,19 грн.), що зумовило прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та нарахування пені за кожний день прострочення.
Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу щодо застосування пені, зазначає, що оскільки на користь позивача було винесено Арбітражне рішення про відтворення мирової угоди яке має силу звичайного арбітражного рішення, відбулось не припинення провадження, а задоволення позовних вимог ТОВ «Артрейдінг» і до обставин справи слід застосувати абз.3 ч.7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» - у разі ухвалення міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Надаючи оцінку вказаним посиланням позивача, суд бере до уваги таке.
Як зазначалося, відповідно частини п'ятої статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до частини шостої вказаної статті у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Отже, визначальним фактором для нарахування пені є власне порушення резидентами передбачених Законом та/або постановою правління Національного банку України строків при здійсненні імпортних та експортних операцій на умовах відстрочення поставки. Проте, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення за цей період не нараховується у випадку звернення резидента з позовом до суду, міжнародного комерційного арбітражу. Крім того, у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
У свою чергу, підпунктом 6 пункту 1 статті 1 Європейської Конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж від 21.04.1961, яка ратифікована Україною, зазначено, що термін "арбітраж" визначає розгляд спорів як арбітрами, призначеними по кожній окремій справі (арбітраж), так і постійними арбітражними органами.
Положеннями ст.4 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж передбачено право сторін арбітражної угоди на власний розсуд, зокрема, призначати арбітрів або встановлювати, у разі виникнення якої-небудь суперечки, методи їх призначення; встановлювати місцезнаходження арбітражного суду; встановлювати правила процедури, яких повинні дотримуватися арбітри.
Частиною 1 ст.4 Конвенції встановлено, що сторони арбітражної угоди можуть на власний розсуд: передбачати передачу спорів на розгляд постійного арбітражного органу; у цьому разі розгляд спорів буде здійснюватися у відповідності з регламентом такого органу; передбачати передачу спорів на розгляд арбітражу по даній справі (арбітраж ad hoc) і у цьому випадку, зокрема: призначати арбітрів або встановлювати, у випадку виникнення якого-небудь спору, методи їх призначення; встановлювати місцезнаходження арбітражного суду; встановлювати правила процедури, яких повинні дотримуватись арбітри.
Відповідно до ч.1 ст.7 Конвенції сторони можуть на свій розсуд встановлювати за спільною згодою право, яке належить застосовуватись арбітрами при рішенні спору по суті.
Частиною 2 ст.1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.
Статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що для цілей цього Закону: «арбітраж» - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону); «третейський суд» - одноособовий арбітр або колегія арбітрів; «суд» - відповідний орган судової системи держави.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що цей Закон не зачіпає дії будь-якого іншого закону України, в силу якого певні спори не можуть передаватися до арбітражу або можуть бути передані до арбітражу тільки згідно з положеннями іншими, ніж ті, що є в цьому Законі.
З огляду на зміст вищенаведених нормативних актів, під судом, переліченим у ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» слід розуміти відповідний орган судової системи держави, зокрема, створений відповідно до Розділу VІІІ Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України або інший арбітраж (третейський суд), створений у відповідності до положень Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Так, згідно п.п. 6.2 п. 6 Арбітраж, зовнішньоекономічного контракту від 26.09.2022 № 104 укладеного з нерезидентом LTD "NICK TRADE BG" (Болгарія), вказано: «У випадку, якщо Сторони не досягали згоди щодо вирішення спору, він передається на розгляд у Міжнародний комерційний арбітражний суд країни відповідача, рішення якого обов'язкове для обох сторін».
До матеріалів справи та до перевірки ТОВ «Арттерейдінг» надано нотаріально завірений переклад Рішення Арбітражного суду при Болгарській ТПП від 10.11.2023 року по справі № 7/2023.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, 26 квітня 2023 року ТОВ «Арттрейдінг» електронною поштою подало до Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Болгарії позовну заяву про повернення коштів за непоставлений товар на загальну суму 133138,00 євро. Паперова версія позовної заяви була отримана Арбітражним судом поштою 10 травня 2023 року.
Електронною поштою від 25 вересня 2023 року відповідач (LTD "NICK TRADE BG") подав до Арбітражного суду спільне клопотання, підписане адвокатом позивача 14 вересня 2023 року та завізоване законним представником відповідача («спільне клопотання»). У спільному клопотанні викладено досягнуту між Сторонами мирову угоду по суті спору, що є предметом арбітражного розгляду, та їхнє прохання відобразити її в арбітражному рішенні на узгоджених умовах.
Відповідно до резолютивної частини Рішення Арбітражного суду при Болгарській ТПП від 10.11.2023 року по справі № 7/2023, арбітражний суд ухвалив:
«Відновити в арбітражному рішенні мирову угоду, досягнуту між ТОВ «Арттрейдінг», компанією, яка належним чином організована, існує та діє відповідно до законодавства України, ідентифікаційний код:36107050, з місцезнаходження в Україні, 08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 19А (Позивач) та "NICK TRADE BG" LTD, компанією, яка належним чином організована, існує та діє за законодавством Болгарії, Єдиний ідентифікаційний код 205340724, з місцезнаходженням та штаб-квартирою в Болгарії, Софія, 1799, район Младост, блок 225, вхід G, квартира 74 (Відповідач), про наступне:
1. "NICK TRADE BG" LTD має сплатити ТОВ «Арттрейдінг» суму в розмірі 141560,00 (сто сорок одна тисяча п'ятсот шістдесят) євро, з яких 131560,00 (сто тридцять одна тисяча п'ятсот шістдесят) євро, сплачених за проформою №0000000001 від 26.09.2022 та 10000,00 (десять тисяч) євро відсотків та витрат за прострочення платежу.
- 17.695,00 (сімдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять) євро - до 22 вересня 2023 року,
- 17.695,00 (сімдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять) євро - до 29 вересня 2023 року,
- 17.695,00 (сімдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять) євро - до 06 жовтня 2023 року,
- 17.695,00 (сімдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять) євро - до 03 жовтня 2023 року,
- 17.695,00 (сімдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять) євро - до 20 жовтня 2023 року,
- 17.695,00 (сімдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять) євро - до 27 жовтня 2023 року,
- 17.695,00 (сімдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять) євро - до 03 листопада 2023 року,
- 17.695,00 (сімдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять) євро - до 10 листопада 2023 року.
2. У випадку, якщо "NICK TRADE BG" LTD не здійснить будь-який платіж, що вимагається за цим рішенням, на дату, зазначену вище, або до неї, "NICK TRADE BG" LTD сплатить штраф за прострочення платежу у розмірі 5.000,00 (п'ять тисяч) євро.
3. Якщо "NICK TRADE BG" LTD порушить будь-яку істотну умову або положення цього арбітражного рішення, і таке порушення залишиться невиправленим протягом 10 днів після відповідної дати, зазначеної вище, ТОВ «АРТТРЕЙДІНГ» може ініціювати процедуру примусового виконання цього арбітражного рішення.
4. Кожна сторона несе власні судові витрати та витрати, пов'язані з цим арбітражним розглядом, а також побічні витрати, пов'язані з ним.
Це арбітражне рішення на узгоджених умовах є остаточним і обов'язковим для Сторін та підлягає примусовому виконанню відповідно до ст.41, п.3 Закону «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Суд акцентує, з приписів частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII можна чітко диференціювати дві умови для не нарахування пені з дня прийняття до розгляду заяви арбітражним судом про стягнення з нерезидента заборгованості, а саме: закриття (припинення) провадження із зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України та рішення про задоволення позову.
Отже, законодавець пов'язує звільнення від спеціальних штрафних санкцій у вигляді нарахування пені із зарахуванням грошових коштів чи з ухваленням кінцевого рішення на користь резидента щодо стягнення таких коштів.
Проте, в даному випадку, у спірних правовідносинах рішенням Арбітражного суду при Болгарській ТПП від 10.11.2023 року по справі № 7/2023 відтворено мирову угоду, згідно якої заборгованість нерезидента - "NICK TRADE BG" LTD має бути поетапно виплачена.
При цьому, на час ухвалення вказаного рішення арбітражним судом не відбулось зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України на повну суму боргу, що позивачем не заперечується.
Позивач, посилаючись на абзац 3 статті 37 правил Арбітражного суду Болгарської торгово-промислової палати, згідно якого рішення, яке відображає досягнуту між сторонами угоду має силу звичайного рішення, хибно ототожнює рішення про затвердження/відтворення мирової угоди з рішення про задоволення позову, оскільки однакова юридична сила та процесуальна форма вказаних документів не свідчить про ідентичність вирішення спору по суті.
Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22, адміністративне провадження № К/990/21689/23, а саме: у випадку затвердження господарським судом мирової угоди слід звертати увагу на зміст судового рішення, а не на процесуальну форму. При цьому, якщо на момент затвердження мирової угоди відбулось повне погашення боргу згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту (сплата коштів, виконання зобов'язань із поставки товарів, послуг тощо), то таке судове рішення за своїми правовими наслідками дорівнює постановленню і виконанню рішення про задоволення позовних вимог.
Щодо посилань позивача, що висновки Верховного Суду у справі № 560/9742/22 не повинні братися до уваги з огляд на їх нерелевантність, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.
Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.
Правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.
Визначаючи зміст поняття «подібність правовідносин», Велика Палата Верховного Суду керувалася тим, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 у справі №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/7 та пункт 40 постанов від 25 квітня 2018 року у справі №910/24257/16).
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 у справі №757/31606/15-ц).
У пункті 39 постанови від 12 жовтня 2021 року у справі №233/2021/19 (провадження №14 166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши, що на предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб'єктним й об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Водночас, висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв'язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі обставин окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.
У постанові Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22 позивач- резидент оскаржував податкове повідомлення-рішення, яким нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків за експортною операцією по контракту. Ключовим у даній справі було, окрім іншого, дослідження наявності підстав для припинення нарахування пені у зв'язку з прийняттям Господарським судом ухвали про закриття провадження у справі та затвердження мирової угоди.
Отже, однаковий суб'єктний склад, предмет спору, правове регулювання та однакова підстава та встановлені судом фактичні обставини - затвердження мирової угоди, вказують на подібність правовідносин у справі №560/9742/22 та у справі, що розглядається, тому суд відхиляє посилання позивача на незастосування судом при розгляді цієї справи висновків Верховного Суду, викладених у наведеній постанові.
Відтак, враховуючи що на час ухвалення рішення арбітражного суду про відтворення мирової угоди не відбулось зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України на повну суму боргу, відсутні підстави для не нарахування пені.
Суд також враховує, що позивачем не було надано висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на продовження граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України, також позивач не надав ні контролюючому органу, ні суду копії документів уповноважених установ, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили - форс-мажору.
Враховуючи, що приписами статті 13 Закону № 2473-VІІІ визначено перелік підстав, за наявності яких зупиняється строк нарахування пені, або платник звільняється від відповідальності за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а судом не встановлено в межах спірних правовідносин таких підстав, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачу пені.
Щодо розрахунку пені за порушення термінів розрахунків у відповідності до вимог частини п'ятої статті 13 Закону № 2473-VІІІ, судом встановлено наступне.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 12.02.2024 №4614/0709 за порушення граничних строків розрахунків за зовнішьоекономічним контрактом від 26.09.2022 №104 (період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення з 01.10.2022 по 18.10.2023), застосовано суму штрафних - пені на суму 348561,8 грн.
Згідно з розрахунку пені за податковим повідомленням-рішенням від 12.02.2024 №4614/0709 (а.с.33): сума заборгованості 131560,00, валюта 978, термін прострочки 18.04.2023-09.05.2023, кількість днів - 22, ставка пені 0,30%, курс НБУ 40,1432, пеня - 348561,80 грн.
Як зазначалося, згідно з рішенням від 26.04.2024 №12140/6/99-00-06-01-02-06 Держаною податковою службою України збільшено розмір нарахованої пені зазначеного податкового повідомлення -рішення на 2483573,28 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 01.05.2024 №22066/0709 за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 26.09.2022 №104 (період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення з 01.10.2022 по 18.10.2023), застосовано суму штрафних - пені на суму 2483573,28 грн.
Згідно з розрахунком до податкового повідомлення-рішення від 01.05.2024 №22066/0709 (а.с.12):
- сума заборгованості 131560,00, валюта 978, термін прострочки 18.04.2023-25.09.2023, кількість днів - 139, ставка пені 0,30%, курс НБУ 40,1432, пеня - 2202276,83 грн.;
- сума заборгованості 113865,00, валюта 978, термін прострочки 26.09.2023-04.10.2023, кількість днів - 9, ставка пені 0,30%, курс НБУ 40,1432, пеня - 123414,45 грн.;
- сума заборгованості 96170,00, валюта 978, термін прострочки 05.10.2023-1610.2023, кількість днів - 12, ставка пені 0,30%, курс НБУ 40,1432, пеня - 138980,58 грн.;
- сума заборгованості 78475,00, валюта 978, термін прострочки 17.10.2023-18.10.2023, кількість днів - 2, ставка пені 0,30%, курс НБУ 40,1432, пеня - 18901,43 грн.
ТОВ «Арттрейдінг» визнає пеню за період з 17.04.2023 по 26.04.2023 року (день прийняття міжнародним комерційним арбітражним судом позову до розгляду), яка повинна складати, за розрахунком позивача) 142592,75 грн (131560 дол.США*0,30%*40,143*9 днів), в іншій частині ТОВ «Арттрейдінг» заперечує розрахунок пені.
Заперечення ТОВ «Арттрейдінг» щодо розрахунку пені з огляду на відсутність підстав для нарахування такої пені, враховуючи рішення рішенням Арбітражного суду при Болгарській ТПП від 10.11.2023 року по справі № 7/2023 судом були дослідженні та відхиленні як необґрунтовані з наведених вище підстав у даному рішенні.
Поряд з цим, позивач вказує, що контролюючим органом неправильно визначено дату отримання позову арбітражним судом та завищено розрахунок пені.
Так, абзацом 1 частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VІІІ у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
За твердженнями відповідача-1 з врахуванням інформації вказаної у рішенні по справі № 7/2023 арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Болгарії позовну заяву прийнято судом до розгляду 10.05.2023 року, відповідно строк зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви.
Проте, зі змісту вказаного рішення вбачається, 26 квітня 2023 року ТОВ «Арттрейдінг» електронною поштою подало до Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Болгарії позовну заяву про повернення коштів за непоставлений товар на загальну суму 133138,00 євро. Паперова версія позовної заяви була отримана Арбітражним судом поштою 10 травня 2023 року.
Вказане підтверджується і резолюцією від 09.11.2023 №ІАС 7/23 Арбітражного суду при Болгарській торгово-промисловій палаті, якою підтверджено отримання позову ТОВ «Арттрейдінг» проти "NICK TRADE BG" LTD електронною поштою 26 квітня 2023 року (а.с.36).
Відповідно до ст. 4 Правил роботи Арбітражного суду при Болгарській торгово-промисловій палаті арбітражний розгляд починається з подання позовної заяви в Секретаріат Арбітражного суду по місцю його знаходження в місті Софія. Позовна заява вважається поданою в день його надходження в Секретаріат Арбітражного суду, а якщо воно направлено по пошті - в день, вказаний на печатці поштової служби в місті направлення.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що дата звернення резидента з позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті та пеня за їх порушення не сплачується.
Враховуючи викладене, день отримання позову ТОВ «Арттрейдінг» проти "NICK TRADE BG" LTD електронною поштою 26 квітня 2023 року є днем, з якого зупиняється нарахування пені за порушення термінів надходження резиденту валютної виручки.
Абз.2 частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VІІІ встановлено, що разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Враховуючи, що строк, встановлений відповідно до статті 13 № 2473-VІІІ, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено, невірно визначена дата зупинення строку нарахування пені, який був поновлений з огляду на відсутність підстав, за якими платник звільняється від відповідальності за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (обґрунтованість чого встановлена вище по тексту рішення), не вплинуло та об'єктивно не могло вплинути на правильність висновків податкового органу про наявність підстав для нарахування пені і на обрахування розміру такої пені.
Враховуючи сукупність викладеного вище, суд доходить висновку про недоведеність обставин, на які посилається позивач у своїй позовній заяві.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та доказів, наявних у матеріалах справи, у взаємозв'язку із нормативним регулюванням спірних правовідносин та обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.02.2024 №4614/0709, від 01.05.2024 №22006610709 прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України, з використанням повноваження відповідно до мети, з якою це повноваження надано, не суперечать вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, оцінивши доводи у сукупності, суд вважає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арттрейдінг» необґрунтованими, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Проте у цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 264 КАС України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Арттрейдінг» відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.