17 вересня 2025 року справа №320/2932/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просив:
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення грошового зобов'язання (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 17273,56 грн. згідно із скасованої вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 15.05.2019 №Ф-60461-17У.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в його інтегрованій картці платника єдиного податку обліковуються неправомірно нараховані зобов'язання. Вважає дії відповідача щодо нарахування ЄСВ по вимозі, яка скасована рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2022, протиправними та зазначає, що відповідачем не приведено інтегровану картку позивача у відповідність до рішення суду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що в інтегрованій картці позивача обліковуються нарахування в автоматичному режимі за січень-грудень 2017 року та щоквартальні нарахування за І кв. 2018 року - ІІ кв. 2020. Також в ІКП обліковується сплата по єдиному внеску у сумі 17273,56 гривень, тому у позивача обліковується недоїмка у сумі 11379,72 гривень. Отже, відповідач при винесенні оскаржуваної вимоги про сплату боргу діяв в межах законодавства, відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 з 22.06.2004 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
01.02.2008 позивач розпочав роботу в якості найманого працівника у ТОВ «Аванті Рекордз», що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці, у зв'язку з чим позивачем було припинено здійснення підприємницької діяльності.
23.07.2020 Дарницькою районною в м. Києві Державною адміністрацією включено відомості про фізичну особу-підприємця з відміткою про те, що свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним.
15.05.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-60461-17У на загальну суму 17 273,56 грн.
Дарницьким відділом державної виконавчої служби у м. Києві було стягнуто з позивача 17273,56 грн незаконно нарахованого боргу (недоїмки) винагороди виконавця та 300 гривень витрат виконавця.
Не погоджуючись з розрахунком суми недоїмки по єдиному внеску, позивачем було оскаржено в судовому порядку вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15 травня 2019 року № Ф-60461-17У.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2022 по справі № 640/28745/21 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-60461-17У. Вказане рішення набрало законної сили.
22.05.2023 позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві щодо повернення стягнутих з ДВС коштів у розмірі 17273,56 грн та судового збору у розмірі 980,00 грн.
Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 16.06.2023 № 49612/6/26-15-13-07-08 повідомлено, що скасування податкової вимоги не скасовує суму боргу по суті. Додатково повідомлено, що згідно з даними ІКС контрольного органу, станом на 14.06.2023, по позивачу обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 11379,82 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, до функцій контролюючого органу, зокрема, входить забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.
Пунктом 63.11 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
Пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України, інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.
З 10.06.2016 набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, згідно з яким оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І).
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов'язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу II).
У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
З 05.04.2021 діє Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, який містить аналогічні положення.
Відповідно до підпункту 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Пунктами 3 і 10 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-60461-17У, якою відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, позивача зобов'язано сплатити суму боргу (недоїмку) у розмірі 17273,56 грн.
Не погоджуючись з вказаною податковою вимогою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2022 по справі № 640/28745/21 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-60461-17У.
Судом було досліджено копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , з якої вбачається, що останній перебував у трудових відносинах: з 01.10.2011 по 15.02.2012 у ТОВ «Джеркі Україна» на посаді менеджера; з 20.09.2012 по 13.12.2013 у ТОВ «Комплекс Агромарс», філія «Гаврилівський птахівничий комплекс», з 01.09.2014 по 14.11.2014 у ТОВ «Громадська безпека» на посаді менеджера; з 01.12.2014 по 28.05.2015 у ТОВ «Центр плюс»; з 01.09.2015 по 24.05.2016 у ТОВ «Продторг-15»; з 08.06.2016 по 16.12.2016 у ТОВ «Автотехцентр-3000»; з 22.04.2017 по 29.05.2018 у ТОВ «Альмагеста»; з 03.08.2018 по 06.12.2019 у ТОВ «Бінотел».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач є учасником системи загальнообов'язкового державного соціального страхування як найманий працівник та саме на роботодавця покладено обов'язок щодо сплати єдиного внеску з його заробітної плати, а тому визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-60461-17У.
Відображення в інтегрованій картці позивача відомостей щодо наявності боргу у розмірі 17273,56 грн свідчить про невідповідність таких даних фактичним обставинам та первинним документам, оскільки вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-60461-17У, яка контролюючим органом пред'являлась до сплати, - була скасована.
У зв'язку із скасуванням вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-60461-17У контролюючий орган зобов'язаний був привести інтегровану картку ОСОБА_1 у відповідність фактичним обставинам для відображення правильних відомостей.
Відтак, у зв'язку із скасуванням в судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-60461-17У в інтегрованій картці позивача повинен бути відсутній борг по такій вимозі.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала би необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Проте, відповідач протиправно не вчинив жодних дій для приведення інтегрованої картки ОСОБА_1 у відповідність фактичним обставинам.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач протиправно не вжив заходів щодо приведення інтегрованої картки ОСОБА_1 у відповідність фактичним обставинам, в частині виключення відомостей про борг у розмірі 17273,56 грн.
Належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення грошового зобов'язання (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 17 273,56 грн., згідно із скасованої вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 15.05.2019 № Ф-60461-17У.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував на підставі частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 шляхом виключення грошового зобов'язання (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у сумі 17273,56 грн згідно із скасованої вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 15.05.2019 №Ф-60461-17У.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.