17 вересня 2025 року справа №320/38464/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ТОВ "Завод Євроформат" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2023 №0049792/0706.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не порушував частину третю статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» № 2473 від 21.06.2018, пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, зокрема граничних строків розрахунків за операціями відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 179/21 від 29.10.2021, так як відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), граничний строк розрахунків зупиняється з дня прийняття до провадження позовної заяви і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 29.10.2021 № 179/21 щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин на суму 195 802,21 ЄВРО (еквівалент 7 603 325,61 грн) до перевірки не було надано. Відповідач вказує, що у зв'язку з тим, що арбітражний розгляд було припинено - строк, встановлений відповідно до статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожен день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що частина п'ята статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» не повинна бути застосована до позивача, так як арбітражний розгляд був припинений Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України внаслідок виконання нерезидентом умов контракту, зокрема поставкою товару, вже після пред'явлення позовної заяви та прийняття її до розгляду міжнародним комерційним арбітражем, що не може бути підставою для нарахування пені згідно абзацу 2 пункту 7 статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції».
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 07.06.2023 № 9396/26-15-07-06-01-17 та № 9397/26-15-07-06-01-17 та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 02.06.2023 № 2743-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 29.10.2021 № 179/21 за період з 29.10.2021 по 13.06.2023 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
Згідно з висновком акту про результати перевірки позивачу встановлено порушення частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473, пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, а саме: несвоєчасне надходження товарів по імпортному контракту від 29.10.2021 № 179/21 у загальній сумі 195 802.21 євро (еквівалент 7 603 325,61 грн).
На підставі контракту № 179/21 від 29.10.2021 та проформ інвойсів № EPICENTRE762 від 29.10.2021 на суму 93077,87 євро та № E7ICENTRE806 від 30.11.2021р. на суму 102724,34 євро, позивачем перераховано на банківській рахунок EPICENTRE CROUP MAKINE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET.LTD.STI (Туреччина):
- 93077,87 євро платіжним дорученням в іноземній валюті № 862 від 03.11.2021;
- 102724,34 євро платіжним дорученням в іноземній валюті № 889 від 09.12.2021.
Відповідно до п. 3.1 контракту № 179/21 від 29.10.2021 р. терміни поставки товару зазначені у проформах-інвойсах, а саме:
- строк поставки товару згідно проформи інвойсу № EPICENTRE762 від 29.10.2021 на суму 93077,87 євро - 01.12.2021;
- строк поставки товару згідно проформи інвойсу № EPICENTRE806 від 30.11.2021 на суму 102724,34 євро - 28.01.2022.
EPICENTRE CROUP MAKINE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET.LTD.STI у порушення умов контакту не було здійснено поставку товару на територію України у визначені контрактом строки, повідомлення про готовність товару до відвантаження позивачу не надходило.
Листом від 24.10.2022 року № 03/Ю/2022 позивач направив EPICENTRE CROUP MAKINE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET.LTD.STI вимогу на українській та англійській мовах негайно виконати умови контракту № 179/21 від 29.10.2021 - поставити товар. Відповідь на зазначений лист позивач не отримав.
На дати здійснення позивачем операцій з оплати вартості товару за контрактом № 179/21 від 29.10.2021 граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів становили 365 календарних днів і складали:
- за платіжним дорученням в іноземній валюті № 862 від 03.11.2021 на суму 93077,87 - 02.11.2022;
- за платіжним дорученням в іноземній валюті № 889 від 09.12.2021 р. на суму 102724,34 - 08.12.2022.
У зв'язку з невиконанням EPICENTRE CROUP MAKINE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET.LTD.STI умов контракту позивач звернувся з позовною заявою № 04/Ю/ 2022 від 31.10.2022, вхідний № 1916 до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України).
01.11.2022 постановою МКАС при ТПП України) прийнято до провадження справу № 216/2022 за позовом ТОВ «Завод Євроформат» (Україна) до EPICENTRE CROUP MAKINE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET.LTD.STI про зобов'язання поставити товар на суму 93077,87 євро.
05.12.2022 постановою МКАС при ТПП України внесені зміни до постанови від 01.11.2022 по справі № 216/2022 щодо зміни позовних вимог ТОВ «Завод Євроформат» (Україна) про зобов'язання EPICENTRE CROUP MAKINE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET.LTD.STI (Туреччина) на загальну суму 195802,21 євро.
Після відкриття МКАС при ТПП України провадження EPICENTRE CROUP MAKINE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET.LTD.STI (Туреччина) здійснило поставку позивачу товару за контрактом № 179/21 від 29.10.2021 р. на загальну суму 195802,21 євро, а саме:
- товар на суму 130816,39 євро згідно інвойсу № 762806 від 22.11.2022; електронної вантажної митної декларації № 22UA100330451469U3 від 16.12.2022, міжнародної товарно- транспортної накладної (CMR) А № 003440 від 05.12.2022;
- товар на суму 64985,82 євро згідно інвойсу № 782808 від 12.12.2022, електронної вантажної митної декларації № 22UA100330451834U3 від 20.12.2022, міжнародної товарно- транспортної накладної (CMR) № 3377 від 12.12.2022.
23.12.2022 постановою МКАС при ТПП України припинено арбітражний розгляд справи № 216/2022 за позовом ТОВ «Завод Євроформат» про зобов'язання EPICENTRE CROUP MAKINE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET.LTD.STI (Туреччина) поставити товар на загальну суму 195802,21 євро у зв'язку з поставкою товару після пред'явлення позову.
Не погоджуючись з висновками перевірки ТОВ «Завод Євроформат» надало до ГУ ДПС у м. Києві заперечення № 28/23 від 28.06.2023 до акта про результати перевірки.
За результатами розгляду заперечень висновки акту про результати перевірки залишено
без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі акту про результати перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення (форма «С») від 20.07.2023 № 0049792/0706, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та частини п'ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473 застосовано до ТОВ «Завод Євроформат» суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 569821,99 грн.
Позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення № 23/Ю/2023 від 03.08.2023.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги № 28394/6/99-00-06-01-02-06 від 25.09.2023, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.
Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно із підпунктом 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Спірні правовідносини врегульовані Законом № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція).
Статтею 13 Закону № 2473, визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.
Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до пункту 21 Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 7 Інструкції, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 “Експорт», ЕК-11 “реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), -за операціями з експорту товарів. Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).
Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Частиною третьою статті 3 Закону № 2473, визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.
Частиною п'ятою статті 13 Закону № 2473, передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Тож, з наведеного слідує, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.
Згідно частини сьомої статті 13 Закону у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Суд зазначає, що аналіз частини сьомої статті 13 Закону свідчить про те, що підставою для несплати пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів є рішення суду про задоволення позову.
При цьому, аналогічні наслідки мають наставати і у разі, коли провадження у справі припиняється (закривається) за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку із тим, що нерезидент виконав зобов'язання за контрактом після подання позовної заяви до суду.
Наведений вище висновок підтверджується абзацом 3 частини сьомої статті 13 Закону, яким передбачено, що пеня за порушення граничного строку розрахунків нараховується лише у разі ухвалення судом рішення про закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України.
Після відкриття МКАС при ТПП України провадження EPICENTRE CROUP MAKINE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET.LTD.STI (Туреччина) здійснило поставку позивачу товару за контрактом № 179/21 від 29.10.2021 р. на загальну суму 195802,21 євро, а саме:
- товар на суму 130816,39 євро згідно інвойсу № 762806 від 22.11.2022; електронної вантажної митної декларації № 22UA100330451469U3 від 16.12.2022, міжнародної товарно- транспортної накладної (CMR) А № 003440 від 05.12.2022;
- товар на суму 64985,82 євро згідно інвойсу № 782808 від 12.12.2022, електронної вантажної митної декларації № 22UA100330451834U3 від 20.12.2022, міжнародної товарно- транспортної накладної (CMR) № 3377 від 12.12.2022.
23.12.2022 постановою МКАС при ТПП України припинено арбітражний розгляд справи № 216/2022 за позовом ТОВ «Завод Євроформат» про зобов'язання EPICENTRE CROUP MAKINE AKARYAKIT INSAAT SANAYI VE DIS TICARET.LTD.STI (Туреччина) поставити товар на загальну суму 195802,21 євро у зв'язку з поставкою товару після пред'явлення позову.
Так, враховуючи вищевикладене, у відповідача були відсутні підстави для нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 569821,99 грн.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Законом України “Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: “пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.
Таким чином, ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов'язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України “Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.
Верховний Суд у постанові від 28 березня 2024 року по справі №380/17879/22 сформулював висновок, відповідно до якого “пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України “Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Застосовуючи такий висновок Верховного Суду до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 11 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виходячи з аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи, що позивачем під час розгляду справи сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 8547,33 грн, то за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 8547,33 грн.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.07.2023 №0049792/0706.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Євроформат" судовий збір в розмірі 8547,33 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.