про прийняття звіту про виконання судового рішення
17 вересня 2025 року м. Київ № 320/25699/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
в с та н о в и в :
від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій заявник просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №320/25699/23, а у разі не надання до Київського окружного адміністративного суду належного звіту про виконання у повному обсязі рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 320/25699/23 накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вказану заяву обґрунтовує тим, що відповідач протягом тривалого часу не виконує рішення Київського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, зокрема досі не здійснив перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 без обмеження її максимальним розміром, що є порушенням приписів законодавства та прав позивача.
Зазначив, що 08.02.2024 рішення суду у справі № 320/25699/23 набрало законної сили, вказане рішення відповідачем не оскаржувалося.
Вказує також, що 05.03.2024 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі виконавчого листа №320/25699/23, виданого судом 13.02.2024, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74324019, якою боржнику було запропоновано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Також зазначив, що 08.05.2024 звернувся до відповідача із заявою, про надання відповіді щодо вжитих заходів на виконання рішення суду.
Листом від 08.05.2024 відповідачем повідомлено позивачу, що рішення суду не виконано, оскільки пенсійному органу не є зрозумілим, чи має він право перераховувати пенсію позивачу без обмеження її максимальним розміром у зв'язку із подальшим проведенням індексації в пенсії та змінами в законодавстві.
Ухвалою від 26.04.2024 вказана заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про роз'яснення судового рішення була залишена Київським окружним адміністративним судом без задоволення, з огляду на чіткість та зрозумілість судового рішення.
Відтак, позивач, вказує, що на день подання заяви рішення суду, що набрало законної сили, досі не виконано, а тому задля контролю такого виконання, просить зобов'язати відповідача подати звіт щодо його виконання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 320/25699/23 задоволено, встановлено судовий контроль, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року в адміністративній справі № 320/25699/23.
На виконання вимог ухвали суду від 06.02.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» 11.04.2025 від представника відповідача надійшов звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 призначено судове засідання з розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року в адміністративній справі № 320/25699/23.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву із усіма доданими матеріалами, судом встановлено таке.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі № 320/25699/23 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві викладене у листі від 07.07.2023 № 22643-21202/А-02/8-2600/23 щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).
Вказане рішення суду набрало законної сили 08.02.2024.
13 лютого 2024 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі № 320/25699/23.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про роз'яснення судового рішення.
20.08.2024 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 03.12.2024 передано раніше визначеному складу суду для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового призначено до розгляду в порядку письмового провадження; запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду пояснення на вказану заяву.
06.01.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшли пояснення щодо виконання судового рішення у справі № 320/25699/23.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 року відмовлено в прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.01.2025 №2600-0804-7/277.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №320/25699/23 два місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Накладено штраф на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у сумі 60 560,00 грн, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі адміністративним за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 - скасовано в частині накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у сумі 60 560,00 грн, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 - залишено без змін.
На виконання вимог ухвали суду від 02.05.2025 від представника відповідача надійшов звіт про виконання судового рішення від 03.07.2025 № 2600-0804-8/121169. У вказаному звіті повідомлено суд про виконання означеного судового рішення у повному обсязі шляхом здійснення перерахунку та виплати пенсії, яка після перерахунку з 01.12.2019 по 31.03.2025 не обмежена максимальним розміром. Сума доплати до перерахунку становить 187214,67 грн. Щодо виплати заборгованості з перерахованої пенсії відповідач зазначив, що в силу вимог пунктів 4, 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, черговість виконання рішень визначається датою її надходження до боржника.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у м.Києві внесено до автоматизованої бази даних у підсистемі Реєстр судових рішень ІКІС ПФ відомості про зобов'язання з виплати заборгованості ОСОБА_1 на виконання рішення у справі № 320/25699/23 з 01.12.2019 по 31.03.2025 у сумі 187214, 67 гривень.
11.08.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій просив проводити розгляд звіту за його участі у судовому засіданні. Додатково 19.08.2025 (зареєстровано 21.08.2025) позивачем подано заяву щодо неприйняття звіту відповідача.
Ухвалою суду від 28.08.2025 призначено судове засідання з розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року в адміністративній справі № 320/25699/23.
У судовому засіданні представник відповідача вказаний звіт підтримала та просила його прийняти. Позивач та його представник проти прийняття звіту заперечили. В обґрунтування зазначили, що станом на 01.01.2025, 01.03.2025, так і на 01.07.2025 пенсія виплачується в обмеженому розмірі відповідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2025.
Розглядаючи звіт відповідача щодо виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Конституційний Суд України, аналізуючи приписи Основного Закону України щодо обов'язковості виконання судових рішень, неодноразово наголошував на потребі визначити на законодавчому рівні належні й дієві національні юридичні механізми здійснення судочинства та виконання судових рішень, які засновані на основних засадах судочинства, що їх установлено в Конституції України, та які уможливлюють забезпечення судового захисту, поновлення порушених прав і свобод особи.
Так, Конституційний Суд України вказував, що виконання судового рішення охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); «обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання» (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р (II)/2019).
Крім того, в Рішенні від 01.03.2023 №2-р (II)/2023 Конституційний Суд України вказав на те, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси.
Для належного та своєчасного виконання судових рішень в адміністративних справах суд повинен здійснювати контроль за їх виконанням, про що детально зазначено в розділі IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» Кодексу адміністративного судочинства України, у якому визначено повноваження адміністративного суду з питань контролю за виконанням судових рішень.
Судовий контроль за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина, окрім розв'язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюється законність дій суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний виконати рішення суду, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку такого суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи під час вчинення дій (прийняття відповідних рішень) на виконання рішення суду. Брак визначених на законодавчому рівні належних і дієвих національних юридичних механізмів, які засновані на основних засадах судочинства й здатні забезпечити судовий захист, поновлення порушених прав і свобод кожної особи, може призвести до невиконання державою позитивного обов'язку виконати судове рішення (як невіддільного складника права кожного на судовий захист) з огляду на ускладнення або унеможливлення такого процесу, обов'язковості судових рішень, які набрали законної сили, чим спричинить порушення права особи на доступ до суду, знівелює дієвість судочинства, що є несумісним із принципом верховенства права, що його встановлено частиною першою статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини першої-другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Суд наголошує на тому, що подання особою, на користь якої ухвалено судове рішення, заяви в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення спрямоване на забезпечення належного виконання судового рішення.
Виконання судового рішення є умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист. Визначена статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України процедура судового контролю за виконанням судового рішення спрямована на забезпечення обов'язкового виконання судового рішення, ухваленого на користь особи, задля реального захисту та поновлення її прав, свобод, інтересів, що зазнали порушення, без гарантування яких неможливо забезпечити право кожного на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 10 Бюджетного кодексу України видатки та кредитування бюджету класифікуються за:
1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);
2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);
3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).
Відповідно до частини другої статті 10 Бюджетного кодексу України програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом), за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах, при цьому визначається шляхом розподілу видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) за бюджетними програмами у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) і може бути уточнена під час виконання державного бюджету (місцевого бюджету) при внесенні змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та у разі застосування положень частини шостої статті 23 та частини другої статті 24 цього Кодексу.
Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету.
З матеріалів справи вбачається про виконання судового рішення у цій справі, після встановлення нового строку для подання звіту, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019, після чого пенсія виплачувалася без обмеження максимальним розміром, що підтверджується наявними у справі розрахунками пенсії станом на 01.12.2019, 01.07.2020, 01.12.2020, 01.07.2021, 01.12.2021, 01.03.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024. З наданого відповідачем розрахунку на доплату пенсії від 01.07.2025 вбачається, що загальна сума донарахованої пенсії позивача складає 187214,67 грн.
Виходячи зі змісту як заяви про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, так і заяви про неприйняття звіту вбачається, що позивач фактично не погоджується із тим, що починаючи з грудня 2019 року розмір його пенсії неодноразово збільшувався, але з 01.01.2025 відповідач продовжує проводити всі розрахунки пенсії, виходячи з розмірі 25380,58 грн, а з 01.03.2025 у розмірі 25980,58 обмеживши розмір пенсії позивача відповідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2025 та застосовуючи до пенсії понижуючі коефіцієнти. На підтвердження означених обставин матеріали справи містять розрахунки пенсії станом на 01.01.2025 та 01.03.2025.
З цього приводу слід зазначити, що з самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк.
Тобто, відповідач був зобов'язаний на виконання судового рішення нараховувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром до моменту настання таких випадків:
1 - зміна правого статусу позивача;
2 - зміна законодавства.
У даному випадку має місце настання такого випадку, як «зміна законодавства», яке регулює питання «встановлення», «продовження» чи «припинення» доплат.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
З огляду на вищевикладене, з січня 2025 року розмір пенсії позивача обмежено відповідно до нового нормативно-правового акта, якого не існувало на час вирішення спірних правовідносин, що були предметом розгляду у цій справі. Вказаний нормативний акт не аналізувався судом на предмет можливості його застосування, відтак такий аналіз не може бути здійснений під час розгляду заяви в порядку статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказане свідчить про наявність нового індивідуально-правового спору, який може бути вирішено лише у порядку судового оскарження, а не під час вирішення питання про зобов'язання подати звіт про виконання.
Матеріалами справи підтверджується, що судове рішення виконано до прийняття змін у законодавстві, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для подання повторного звіту про виконання рішення у справі та незатвердження звіту від 03.07.2025.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що право позивача на отримання пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів чи інших перерахунків, проведених після 01.01.2025 підлягає захисту у межах окремого судового провадження та не було предметом спору у даній справі, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права позивача, а не ті, які були порушені у майбутньому у зв'язку зі зміною нормативно-правового регулювання у тій чи іншій сферах.
Суд також не надає оцінку доводам позивача, що відповідачем не приймалось окремого рішення про перерахунок його пенсії, а розрахунок не є рішенням в розумінні Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки такі підстави виходять за межі розгляду звіту про виконання судового рішення у цій справі.
При цьому, суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати заборгованості по пенсії пов'язане з об'єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України. Відповідач долучив до звіту документальні докази того, що на виконанні Пенсійного фонду України та його територіальних органів знаходяться десятки тисяч рішень судів про нарахування та здійснення пенсійних виплат, в той час як заборгованість держави перед пенсіонерами зросла, що відповідно ускладнює її своєчасне погашення.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідачем виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №320/25699/23, що підтверджується протоколами про перерахунок пенсії.
З урахуванням означених обставин, за відсутності жодних інших доводів позивача щодо невиконання судового рішення у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 03.07.2025 №2600-0804-8/121169 про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.07.2025 №2600-0804-8/121169 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 08.01.2024 у справі №320/25699/23.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення тексту ухвали.
Суддя Шевченко А.В.