21 травня 2025 року № 640/19482/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Хоменка В.В., представника відповідача Ліщук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Омега Комплект 2023» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кофемакс» (далі - ТОВ «Кофемакс») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№00046480702, 00046460702, 00046410702, 00046430702, 00046530702 від 24.12.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022 позовну заяву ТОВ «Кофемакс» залишено без руху у зв'язку із наявністю у ній недоліків та запропоновано позивачу у встановлений судом строк подати заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також документ про сплату судового збору за подання позовної заяви.
На виконання вимог ухвали окружного суду ТОВ «Кофемакс» подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду та докази оплати судового збору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ТОВ «Кофемакс» подало до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.05.2023 залишив скаргу ТОВ «Кофемакс» без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 - без змін.
Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023, ТОВ «Кофемакс» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення й направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Верховного суду від 28.09.2023 касаційну скаргу ТОВ «Кофемакс» з обмеженою відповідальністю «Кофемакс» задоволено.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 скасовано, справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний судміста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/19482/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 прийнято адміністративну справу №640/19482/22 до провадження судді Щавінського В.Р. та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 враховуючи клопотання позивача та обставин даної адміністративної справи, необхідності у встановленні обставин та заслуховуванні сторін, з метою повного та всебічного її розгляду, вирішено про необхідність призначення даної адміністративної справи до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні призначеному на 01.04.2024, представник позивача заявив клопотання, що у даній справі слід врахувати те, що назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Кофемакс», змінена на нову назву - Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра Омега Комплект 2023».
Протокольною ухвалою від 01.04.2024 суд вирішив, врахувати зміну назви позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофемакс», на нову назву - Товариство з обмеженою відповідальністю «Астра Омега Комплект 2023».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 витребувано у Територіального управління БЕБ у м. Києві (вул. Німецька, 1/32, м. Київ, 03150): належним чином завірену копію висновку експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 17.09.2024 №21357/21358/23-71, яку виконано в рамках кримінального провадження №72023100200000011 від 23.02.2023.
У судове засідання, призначене на 21.05.2025 прибули представник позивача та представник відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Пояснено, що позивачем під час ведення господарської діяльності, враховуючи її характер та зміст, щоденно здійснюється велика кількість господарських операцій з придбання та продажу (поставки) товарів покупцям. Зазначені операції підлягають оформленню відповідно до стандартів бухгалтерського обліку та положень Податкового кодексу України. Зведені дані опрацьовуються за допомогою програм автоматизованого обліку « 1С Бухгалтерія». При цьому, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції.
Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. Вказує, що підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань слугували висновки акта перевірки про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам із контрагентами, оскільки, на переконання податкового органу, договори укладені позивачем із контрагентами не має мети реального настання правових наслідків обумовлених змістом правочину. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
У грудні 2021 року посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві на підставі Наказу від 25.11.2021 №9383 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кофемакс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по дату завершення перевірки, валютного за період з 01.01.2017 по дату завершення перевірки, ЄСВ за період з 12.05.2015 по дату завершення перевірки та іншого законодавства за відповідний період.
За результатами перевірки складений Акт від 24.12.2021 №94386/26-15-07-02-01/3978724, відповідно до висновків якого встановлено порушення:
1. п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 ПК України, пунктів 4, 7, 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», в результаті чого занижений податок на прибуток підприємства у розмірі 2 227 589,00 грн.
2. п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 188.1. ст. 188, пункту 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижений податок на додану вартість, який сплачується до державного бюджету у розмірі 4 309 648,00 грн.
3. п. 201.1, 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України, в частині відсутності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на суму ПДВ 4 843 729,00 грн.
4. п. 57.3 ст. 57 ПК України, у зв?язку із несвоєчасною сплатою грошового зобов?язання з податку на додану вартість у розмірі 5 555,70 грн.
На підставі Акту перевірки від 24.12.202 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті наступні податкові повідомлення рішення від 31.01.2022:
- 00046480702 щодо накладення штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 1388,93 грн;
- 00046460702 відповідно до якого встановлено завищення розміру від?ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2021 року у розмірі 534081 грн;
- 00046410702 відповідно до якого донараховано податкове зобов?язання з податку на додану вартість у сумі 5387060,00 грн у тому числі за основним платежем у розмірі 4309648,00 грн, а також штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1077412,00 грн;
- 00046430702 відповідно до якого донараховано податкове зобов?язання з податку на прибуток підприємств у сумі 2540889,00 грн у тому числі за основним платежем у розмірі 2 227589,00 грн, а також штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 313200,00 грн;
- 00046530702 щодо накладення штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 86318,75 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач у лютому 2022 року звернувся із адміністративною скаргою до ДІС України щодо їх скасування.
Рішенням про результати розгляду скарги від 14.07.2022 №7208/6/99-00-06-01-03-06, скарга позивача задоволена частково, - ППР №00046480702 скасовано, ППР №00046460702 №00046410702, №00046430702, №00046530702 залишені без змін.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.01.2022 №00046460702 №00046410702, №00046430702, №00046530702 протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі ПКУ).
Згідно з п. 44.1 статті 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов?язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов?язаних з визначенням об?єктів оподаткування та/або податкових зобов?язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов?язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, із змінами і доповненнями (надалі - Закон №996-XIV) та Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (надалі - Положення №88).
Так, статтею 2 Закону №996-XIV визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб?єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов?язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно п. 1 ст. 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності до вимог ст. 1 Закону № 996-XIV, первинний документ, який містить відомості про господарську операцію, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов?язань, власному капіталі підприємства.
Первинні документи повинні мати такі обов?язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання; назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов?язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений вищезазначеним Законом.
Відповідно до ст. 4 Закону №996-XIV, бухгалтерський облік та фінансова звітність базуються на принципах, серед яких: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв?язку з чим особисте майно та зобов?язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Виходячи з норм Закону №996, підприємство має у повному обсязі відобразити у регістрах бухгалтерського обліку всі здійснені господарські операції, за результатами здійснення яких складено належним чином оформлені первинні документи.
Згідно пункту 2 Положення №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
У відповідності до п. 2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов?язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Згідно п. 2.15 Положення №88, первинні документи підлягають обов?язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність і обов?язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічні ув?язка окремих показників.
Відповідно до п. 2.16 Положення №88, забороняється приймати до виконання первинні документи що суперечать законодавчим та нормативним яктам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого
майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.
Згідно п. 1.2 Положення №88, господарські операції відображаються у бухгалтерскому обліку методом суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №996-XIV та пункту 2.14 Положення №88, відповідальність за недостовірність відображених даних у первинних документів несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Отже, документальним підтвердженням оформлення господарських операцій між суб?єктами підприємницької діяльності в рамках укладених між ними договорів є належним чином складені первинні документи, на даних яких базується бухгалтерський та податковий облік.
Судом встановлено, що в акті перевірки зазначено про те, що у зв?язку із встановленими розбіжностями та у зв?язку із відсутністю відображення у податковому обліку безоплатно отриманих товарів у складі доходу підприємства, із встановленими розбіжностями, та у зв?язку із не оприбуткуванням товарів на складі, які перетнули митний кордон України, та відсутності відображення вказаних операцій, в податковому обліку (умовне нарахування ПДВ або постачання товарів нижче ціни придбання) посадовій особі (представнику).
Відповідно підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5 статті 198 ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.19 підпункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Отже, вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, в тому числі і фізичних осіб-підприємців. При цьому проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Водночас, нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, в межах якої вона була призначена (ініційована).
За змістом наведених норм, платник податку зобов'язаний самостійно нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
При цьому під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.
Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Крім того, положення підпункту 20.1.19 підпункту 20.1 статті 20, пункту 198.5 статті 198 ПК України вказують на те, що контролюючий орган наділений правом вимагати проведення інвентаризації під час здійснення ним відповідної перевірки саме з метою використання отриманих відомостей в межах цієї ж перевірки.
Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року № 879 (далі - Положення № 879).
Відповідно до пункту 2 вказаного Положення останнє застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Абзацом 6 пункту 7 Положення № 879 встановлено, що проведення інвентаризації є обов'язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. Інвентаризація має розпочатися в термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цього органу, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
Пункт 18 розділу ІІ Положення №879 передбачає, що інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами.
Таким чином, лише виявлені під час перевірки в ході інвентаризації або обстеження території приміщень нестачі ТМЦ - єдиний установлений законом спосіб доказування їх нестачі чи наявності у платника і, відповідно, використання чи невикористання ним таких товарів в операціях, що не є його господарською діяльністю. Обставини мають підтверджуватися суто визначеними законодавством, а не якимись іншими, засобами доказування, як наприклад, співставлення первинних документів з бухгалтерськими регістрами.
Аналогічний висновок міститься у постанові КАС ВС від 06.02.2020 року у справі № 807/1556/17.
Водночас, за результатами проведеної ТОВ «КОФЕМАКС» інвентаризації не встановлено відхилень фактичної наявності запасів від даних бухгалтерського обліку.
Перевіркою зроблено висновки, що ТОВ «КОФЕМАКС» за результатами проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей фактично підтверджено безоплатне отримання товарів. Щодо безоплатного отримання товарів суд азначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження придбання товару, позивачем було надано зовнішньоекономічні контракти, укладені ТОВ «КОФЕМАКС» з постачальниками-партнерами: BERO Polska sp z 0.0 (Польща), Collaborativ Coffe Sours (Норвегія), MARETERRA 20035.I. (Іспанія), Touton Specsfltses GmbH (Німеччина), Ipanema Comercial e Exportadora S.A. (Бразилія), NORDIC APPROACH AS (Норвегія), CARAVELA Limited (Великобританія), Iniciativas Comerciales Navarras, S.A. (Іспанія), CTS Coffce Trading Stehl GmbH (Німеччина), Gollucke & Rothfos GmbH та ін.
Зокрема, в наданих доказах наявні договори на постачання зеленої не обсмаженої з кофеїном та без кофеїну сортів Робуста та Арабіка, які укладені між іноземними постачальниками і покупцем - ТОВ «КОФЕМАКС», які діяли протягом періоду з 01.01.2018 по 30.09.2021.
За умовами вищезазначених контрактів (договорів) з іноземними постачальниками, кількість, ціна, асортимент та умови поставки зазначаються у інвойсах або специфікаціях.
Поставка товару здійснювалася на підставі митних декларацій від 26.02.2018 № 403384, від 12.03.2018 № 404253, від 04.02.2019 № 401837, від 04.02.2019 № 401837, від 22.04.2019 №407380, від 06.08.2019 № 624369, від.20.08.2019 № 416027, від 28.10.2019 № 630253, від 10.02.2020 № 402228, від 18.02.2020 № 402867.
Також в матеріалах справи наявні інвойси, CMR до зовнішньоекономічних контрактів, договори про надання транспортно-експедиторських послуг з організації і виконання перевезень вантажів у міжнародних та/або внутрішніх сполученнях, укладені між ТОВ «КОФЕМАКС'з наступними експедиторами:
- ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЕНД ЛЕНД» (код ЄДРПОУ 37607311) -
Договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №2017/1206-ГЛ від 30.11.2017;
- ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» (код ЄДРПОУ 36554180) - Договір про надання транспортно-експедиторських послуг у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів №1345/17 від 04.12.2017;
- ТОВ «Дженерал транс Альянс Логістик» (код ЄДРПОУ 39174532) Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №40-UA від 15.08.2018;
- ТОВ «Р-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 37823960) - Договір про надання транспортно-експедиторських послуг №04 від 15.01.2018;
- ТОВ «ТРАНСПОРТИР ГРУП» (код ЄДРПОУ 42198181) - Договір про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні №1501/19 від 15.01.2019;
- ТОВ «ФТЛ Сервіс Україна» (код ЄДРПОУ 40826406) - Договір про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні №ФТЛ00657 від 16.07.2020;
- ТОВ «Бест-Авто-Транс» (код ЄДРПОУ 36923872) - Договір на транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажу у міжнародному сполученні №100 від 30.11.2021.
Окрім цього, серед наданих документів суду надані регістри бухгалтерського обліку щодо відображення операцій з оприбуткування кави зеленої в асортименті, зокрема, по рахунках 281 «Товари на складі», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками».
Тому, за результатами дослідження наданих документів ТОВ «КОФЕМАКС» підтверджено відхилення обсягу отриманих товарів в обліку підприємства від даних митних декларацій, у загальної кількості 2834,65 кг на суму 838 258,00 грн, у тому числі:
- у 2018 році - 419 кг на суму 127 093,18 грн;
- у 2019 році - 352,9 кг на суму 25 690,80 грн;
- у 2020 році - 2052,75 кг на суму 685 474,06 грн.
Відтак, за даними бухгалтерського обліку на підставі видаткових накладних обсяг безоплатно отриманого товару 2 834,65 кг був повністю проданий протягом звітного року, в якому здійснено оприбуткування.
Відповідно до П(с)БО 9 «Запаси» пункт 12 визначено, що Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих
постачальником (продавцем); суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Суд зауважує, що Відповідачем під час розгляду справи в суді не наведено методику визначення собівартості «безоплатно отриманої кави», оскільки як вбачається з пояснень Відповідача, дана кава не була імпортована, тобто застосовувати до даної кави - ціни визначені у вантажно-митних деклараціях не відповідає пункту 12 П(с)БО 9 «Зобов'язання».
Відповідно до п. 21 П(с)БО 15 «Дохід» визначено, що 21. Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.При продажу безоплатно отриманих товарів їх первісна вартість списується у дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів», а дохід відображається за кредитом субрахунку 702 «Дохів» від реалізації товарів».
З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що товар в розмірі 2 834, 65 кг був реалізований. Тобто, ГУ ДПС не вживалися жодні дії для визначення «собівартості реалізованого товару».
При цьому, на підставі наявних у матеріалах справи регістрів бухгалтерського обліку, а саме «Обороти рахунку 702», ТОВ «КОФЕМАКС», підтвердити відображення в бухгалтерському обліку на рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» суми доходу від реалізації безоплатно отриманих товарів з нульовою собівартістю не видається за можливе, оскільки в наданих регістрах відсутня деталізація по отриманих ТМЦ, а відображено лише загальні дані у розрізі місяців за період з січня 2018 року по вересень 2021 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, у суду відсутня можливість встановити «базу оподаткування», що в свою чергу унеможливлює підтвердження встановленого ГУ ДПС порушення.
Відповідно до п. 134.1.1 ст.134 ПКУ, об?єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансової звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового Кодексу України. Дохід від безоплатно отриманих активів відображається за правилами бухгалтерського обліку, який включає як дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), так і інші операційні доходи.
Враховуючи вищезазначене, дохід від реалізації безоплатно отриманих товарів визначений та задекларований ТОВ «КОФЕМАКС» у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік.
Отже, зазначене в Акті перевірки заниження показників у р. 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» податкових декларацій з податку на прибуток ТОВ «КОФЕМАКС» на загальну суму 838258, 00 грн документально не, та як наслідок, не підтверджується заниження податку на прибуток в сумі 150 886,44 грн
Щодо встановлення ГУ ДПС відсутності відображення ТОВ «КОФЕМАКС» в бухгалтерському та податковому обліку доходу на суму безоплатно отриманих активів (товарів), а саме: в порушення вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, в 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201,4, п. 201.10 ст. 201 ПКУ; п. 5, п. 7, п. 21 П(С)БО 15 «Дохід» встановлено заниження задекларованих ТОВ «КОФЕМАКС» показників у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2018 - 2021 роки на загальну суму 11 516 523,00 грн (в тому числі: за 2018 рік на суму 3951756Ю00 грн; за 2019 рік на суму 2850524,00 грн; за 2020 рік на суму 4103594,00 грн; за 2021 рік на суму 610 649,00 грн)
Дане порушення вплинуло на встановлення порушення щодо заниження податкових зобов?язань з податку на додану вартість на суму 2 303 305,00 грн, а також встановлено порушення, щодо не реєстрації в ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 2 303 305,00 грн.
Так, статтею 10 Закону №996-XIV визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов?язані проводити інвентаризацію активів і зобов?язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об?єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення е обов?язковим згідно з законодавством.
Отже, законодавчо визначено, що для підтвердження правильності та достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, підприємства (незалежно від форм власності) зобов?язані проводити інвентаризацію майна, коштів і фінансових зобов?язань.
Враховуючи наведене, інвентаризація - це послідовність практичних дій із документального підтвердження наявності, стану та оцінки майна й бов??язань підприємства для забезпечення достовірності даних обліку й звітності.
Порядок проведення інвентаризацій та відображення у обліку виявлених при інвентаризації розбіжностей регулюється Положенням про інвентаризацію активів та зобов?язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142 (надалі - Положення №879).
Згідно п. 1 р. І Положення № 879, він визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов?язань та оформлення її результатів.
Відповідно до п. 5 р. І Положення №879, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів та зв?язків
перевіряються та документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання та оцінка. При цьому забезпечуються:
- виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти за дображення зобов?язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;
- установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;
- виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних устивів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;
- виявлення активів і зобов?язань, які не відповідають критеріям визнання.
У цьому контексті суд зазначає, що матеріали справи містять:
- наказ ТОВ «КОФЕМАКС» від 13.05.2015 №1 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику»;
- наказ ТОВ «КОФЕМАКС» від 04.12.2017 №2 «Про внесення змін в наказ про облікову політику №1 від 13.05.2015 року»;
- наказ ТОВ «КОФЕМАКС» від 04.12.2017 №1-інв «Про створення постійно діючої інвентаризаційної комісії»;
- протоколи засідання інвентаризаційної комісії ТОВ «КОФЕМАКС» за період з 01.01.2018 по 30.09.2021;
- бухгалтерські довідки, оформлені за результатами інвентаризацій (2018-2021 рр);
- договір про надання комплексного логістичного обслуговування №21/12-18 від 21.12.2018.
Згідно умов договору №21/12-18 від 21.12.2018 укладеного між ТОВ «КОФЕМАКС» (Замовник) та ТОВ «ПРАЙМЕРІ ПЛЮС» (Виконавець), сторонами (серед іншого) визначено наступне:
1) виконавець зобов?язаний на підставі Заявок Замовника отримувати, відвавантажити за вказівкою Замовника Товари, передані Виконавцю Замовником і надавати Замовнику послуги зі складської обробки, обліку Товарів та інші послуги, вартість, найменування і порядок надання яких значається цим договором та додатками до нього, а Замовник зобов?язується катити вартість зберігання і вартість наданих послуг згідно з розцінками та вовами, встановленими у цьому договорі та додатках до нього (п. 1.1);
2) зберігання Товару здійснюється на складі Виконавця за адресою: Вишневе, вул. Промислова, 5 (п. 1.2);
3) сторони проводять фізичну інвентаризацію залишків Товару на складі за обов?язкової участі представників Виконавця і Замовника. Дата проведення вентаризації погоджується сторонами додатково, але така інвентаризація не частіше за кожні шість календарних місяців та повідомлення про бажання проведення чергової інвентаризації надсилається Замовником Виконавцеві не менш ніж за 10 робочих днів до бажаної дати її проведення (п. 7.1);
4) вартість послуг комплексного логістичного обслуговування та складської обробки Товару встановлюються додатками до договору, які є його невід?ємною частиною (п. 8.1);
5) за фактом надання послуг, Виконавець надає Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг та надсилає електронну копію такого Акту на електронну адресу Замовника (п. 8.6);
6) всі зміни та доповнення до договору дійсні, якщо вони складені у восьмовій формі у вигляді Додаткової Угоди, або Додатку до цього договору і підписані уповноваженими представниками обох сторін.
Дослідженням наявних в наданих матеріалах протоколів засідання інвентаризаційної комісії ТОВ «КОФЕМАКС» за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 встановлено, що кожен з них затверджений директором ТОВ «КОФЕМАКС» та на їх підставі Товариством складені бухгалтерські довідки, за якими проведені коригування облікових даних про залишки товару у системі бухгалтерського обліку для проведення їх у довідність до даних фактичної наявності в місці зберігання в розрізі номенклатури.
Залік суми нестачі в межах суми надлишків зі змістом проводки «Пересорт кави зеленої необсмаженої» у бухгалтерському обліку відображається внутрішнім проведенням: Дт 281 - Кт 281, що було здійснено в обліку ТОВ «КОФЕМАКС».
Судом здійснено дослідження наданих оборотно сальдових відомостей по рахунку 281 та бухгалтерських довідок та встановлено, що відбувся залік нестачі в межах суми надлишків кави зеленої (обмсмаженої) у результату пересорту в сумі 11 517 873, 51 грн.
Слід зауважити, що ПКУ не містить окремих норм щодо порядку оподаткування результатів регулювання інвентаризаційних різниць, тому необхідно враховувати загальні норми (пп. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).
Враховуючи вищезазначене, якщо надлишки і нестачі утворилися по товарно-матеріальних цінностях тотожної кількості і які мають однакове найменування, надлишки і нестачі утворилися в однієї матеріально-відповідальної особи і в одному і тому ж інвентаризаційному періоді, при цьому, результати регулювання інвентаризаційних різниць відображені в інвентаризаційної документації, то:
- сума перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, підлягає віднесенню до складу інших доходів;
- якщо вартість нестачі понад норми природного убутку більше, ніж ергість цінностей, що виявилися у надлишку, різниця у вартості товарів (у роі якщо винних осіб не встановлено) відноситься до складу інших витрат пераційної діяльності та відображається на рахунках за дебетом 947 «Нестачі і зарати від псування цінностей» та кредитом 281 «Товари на складі» (п. 5.7 Методичних рекомендацій №2).
Таким чином, враховуючи наявність протоколів засідання інвентаризаційної комісії, бухгалтерських довідок, спростовується твердження ГУ ДПС про безоплатне отримання товару на суму 11 517 873, 51 грн.,
Отже, зазначене в Акті перевірки від 24.12.2021 № 94386/26-/5-07-02-01-17 39787249 заниження задекларованих ТОВ «КОФЕМАКС» показників у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» податкових декларацій з податку на прибуток підприємства на загальну суму 11 516 523 грн, документально не підтверджується, та, як наслідок, не підтверджується встановлене в Акті перевірки заниження податку на прибуток в сумі 2 072 974,14 грн.
Як зазначалось вище, з описової частини Акта перевірки порушення стосовно заниження задекларованого доходу ТОВ «КОФЕМАКС» на загальну суму 11 516 523,00 грн, вплинуло на нарахування податкових зобов?язань з ПДВ.
Враховуючи те, що за результатами дослідження первинної документації ТОВ «КОФЕМАКС» щодо заліку суми нестачі в межах суми надлишків у результаті пересортиці документально не підтверджується, зазначене в Акті перевірки заниження задекларованих доходів на загальну суму 11 516 523 грн., з оподаткування податком на додану вартість також відсутня.
Як наслідок, зазначене в Акті перевірки від 24.12.2021 №94386/26-15-7-02-01-17/39787249 заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «КОФЕМАКС» на загальну суму 2 303 305 грн. документально не підтверджується.
Разом із цим, перевіркою встановлено завищення ТОВ «КОФЕМАКС» інших витрат всього на суму 20 713,00 грн.
У наданих позивачем письмових доказах міститься протокол інвентаризаційної комісії ТОВ «КОФЕМАКС» від 31.12.2018, в якому зазначено, що на підставі наказу від 28 грудня 2018 року №1/інв на підприємстві проведена інвентаризація фактичної наявності товарно-ріальних цінностей станом на 31.12.2018 та встановлені розбіжності з факктичною наявністю матеріальних активів і даними бухгалтерського обліку, встановлені за результатами інвентаризації, а саме - встановлено нестачу від витрат у межах норм природного убутку на загальну суму 4928,64 грн.
Також, відповідно до акта приймання за якістю та комплектністю від 11.02.2020 №19 (до якого додається фотофіксація виявлених пошкоджень) та наказу №2/г від 11.02.2020 про утилізацію зіпсованого товару, здійснено списання та утилізація кави зеленої Vietnam Robusta Gr.1 Scr.18 у кількості 377 кг, що відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «КОФЕМАКС» наступним чином: Дт 947 Кт 281, сума 15 783,94 грн.
Як зазначалось вище, відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов?язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов?язаних з визначенням об?єктів оподаткування та/або податкових зобов?язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов?язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За пунктом 44.2 ст.44 ПКУ для обрахунку об?єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Розділ ІІІ ПКУ не встановлює спеціальних правил щодо відображення у податковому обліку нестач товарно-матеріальних цінностей від втрат у межах ворм природного убутку та понаднормових втрат. Таким чином, операції від списання виявлених в результаті інвентаризації сум нестач відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об?єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Отже, встановлене в Акті перевірки від 24.12.2021 № 94386/26-15-07-02-01-17/39787249 заниження ряд. 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до аліональних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ «КОФЕМАКС» на загальну суму 20 713,00 грн, документально не підтверджується.
Також, пунктом 189.1 ст.189 ПКУ встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 база оподаткування за необоротними активами визнається виходячи з балансової (залишкової вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості придбання.
З урахуванням вищевикладених норм податкового законодавства, сума податку на додану вартість по операціях із списання товарів має бути включена до податкових зобов'язань платника податку у відповідних податкових періодах, зокрема, у грудні 2018 року - на суму 985,73 грн та у лютому 2020 року - на суму 3 156,78 грн.
Згідно даних витягів з ЄРПН, ТОВ «КОФЕМАКС» не зареєстровано податкові накладні на загальну суму 4 143 грн по вищезазначених операціях зі списання товарів, у тому числі: за грудень 2018 року - на суму 985,73 грн.; за лютий 2020 року - на суму 3 156,78 грн.
Водночас, у лютому 2020 року ТОВ «КОФЕМАКС» зареєстровано податкову накладну на суму 3035,20 грн.
Таким чином, зазначене в Акті перевірки від 24.12.2021 №94386/26-15-07-02-01-17/39787249 заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям із списання товарів ТОВ «КОФЕМАКС» на загальну суму 1 108,00 грн (4143 - 3035), документально підтверджується.
Таким же чином, зазначене в Акті перевірки від 24.12.2021р. Nє 94386/26-15 7-02-01-17/39787249 заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 3 194,00 грн, у тому числі по періодах документально підтверджується.
Щодо встановленого порушення ТОВ «КОФЕМАКС» вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, в результаті чого занижено податкові зобов?язання з податку на додану вартість на суму 2 536 122,00 грн, не зареєстровано в ЄРПН відповідні податкові накладні на загальну суму ПДВ 2 536 122,00 грн. по операціях з реалізації товарів нижче бази оподаткування.
Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення (абзац другий зазначеного пункту).
Згідно із підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.
Вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін (стаття 11 зазначеного Закону).
Судом досліджені наступні наявні документи:видаткові накладні на продаж кави зеленої необсмаженої в асортименті, інвойси за контрактами на отримання товару ТОВ «КОФЕМАКС» за період з 2017 по 30.09.2021; витяги з ЄРПН та реєстри отриманих та виданих податкових накладних; податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «КОФЕМАКС» за період з 01.05.2017 по 30.09.2021, з додатками та квитанціями про прийняття ДІІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Киева; банківські виписки з рахунків, відкритих ТОВ «КОФЕМАКС» у ПАТ «Промінвестбанк», МБ «Транзит», АТ «Банк Кредит Дніпро», АТ «КІБ».
Як зазначається в Акті перевірки, в бухгалтерському обліку ТОВ «КОФЕМАКС» операції по реалізації товарів та списання первісної вартості товарів до складу собівартості товарів відображено наступним чином: Дт 28- Кт 63, Дт 361 - Кт 702, Дт 902 - Кт 281.
При цьому, в Акті перевірки (стор. 19) значиться, що перелік накладних надано лише згідно бухгалтерського обліку, а також дані щодо: сум реалізації товарів; номенклатури товарів; сум списання товарів до складу собівартості; сум придбання товарів (первісна вартість запасів); сум реалізації товарів нижче ціни придбання; сум заниження ПДВ, наведені у Додатку «Б» до Акта перевірки, за даними якого деталізовано встановлене контролюючим органом порушення, а саме: за даними бухгалтерського обліку, у період з 21.12.2017 по 30.09.2021 значиться: 1) загальна сума доходу від реалізації ТМЦ: 49 644 352,63 грн.; 2) загальна сума витрат (придбання) ТМЦ: 62 324 970,17 грн.; 3) загальна сума відхилення (доходи мінус витрати): (-) 12 680 617,54 грн.; 4) загальна сума заниження ПДВ (20% від суми відхилень, тобто, розрахунково): (-)2 536 123,51 грн.
Аналізом даних Додатка «Б» до Акта перевірки встановлено, що в ньому відсутні дані щодо списання товарів до собівартості, а порушення встановлено виключно розрахунковим методом на підставі даних бухгалтерського обліку, без співставлення з первинною документацією, у т. ч. за накладними на отримання ТОВ «КОФЕМАКС» по номенклатурі реалізованих ТМЦ.
При цьому, на дослідження надані регістри бухгалтерського обліку ТОВ «КОФЕМАКС» у вигляді аналізу та оборотів по рахунках 361, 632, 702, 902, дані яких неможливо співставити з даними регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 281, та які не розкривають дані щодо номенклатури та руху товару (придбання/продаж) за досліджуваний період.
Тобто, ГУ ДПС порушено методологію здійснення розрахунку, що свою чергу призводить до спотворення показників для обрахунку.
У зв?язку із вищенаведеним, порушення ТОВ «КОФЕМАКС» вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, в результаті чого занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість на суму 2 536 122,00 грн., не вбачається за можливе підтвердити, та як наслідок, висновки Акта перевірки в частині завищення суми від'ємного значення ПДВ на загальну суму 534081, 00 грн є необґрунтованим.
Додатково суд враховує висновок експертів КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи №21357/21358/23-71 від 17.09.2024, згідно з яким висновки ГУ ДПС у м. Києві, викладені в Акті перевірки 24.12.2021 №94386/26-15-07-02-01-17/39787249, документально підтверджуються частково.
Згідно означеного висновку, не підтверджуються висновки Акта №94386/26-15-07-01-17/39787249 від 24.12.2023 в частині:
- заниження показників у р. 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» податкових декларацій з податку на прибуток ТОВ «КОФЕМАКС» на загальну суму 838258,00 грн, внаслідок завищення обсягів оприбуткування товарів (безоплатно отримані товари), та, як наслідок, заниження податку на прибуток в сумі 150 886,44 грн.;
- заниження задекларованих ТОВ «КОФЕМАКС» показників у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, на загальну суму 11 516 523 грн., внаслідок оприбуткування/списання товарів з різною номенклатурою, та, як наслідок, заниження податку на прибуток в сумі 2 072 974,14 грн.;
- заниження суми податкових зобов?язань з податку на додану вартість ТОВ «КОФЕМАКС» на загальну суму 2 303 305 грн. внаслідок оприбуткування/списання товарів з різною номенклатурою.
Не видаємся за можливе підтвердити:
- заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 2536122,00 грн, внаслідок реалізації товарів нижче ціни придбання, та, як наслідок, завищення суми від?ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 534 081,00 грн., з причин, наведених в дослідницькій частині.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 101 КАС України унормовано, що висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Також за змістом статті 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Статтею 108 КАС України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Таким чином, оцінивши наданий висновок експертів КНДІСЕ за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи №21357/21358/23-71 від 17.09.2024, суд не бачить достатніх правових та фактичних підстав не брати такий висновок до уваги при вирішенні цієї справи, враховуючи, що він складений у встановленому законодавством порядку та стосується дослідження тих обставин, які входять до предмета доказування, але водночас їх встановлення дійсно потребує спеціальних знань.
Як було зазначено вище, предметом спірних правовідносин є, зокрема, незгода позивача з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №00046480702 від 24.12.2021.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, на підставі рішення ДПС України від 14.07.2022 №7208/6/99-00-06-01-03-06, скарга позивача задоволена частково, ППР №00046480702 скасовано, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у певній мірі, та відповідно, визнає адміністративний позов таким, що піддягає часточковому задоволенню.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві і від 31.01.2022 №0046460702.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.01.2022 №00046430702 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, у розмірі 2536839,00 грн.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.01.2022 №00046410702 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 5381682,00 грн.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 31.01.2022 №00046530702 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість а саме штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних, у розмірі 86102,50 грн.
6. У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
7. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 24810 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Омега Комплект 2023» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 18 вересня 2025 р.