ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" вересня 2025 р. справа № 826/11807/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панікара І.В.,
при секретарі Подольській Т.М.,
за участю:
представника позивача: Журавльова О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанов та приписів, -
Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України за змістом якого просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 02.07.2018 за № З-0207/2-10/10-12/0207/08/01;
- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 02.07.2018 за № З-0207/1-10/10-11/0207/08/01;
- визнати протиправними та скасувати Приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил: № С-2905/2 від 29.05.2018, № С-2206/3 від 22.06.2018, № С-2206/4 від 22.06.2018, № С-1107/1 від 11.07.2018.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані постанови про накладення штрафу та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил не відповідають положенням чинного законодавства та підлягають скасуванню з підстав не відповідності викладених у них обставин об'єктивній дійсності. Позивач, посилаючись на Конституцію України, Господарський кодекс України, закони України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Про регулювання містобудівної діяльності», зазначає про протиправність оскаржуваних рішень Державної архітектурно-будівельної інспекції України, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду у якому, зокрема, зазначив про те, що здійснена у 2008 році реконструкція АЗС № 10-04, на його думку, відповідає нормам чинного законодавства та є завершеною введенням її у експлуатацію на підставі акту Держаної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 21.05.2008, що підписаний органом ДАБК. Вказує про пов'язаність оскаржуваних рішень відповідача з даною подією, зазначаючи при цьому, що саме наслідком не визнання якої державним органом архітектурно-будівельного контролю і стало внесення вказаних вище постанов та приписів.
По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11807/18 за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с.1).
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, судову справу № 826/11807/18 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.
В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа № 826/11807/18 зареєстрована 08.04.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025, справу № 826/11807/18 передано судді Панікару І.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи № 826/11807/18 за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче судове засідання (т.1 а.с.213).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - задоволено (т.1 а.с.229).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 замінено відповідача в адміністративній справі № 826/11807/18 Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на її правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України (т.1 а.с.237-238).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 826/11807/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті (т.2 а.с.3).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 31.08.2018, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Щодо правомірності оскаржуваних постанов та приписів вказав на повну їх відповідність положенням законів України: «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а також Положенню про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, оскільки під час перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією України встановлено, що Підприємством з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» експлуатується комплекс дорожнього сервісу без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. В зв'язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити (т.1 а.с.115-123).
17.04.2025 представником Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення по справі (т.1 а.с.224-225).
07.07.2025 представником Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» через підсистему «Електронний суд» долучено додаткові письмові докази (т.2 а.с.12).
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
Інспекцією державної архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПІІ "АМІК УКРАЇНА" на об'єкті будівництва: "Реконструкція дорожнього сервісу з АГЗП біля смт. Глеваха Васильківського району Київської області на 1231 км. Автодороги Санкт-Петербург-Київ-Одеса", за результатом якої складено Акт за № Т-2206/1 (т.1 а.с.37-45), за № Т-1107/1 (т.1 а.с.47-53) та Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 29.05.2018 (т.1 а.с.46) (далі - акт перевірки).
В подальшому, на підставі результатів перевірки відповідачем прийнято: припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 29.05.2018 за № С-2905/2, у якому від ПІІ "АМІК УКРАЇНА" вимагалося допустити посадових осіб до здійснення контролю (т.1 а.с.24), припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 22.06.2018 за № С-2206/3, у якому від ПІІ "АМІК УКРАЇНА" вимагалося зупинити експлуатацію об'єкту "Реконструкція дорожнього сервісу з АГЗП біля смт. Глеваха Васильківського району Київської області на 1231 км. Автодороги Санкт-Петербург-Київ-Одеса" з 22.06.2018 (т.1 а.с.27-28), припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 22.06.2018 за № С-2206/4, у якому від ПІІ "АМІК УКРАЇНА" вимагалося отримати дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції дорожнього сервісу з АГЗП біля смт. Глеваха Васильківського району Київської області на 1231 км. Автодороги Санкт-Петербург-Київ-Одеса в установленому поряду (т.1 а.с.31-32), припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 11.07.2018 за № С-1107/1, у якому від ПІІ "АМІК УКРАЇНА" вимагалося зупинити експлуатацію не введеного в експлуатацію об'єкта «Реконструкція дорожнього сервісу з АГЗП біля смт. Глеваха Васильківського району Київської області на 1231 км. Автодороги Санкт-Петербург-Київ-Одеса» з 11.07.2018 (т.1 а.с.35).
Також, на підставі акту перевірки відповідачем винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 02.07.2018: № З-0207/2-10/10-12/0207/08/01 відповідно до якої ПІІ "АМІК УКРАЇНА" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом 4 пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 1656900,00 грн. (т.1 а.с.10-11) та за № З-0207/1-10/10-11/0207/08/01 відповідно до якої ПІІ "АМІК УКРАЇНА" визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абзацом 2 пунктом 1 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 27615,00 грн. (т.1 а.с.17-19).
Позивач вважає протиправними вказані вище приписи та постанови, мотивуючи це тим, що реконструкція АЗС не проводилась, а фактично здійснювались роботи щодо технічного дооснащення АЗС, та станом на момент встановлення правопорушення, Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР, в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4420-VI (чинний з 19.01.2012), не був прийнятий, відповідно порушень у сфері містобудівної діяльності з боку ПІІ "АМІК УКРАЇНА" не допущено.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду(контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з статтею 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Щодо припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за № С-2905/2 від 29.05.2018 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 02.07.2018 за № З-0207/1-10/10-11/0207/08/01.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.
Як встановлено статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок № 553) закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Пунктом 3 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до частини 4 статті 5 Закону України № 877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України № 877 на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Частиною 5 статті 7 Закону України № 877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Статтею 10 Закону України № 877 передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Пунктом 11 статті 4 Закону України № 877 встановлено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Згідно до пунктами 7, 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
З вищевикладеного встановлено, що Департамент ДАБІ в Київській області при здійсненні перевірки повинна дотримуватись відповідного порядку здійснення цієї перевірки.
Так, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку № 533).
Відповідно до пунктів 18, 19, 20 Порядку № 533 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна зробити висновок, що державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.
Згідно пункту 12 Порядку № 533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Пунктами 13-14 Порядку № 533 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, посадовими особами відповідача встановлено, що підприємством з іноземними інвестицій «АМІК УКРАЇНА» в особі уповноваженої особи Домбровського Є.С. не допущено посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю для проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: Автозаправна станція (АЗС), а саме: не надано необхідних для здійснення контролю документів, перелік який було зазначено у листі від 17.05.2018 за № 10/10-23/1705/08/01 надісланому ПП «АМІК УКРАЇНА» засобами поштового зв'язку.
Як встановлено з матеріалів справи 29.05.2018 інспекторами ДАБІ в Київській області складено акт про недопущення посадових осіб органу державного-архітектурного будівельного контролю на об'єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (т.1 а.с.46), припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за № С-2905/2 (т.1 а.с.24).
Вищевказані акт та припис складені та підписані двома особами, а саме головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державного архітектурно-будівельної інспекцій в Київській області Крупком Р.О. та головним інспектором будівельного нагляду з питань архітектури та містобудування Департаменту Державного архітектурно-будівельної інспекцій в Київській області Могиленком П.А. та направлені позивачу засобами поштового зв'язку 29.05.2018, однак, були повернуті із зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання (т.1 а.с.25-26).
Водночас, суд також критично ставиться до відомостей, зазначених в Акті, стосовно присутності керівника Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" 29.05.2018 на об'єкті, його відмови від допуску до перевірки, відмови від отримання і підписання Акту, протоколу та припису, оскільки зазначені обставини нічим, крім підписів самих посадових осіб, в цих документах не посвідчені, зокрема, відсутні відомості, хто був залучений до участі у цьому заході 29.05.2018 (графа «із залученням» - не заповнені в Акті), крім самих посадових осіб.
З огляду на зазначене, з урахуванням відсутності доказів та ґрунтовних пояснень з боку відповідача, суд приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності підстав для складання припису від 29.05.2018.
Окрім того, судом встановлено, що 22.06.2018 відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 1-Л-З-2905/1, яким повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 12:00 год. 02.07.2018 (т.1 а.с.153-154).
Судом зазначає, що тільки 12.07.2018 позивачем було отримане поштове відправлення Департаменту ДАБІ в Київській області, у який був вкладений Акт від 29.05.2018, протокол № 1-Л-З-2905/1 та оскаржуваний припис.
При цьому, як зазначив позивач та не спростовано представником відповідача у відзиві, зазначені у описі вкладення у поштове відправлення фактично позивачу не надсилалися вчасно та не передавалися у будь-який інший спосіб.
Однак, враховуючи вищевказані обставини, 02.07.2018 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Київській області розглянуто матеріали справи про правопорушення у містобудівній діяльності та прийнято Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-0207/1-10/10-11/0207/08/01 (т.17-19).
Як встановлено з вищевказаної постанови, посадовими особами встановлено порушення Підприємством з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" підпункту «а» пункту 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, внаслідок чого, визнано винним Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 27615,00 грн.
Так, процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 № 244, відповідно до пунктів 9, 10 якого про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Відповідно до пункту 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Згідно з пунктом 21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 2); недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (пункт 2 частини 6 статті 2).
Суд наголошує, що згідно змісту оскаржуваного припису від 29.05.2018, у ньому міститься вимога до ПІІ «АМІК УКРАЇНА» усунути порушення вимог законодавства у строк до 12.06.2018, про що повідомити Департамент архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до 12.06.2018, водночас тільки 12.07.2018 отримана позивачем поштовим відправленням.
Однак, спірна постанова про накладення штрафу за невиконання вимог наведеного припису була винесена 02.07.2018, тобто до моменту отримання позивачем вказаної вимоги, отже застосування штрафу за невиконання вимог припису було передчасним.
Таким чином, відповідачем не доведено, що ним було дотримано вимоги Закону та Порядку № 553 для забезпечення реалізації права позивача на участь у розгляді справи про правопорушення, надання доказів та пояснень.
Внаслідок чого, приймаючи до уваги прийняття оскаржуваної постанови без повідомлення Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" про час і місце розгляду справи про правопорушення та без участі представника позивача, суд вважає, що оскаржувана постанова від 02.07.2018 про накладення штрафу винесена відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.
При цьому, суд зазначає, що відзив відповідача не містить жодних заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Щодо приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.06.2018 за: № С-2206/3, за № С-2206/4 та від 11.07.2018 за № С-1107/1 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 02.07.2018 за № З-0207/2-10/10-12/0207/08/01, суд зазначає таке.
В межах судового розгляду, судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу автозаправної станції № 89 від 01 вересня 2009 року Підприємство з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРЕСЕНЬ» автозаправну станцію, що розміщена смт. Глеваха Васильківського району Київської області на 1231 км. автодороги Санкт-Петербург-Київ-Одеса (т.2 а.с.20-21, 23-24).
В 2002 році ПІ «ЛУКОЙЛ-Україна» замовлено та проведено реконструкцію «комплексу дорожнього сервісу з АГЗП» та введено в експлуатацію на підставі належним чином підписаного Акту Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 29 липня 2002 року (т.1 а.с.60-61).
В подальшому, в 2008 році ПІ «ЛУКОЙЛ-Україна» замовлено та проведено ще одну реконструкцію АГЗП та введено в експлуатацію на підставі належним чином підписаного Акту Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 21 травня 2008 року (т.1 а.с.62-63).
Коментована реконструкція здійснювалася підрядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Лорінс» на підставі договору підряду №08/216 на виконання будівельно-монтажних робіт від 11.02.2008 (а.с.78-82).
Так, за результатами проведеної перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на АЗС позивача, посадовою особою Департаменту складено приписи від 22.06.2018 за № С-2206/3, за № С-2206/4, оскільки «…перевіркою встановлено, що підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» у період з 2008 року по 2010 рік виконано будівельні роботи з реконструкції дорожнього сервісу з АГЗП біля смт. Глеваха Васильківського району Київської області на 1231 км. автодороги «Санкт-Петербург-Київ-Одеса», а саме: реконструйовано будівлю операторської, змінивши геометричні розміри будівлі з 8х7м. до 14х11,4м. Площа забудови будівлі операторської становить 159,6 м. кв.; демонтовано три паливороздавальні колонки та навіс та виконано будівельно- монтажні роботи з влаштування трьох паливо роздавальних колонок з навісом; демонтовано п'ять підземних паливних ємномтей (резервуарів) та виконано будівельно-монтажні роботи з влаштування шести підземних паливних ємностей (резервуарів); демонтовано автомобільний газоправний пункт та виконано будівельно-монтажні роботи з влаштування автомобільного газозаправного пункту.
Будівельні роботи виконано без розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації та без отримання дозволу на виконання будівельних робіт» (т.1 а.с.27-28, 31-32).
В подальшому, 11.07.2018 складено припис за № С-1107/1, оскільки «…встановлено, що перевіркою з виїздом на місце 09.07.2018 встановлено, що підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» вимоги припису № С-2206/03 від 22.06.218 не виконано, а саме не зупинено експлуатацію не введеного в експлуатацію об'єкту будівництва…».
Так, закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР (надалі - Закон № 208/94-ВР) встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
Відповідно до абзацу третього пункту 3 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, у вигляді експлуатації або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев'ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Як зазначає позивач у правовому обґрунтуванні позову та клопотанні про надання додаткових доказів, проведення поточних ремонтних робіт на АЗС до складу яких входили, у тому числі: демонтаж трьох паливороздавальних колонок та навісу та виконання будівельно- монтажних робіт з влаштування трьох паливо роздавальних колонок з навісом; демонтаж п'яти підземних паливних ємномтей (резервуарів) та виконання будівельно-монтажних робіт з влаштуванням шести підземних паливних ємностей (резервуарів); демонтаж автомобільних газоправних пунктів та виконання будівельно-монтажних робіт з влаштуванням автомобільного газозаправного пункту, мали місце в 2008 році, що підтверджується договором підряду на виконання ремонтних робіт № 08/216 від 11.02.2008 та була здійснена на підставі Акту Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 21 травня 2008 року.
Діюча на той час редакція Закону № 208/94-ВР не містила згаданих вище положень, за якими позивача було притягнуто до відповідальності, натомість стаття 1 Закону № 208/94-ВР передбачала відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика за правопорушення у сфері містобудування у вигляді штрафу, в тому числі, за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт, а також за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт.
У відповідності до пункту 6 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 244), штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.
При цьому, за підпунктами 1-3 пункту 8 Порядку № 244 провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю в разі: відсутності події і складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності; втрати чинності відповідним положенням Закону, яке передбачає відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; закінчення на момент розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності строків, передбачених Законом.
Також, згідно пункту 11 статті 2 Закону № 208-94/ВР (в редакції, на час винесення оскаржуваних рішень) штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
В контексті хронології правового регулювання спірних відносин у постанові №К/800/145/17 від 21.06.2017 колегія суддів Вищого адміністративного суду України з посиланням на правовий висновок у постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 у справі № 21-433а13 зазначила, що поняття "експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта" не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.
Таким чином, логічним висновком має бути судження про те, що обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 зазначив, що за закріпленим у частині першій статті 58 Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
А отже, конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, вказує на неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.
Оскільки експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію не була врегульована Законом № 3038-VI, тому, що даний Закон не діяв на час проведення робіт на об'єкті позивача у 2008 році, а положення Закону № 208-94/ВР не передбачали відповідальності саме за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, застосування контролюючим органом у відношенні позивача положень частини восьмої статті 39 Закону № 3038-VI та, як наслідок, абзацу четвертого пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208-94/ВР, є протиправним.
Разом з тим, стосовно зазначеного відповідачем порушення частини першої статті 37 Закону № 3038-VI, за вищенаведеною аналогією не може бути застосовано в контексті спірних правовідносин, оскільки Закон № 3038-VI не діяв в періоді виконання робіт на об'єкті позивача, а положення Закону № 208-94/ВР в 2008 році передбачали відповідальність за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації, а на час винесення оскаржуваних рішень - за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання, то вбачається, що дані норми могли застосовуватись саме у разі виявлення здійснення таких робіт та з врахуванням строків, передбачених Положенням № 244.
Додатково, стосовно оскаржуваного припису від 22.06.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, слід зазначити, що пункт 3 частини другої статті 41 Закону № 3038-VI та, відповідно, підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553 передбачено право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Таким чином, заборона на експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, не віднесена до наведеного виключного переліку приписів, які можуть видавати посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки у разі виявлення відповідних порушень.
Натомість, така заборона передбачена пунктом 9 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI та підпунктом 10 пункту 11 Порядку № 553, але у вигляді вмотивованого письмового рішення щодо заборони експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Відповідно, встановлено протиправним зазначення головним інспектором Департаменту в оскаржуваних позивачем приписах від 22.06.2018 вимог щодо зупинення експлуатації АЗС ПІІ " АМІК УКРАЇНА " та отримання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції, оскільки Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» здійснював будівельні роботи на АЗС № 10-04 у повній відповідності із нормами чинного законодавства та на підставі відповідних документів.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.06.2018 за № С-2206/3, за № С-2206/4 та від 11.07.2018 за № С-1107/1, а також про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 02.07.2018 за № З-0207/2-10/10-12/0207/08/01, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, внаслідок чого, адміністративний позов підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, згідно із квитанціями від 17.07.2018 та від 17.07.2018 підтвердив сплату судового збору на суму 32315,72 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України сплачений судовий збір в розмірі 32315,72 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" - задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 02.07.2018: № З-0207/2-10/10-12/0207/08/01; № З-0207/1-10/10-11/0207/08/01.
Визнати протиправними та скасувати Приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за №С-2905/2 від 29.05.2018; за № С-2206/3 від 22.06.2018; за № С-2206/4 від 22.06.2018; № С-1107/1 від 11.07.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 30603572, вул. Верхній Вал, 68, м. Київ, 04071) сплачений судовий збір у розмірі 32315,72 грн. (тридцять дві тисячі триста п'ятнадцять гривень 72 копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 30603572, вул. Верхній Вал, 68, м. Київ, 04071).
Відповідач:
Державна інспекція архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.
Рішення складене в повному обсязі 18 «вересня» 2025 року.