18 вересня 2025 рокуСправа № 280/436/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Мандрика Владислава Володимировича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, подану в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст заяви.
08.09.2025 від представника позивача адвоката Мандрика Владислава Володимировича надійшла заява, в якій він просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 року у справі № 280/436/25;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 року по адміністративній справі № 280/436/25 у встановлений законодавством строк.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду. У зв'язку з тим, що позивач вичерпав всі способи захисту прав щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 року у справі № 280/436/25, у силу приписів частини другої статті 382 КАС України вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
ІІ. Виклад заперечень відповідача.
Відповідач про розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа - копії ухвали суду від 08.09.2025, проте жодних заперечень (пояснень) щодо заяви не надав, що не перешкоджає розгляду заяви.
III. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 додаткові матеріали справи №280/436/25 справи передано на розгляд раніше визначеному складу суду, головуючому судді Батрак І.В.
Розпорядженням керівника апарату Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2025 № 75 призначено повторний автоматизований розподіл додаткових матеріалів справи №280/436/25 у зв'язку з перебуванням судді Батрак І.В. у відпустці, що унеможливлює розгляд нею зазначеної вище заяви.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 додаткові матеріали справи №280/436/25 передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєвій К.В.
Ухвалою від 08.09.2025 суд призначив до розгляду заяву представника позивача адвоката Мандрика Владислава Володимировича про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі № 280/436/25 у порядку письмового провадження; запропонував учасникам справи подати до суду заперечення (пояснення) щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі до 12.09.2025.
Згідно з частиною першою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №280/436/25, яке набрало законної сили 08.04.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, зокрема:
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн, у період з 15.11.2024 по 02.12.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн, у період з 15.11.2024 по 02.12.2024 пропорційно дням перебування його на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум.
20.05.2025 судом виданий виконавчий лист по справі.
На адвокатський запит представника позивача листом військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2025 №4698/23/30/1315 повідомлено, що військова частина ознайомилась з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №280/436/25 стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку з чим повідомлено, що зроблено відповідний розрахунок для замовлення коштів. Після надходження фінансування буде здійснено відповідну виплату та повідомлено додатково.
Оскільки рішення не виконано належним чином, позивач вважає, що наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказана норма кореспондується з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006р., пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд наголошує, що вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Положеннями частини четвертої статті 382 КАС України в редакції Закону № 4094-IX передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.
Частиною п'ятою статті 382 КАС України установлено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини шостої статті 382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
VІ. Оцінка суду.
Як встановлено з долучених до заяви документів, представник позивача двічі звертався до відповідача із адвокатським запитом з метою виконання рішення суду від 07.03.2025 у справі №280/436/25. З наданої представнику позивача відповідачем відповіді слідує, що підставою невиконання рішення суду є відсутність коштів, які фінансово-економічною службою військової частини замовлені, тому після надходження фінансування буде здійснено виплату. Жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідь на адвокатський запит не містять.
Частинами першою, другою статті 23, статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Станом на момент звернення представника позивача із заявою про встановлення судового контролю рішення суду від 07.03.2025 у справі №280/436/25 не виконано.
Військова частина НОМЕР_1 не подала до суду жодних пояснень щодо заяви представника позивача про встановлення судового контролю, причин невиконання судового рішення та будь-яких доказів на їх підтвердження.
Пасивна поведінка відповідача та тривалість невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, зумовлює висновок суду про наявність правових підстав для вжиття заходів судового контролю шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 07.03.2025 у справі №280/436/25.
Вирішуючи питання щодо строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд керується наступним. Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи встановленні судом обставини, суд вважає розумний та достатнім строком для надання звіту у цьому випадку три місяці з дня отримання цієї ухвали.
Суд також звертає увагу на те, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України вправі встановити новий строк для подання звіту, а також накласти штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень (частина десята статті 382-3 КАС України).
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Зважаючи на те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №280/436/25 виконано не в повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 подати протягом трьох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №280/436/25.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд
Заяву представника позивача адвоката Мандрика Владислава Володимировича про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №280/436/25 задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати протягом трьох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №280/436/25.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з частиною шостою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 18.09.2025.
Суддя К.В.Мінаєва