17 вересня 2025 року Справа № 280/3025/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, ЄДРПОУ 00194122) про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду,
18 квітня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду, відповідно до якої позивач просить суд:
стягнути з Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, ЄДРПОУ 00194122) заборгованість у розмірі 1 845 126,57 грн за період з листопада 2024 року до лютого 2025 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума позову підлягає стягненню на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, р/р НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 20490012).
Позовну заяву мотивовано тим, що працівникам відповідача призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та у період з листопада 2024 року до лютого 2025 року включно, виплачена відповідно до розрахунку до позовної заяви про стягнення суми боргу. Відповідно до картки особового рахунку та розрахунку до позовної заяви про стягнення боргу, загальна заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, у період з листопада 2024 року до лютого 2025 року включно, становить 1 845 126,57 грн. У рахунок погашення заборгованості відповідачем сплата не здійснювалась. У зв'язку з викладеним позивач звернувся з даним позовом до суду і просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 витребувано додаткові докази у справі.
Ухвалою суду від 20.06.2025 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.08.2025 о 14:30 год.
18 серпня 2025 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з детальним поіменним поясненням щодо сум нарахованого відшкодування по доставці пенсій.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 закінчено підготовчий розгляд справи та призначено справу до розгляду по суті на 16.09.2025 о 10:30 год.
В судове засідання 16.09.2025 представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання 16.09.2025 не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 вирішено розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів без здійснення запису судового засідання технічними засобами
Станом на час розгляду справи відповідач правом на надання відзиву не скористався, жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву суду не надавав.
Процесуальні документи, судові виклики та повідомлення по справі отримувалися відповідачем в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі («Електронний суд»), що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.
Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що відповідач повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Згідно даних Єдиного державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (ЄДРПОУ 00194122) (далі - АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат") зареєстроване як юридична особа 30.09.1994 за адресою: Україна, 69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15.
Працівникам АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 за Списком № 1.
ГУ ПФУ в Запорізькій області надсилало на адресу АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначені особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі - Розрахунки), а саме:
за квітень, жовтень, листопад 2024 року - розрахунок від 07.11.2024 №№24-0606/64, 24-0606/2, від 06.11.2024 №№ 96-6-0605, 14517/р, від 12.11.2024 № 21080/р, надіслані листом від 18.11.2024 № 0800-0505-8/105282. На підтвердження факту направлення надано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання адресатом;
за листопад - грудень 2024 року - розрахунки від 06.11.2024 №14517/Р (направлено повторно), від 12.11.2024 № 21080/Р (направлено повторно), від 09.12.2024 №№ 112-5/0605, 105-39/0605, 24-0606/21, від 06.12.2024 №№ 109-7/0605, 107-6/0605, від 03.12.2024 № 105-11/0605 надіслані листом від 18.12.2024 № 0800-0505-8/116025. На підтвердження факту направлення надано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання адресатом з відміткою про отримання адресатом;
за грудень 2024 року - січень 2025 року - розрахунки від 13.01.2025 №№ 7-50/0505, 252/р, 25-0506/198, від 14.01.2025 № 25-0506/418, 10.01.2025 №№ 25-0506/72, 5-14/0505, 4-90/0505, від 07.01.2025 №№ 1-11/0505, 2028/р, від 06.01.2025 № 902/р, від 15.01.2025 № 25-0506/687, надіслані листом від 16.01.2025 № 0800-0505-8/5372. На підтвердження факту направлення надано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання адресатом з відміткою про отримання адресатом;
за січень - лютий 2025 року - розрахунки від 06.02.2025 №№ 17-2/0505, 21-9/0505, 21-33/0505 (оновлений), від 14.01.2025 № 1000-0505-9/6722, від 04.02.2025 № 12-13/0505, від 05.02.2025 № 14-11/0505, від 12.02.2025 № 14-42/0505, від 10.02.2025 № 4667/р, від 08.01.2025 № 2297/р, від 06.01.2025 № 1572/р, від 13.01.2025 № 252/р (направлено повторно), від 10.01.2025 № 218/р, від 20.01.2025 № 2100-0503-9/223, від 09.01.2025 № 1100-0504-9/187, від 07.01.2025 № 1100-0504-9/110, надіслані листом від 17.02.2025 № 0800-0505-8/15193. На підтвердження факту направлення надано Реєстр відправлених листів від 18.02.2025 з відміткою АТ «Укрпошта» про прийняття.
Загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно вказаних Розрахунків становить 1 845 126,57 грн.
Визначена вказаними розрахунками сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 колишнім працівникам відповідача за період з листопада 2024 року до лютого 2025 року включно відповідачем не сплачена, доказів іншого суду не надано.
У даній справі ГУ ПФУ в Запорізькій області заявляє до відшкодування загальну суму заборгованості АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з листопада 2024 року до лютого 2025 року включно у розмірі 1 845 126,57 грн, що відображено в Розрахунку до позовної заяви, долученому позивачем.
Враховуючи несплату відповідачем заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з листопада 2024 року до лютого 2025 року включно в сумі 1 845 126,57 грн у добровільному порядку, Управління звернулось із цим позовом до суду.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 22-1 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 13 Закону №1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Так, відповідно до п. «а» даної норми (в чинній редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
За змістом пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, покриваються підприємствами та організаціями до набуття пенсіонером права на пенсію за віком. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2004 року, не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №809/602/17, від 28.02.2019 у справі №808/329/17, від 12.03.2019 у справі №809/602/17 від 25.04.2019 у справі №816/3653/15.
Отже, обов'язок відшкодування відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) Пенсійному Фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, імперативно встановлений діючим законодавством.
Інструкція №21-1 визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 1.3 Інструкції №21-1 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом пункту 2.1.1. Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники: 2.1.1. Роботодавці, зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до пункту 6.1. Інструкції №21-1 Для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.
Відповідно до пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, на роботодавця покладений імперативний обов'язок з відшкодування у повному розмірі витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, у тому числі, в частині пільгових пенсій за Списком № 1. При цьому, суд зазначає, що позивач зобов'язаний визначити належні до відшкодування роботодавцем суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у Розрахунках, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених органом Пенсійного фонду. Слід зазначити і те, що під час розгляду справи відповідач не ставить під сумнів наявність в нього обов'язку відшкодувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених його колишнім працівникам відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, які надсилаються роботодавцю. Органи Пенсійного фонду зобов'язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання відповідного розрахунку.
Як встановлено судом, на виконання вимог пункту 6.4 Інструкції №21-1 направив на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, якими визначався розмір щомісячних внесків.
Так, до матеріалів справи надано Реєстри відправлених листів, які містять штамп поштового оператора АТ «Укрпошта» про прийняття, рекомендовані повідомлення про вручення з підписом уповноваженої особи відповідача про отримання, що узгоджується з положеннями Порядку №270, які є належним підтвердженням виконання Управлінням обов'язку направлення Розрахунків на адресу відповідача, встановленого пунктами 6.4, 6.7 Інструкції №21-1.
Усі долучені до справи розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, за формою та змістом відповідають додатку 6 Інструкції № 21-1, яким затверджено бланк розрахунку.
При цьому, зазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем за первісним позовом не оскаржені, а отже визначені ними суми належних до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими. Доказів іншого до суду не надано.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме "небезпідставність" доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Підсумовуючи вище викладене, суд зазначає, що, оскільки станом на день вирішення спору суду не надано доказів погашення Акціонерним товариством "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 1 845 126,57 грн за період з листопада 2024 року до лютого 2025 року включно, наявні підстави для стягнення з відповідача вказаної суми, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, ЄДРПОУ 00194122) про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, ЄДРПОУ 00194122) заборгованість у розмірі 1 845 126,57 грн за період з листопада 2024 року до лютого 2025 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума позову підлягає стягненню на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, р/р НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 20490012).
Розподіл судових витрат не проводиться.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 вересня 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз